Ухвала суду № 48242647, 26.12.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

2-8259/14

760/27843/14-ц

УХВАЛА

26 грудня 2014 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Сьогодні Мультімедіа», ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а відтак її слід залишити без руху.

Так, позивач зазначає, що він 19.08.2014 на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при службі безпеки України №95 зарахований до складу сил, які беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

В ході виконання бойових завдань ним отримано поранення, 12.10.2014 у приміщенні Головного військово-медичного клінічного центру «Головний Військовий Клінічний Госпіталь» Міністерства оборони України в м. Києві його прооперовано.

13.10.2014 під час знаходження в госпіталі до позивача підійшов чоловік, який представився журналістом газети «Спецпроект «Сегодня» ОСОБА_3 і запропонував надати інтерв`ю.

20.11.2014 в номері 249 (4850) на сторінці 9 в статті під назвою «Десант из Торонто в киевском госпитале: канадские врачи спасают украинских бойцов» в газеті «Сегодня», а також в мережі інтернет на відповідному ресурсі газети «Сегодня» було розміщено інформацію про бійця на ім`я ОСОБА_2, уродженця Луганської області, який отримав поранення під Саур-Могилою, перебував в підрозділі під командуванням ОСОБА_4, був у полоні, але був звільнений кіровоградськими бійцями, до проведення АТО займався транспортним бізнесом, у Луганську перебуває його теща, яка працює на шахті.

Позивач стверджує, що заборонив журналісту ОСОБА_3 публікувати конфіденційні відомості свого особистого життя, якими він вважає наведену вище інформацію. Просить суд зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Сьогодні Мультімедіа» видалити відомості, які містять інформацію охоронювану законом і яка не підлягає розголошенню стосовно військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що була розміщена на вищезазначених ресурсах.

Натомість всупереч імперативним вимогам п. п.5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України позивач не викладає обставини на підтвердження даних позовних вимог, а саме того, що 1)позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є саме тою особою на ім`я ОСОБА_2, про яку йде мова у вищезазначеній публікації, також 2) не зазначено доказів на підтвердження даних обставин.

Крім того, позивач всупереч п.3 ч.2 ст.119 ЦПК України 3) не викладає конкретний зміст позовних вимог, а саме які конкретно відомості стосовно військовослужбовця ОСОБА_2 просить суд зобов`язати одного з відповідачів видалити, 4)не зазначено доказів на підтвердження того, що певні відомості, на думку позивача, взагалі містять охоронювану законом інформацію, яка не підлягає розголошенню, чи то інформація про бійця ОСОБА_2, чи то його походження із м. Луганська, заняття до операції бізнесом, чи то зайнятість тещі на однієї з шахт Луганську, 5) не викладено обставин, чому позивач вважає, що саме така інформація є конфіденційною і взагалі може ідентифікувати його серед інших, а також його тещу, інформація про місцеперебування якої, за його твердженням, хвилює його найбільше, оскільки ним самим не заперечується, що в публікації наведено відомості щодо перебування тещі бійця ОСОБА_2 в м. Луганську і все. Не зазначено також, яким законом, на думку позивача, охороняється саме така, наведена вище, інформація.

Також 6) не зазначено доказів на підтвердження того (або не наведено конкретних підстав для звільнення від їх доказування згідно п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України), що боєць на ім`я ОСОБА_2 заборонив журналісту ОСОБА_3 публікувати будь-яку інформацію щодо себе, як про це стверджує позивач в своїй позовній заяві, що ОСОБА_2 перебував у емоціональному стані, яким ймовірно скористався один із відповідачів. Відсутність саме зазначення конкретних доказів, що підтверджують вищенаведені обставини, як встановлено законом: «доказів, що підтверджують кожну обставину», не зазначення конкретного змісту позовних вимог, а також відсутність викладу певних обставин для обґрунтування останніх, є безумовними підставами для залишення даної позовної заяви без руху відповідно до положень ч.1 ст.121 ЦПК України.

Щодо вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в сумі 450000 грн., то слід зазначити наступне. Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про сам факт спричинення такої шкоди і саме в такому розмірі, позивач зазначає, що така сума моральної шкоди «складається з вартості потенційної втрати особистого майна та майна близьких родичів», при цьому 7)знову вдається до припущень, і головне в даному випадку на майбутнє. Крім того, не зазначає доказів на підтвердження наявності в себе та близьких родичів майна на таку суму, як про це викладено в позові.

Більше того, аналіз поданої позивачем позовної заяви дозволяє зробити висновок про те, що відомості про особисте життя військовослужбовця ОСОБА_2 не є пов`язаними із виконанням ним військового обов`язку, відтак 8) позивачу належить сплатити судовий збір як того вимагає ст.3 Закону України «Про судовий збір» і відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України надати суду відповідний платіжний документ.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо подані до суду позовні заяви містять кілька самостійних позовних вимог, кожна з них є об'єктом справляння судового збору.

Так, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру та за вимогу про стягнення з відповідачів суми моральної шкоди за наступними ставками та реквізитами.

Судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» із вимог немайнового характеру складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідає 243,60 грн.

Судовий збір за звернення до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди із ціною позову понад 100 розмірів мінімальної заробітної плати - 10 відсотків ціни позову. Суд також звертає увагу позивача на порушення ним п. 4 ч.2 ст.119 ЦПК України і 9) не зазначення взагалі ціни позову. Зазначивши відповідну суму, позивачу належить сплатити і судовий збір.

Вказані кошти повинні бути сплачені на наступні реквізити

- за сплату судового збору: УДКСУ у Солом'янському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812

Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО) 82 00 19

Рахунок отримувача 312 122 067 000 10

Код класифікації доходів бюджету 220 300 01

Призначення платежу Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02896762 (суду, де розглядається справа).

Окремо суд звертає увагу позивача на положення ч.2 ст.35 ЦПК України, якими передбачено, що суд, зокрема, при прийнятті позовної заяви може залучити певних осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, до участі в справі, якщо судове рішення може вплинути на права і обов`язки цих осіб. Так, позивач 10) не викладає обставин, яким чином, на його думку, рішення по справі, а саме зобов`язання одного із відповідачів (або відмова в цьому) видалити відомості про, як зазначає позивач, особисте життя військовослужбовця ОСОБА_2, або стягнення з відповідачів певної суми моральної шкоди на користь позивача, може вплинути на службові інтереси, як сформульовано в позові, Міністерства оборони України та Служби безпеки України.

Дотримання вимог статей 119-120 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України та Законом України «Про судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Сьогодні Мультімедіа», ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Кицюк