Постанова № 48239507, 18.06.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/5182/12

пр. № 1/2608/458/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

при секретарі Мікулінській Н.М.,

за участю прокурора Швеця Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, про зміну запобіжного заходу та про застосування до нього ст. 69 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 подав до Апеляційного суду м. Києва клопотання, датоване 12.04.2012, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання та застосування до нього ст. 69 КК України, вказуючи, що суд не прийняв до уваги той аргумент, що він є батьком новонародженої дитини, а також те, що він свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та відшкодував завдану шкоду.

Зі змісту даного клопотання засудженого ОСОБА_1 вбачається, що воно містить ознаки апеляції на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 26.04.2012року.

В судове засідання засуджений ОСОБА_1 не доставлений.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати апеляцію засудженого ОСОБА_1 такою, що не підлягає розгляду, оскільки засуджений порушив строк на апеляційне оскарження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, вважає, що апеляція є такою, що не підлягає розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України апеляція на вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.04.2012 ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

Копію вироку засуджений ОСОБА_1 отримав в день його проголошення - 26.04.2012, про що свідчить його розписка (а.с. 8 Т. 2).

Оскільки вирок постановлено 26.04.2012 та цього ж дня його копію вручено засудженому ОСОБА_1, строк подання апеляції закінчується 11.05.2012 року.

Частиною 5 ст. 89 КПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту, а для осіб, що тримаються під вартою, - коли скаргу або інший документ здано адміністрації місця досудового ув'язнення.

Згідно із супровідним листом від 14.05.2012 № М-2990 Київського СІЗО№13, підписаного заступником начальника ОСОБА_2, апеляцію засудженого ОСОБА_1 було надіслано до Апеляційного суду м. Києва 14.05.2012 та зареєстровано Апеляційним судом м. Києва 16.05.2012 за вх. №15979.

Тобто із вказаного вбачається, що засуджений ОСОБА_1 помилково зазначив дату написання апеляції 12.04.2012 року.

Таким чином дана апеляція подана з пропуском встановленого ч. 3 ст. 349 КПК України строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 353 КПК України, у разі подання апеляції з пропуском строку, встановленого статтею 349 цього Кодексу, і при відсутності клопотання про його відновлення, апеляція, постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

Оскільки клопотання засудженого ОСОБА_1 про відновлення строку для подання даної апеляції до суду не надходило, відповідно до ч. 1 ст. 353 КПК України, дану апеляцію слід вважати такою, що не підлягає розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 349, 353 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 26.04.2012 року визнати такою, що не підлягає розгляду.

Апеляція на постанову може бути подана протягом пятнадцяти діб до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ