Рішення № 48237845, 11.06.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/3190/2012

Провадження № 2/265/41/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А. М., за участю секретаря Григор А.Г., представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк в особі ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2012 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування вимог зазначив, що відповідно до договору № б/н, укладеного між ним та відповідачем ОСОБА_3 від 26.09.2006 року, остання отримала кредит у сумі 5700,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Договір складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Наслідками порушення боржником зобовязання є право банку вимагати дострокового повернення кредиту та сплати належних сум. Відповідач ОСОБА_3 свої зобовязання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 31.01.2012 року утворилася заборгованість у загальній сумі 26033,49 гривень. Просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також понесені при зверненні до суду витрати.

Не погодившись із предявленими вимогами 11.09.2012 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», який за своєю суттю є зустрічним, про визнання договору недійсним. В обґрунтування вимог зазначила, що 26.09.2006 року нею було написано заяву до банку на отримання кредитної картки та встановлення кредитного ліміту у сумі 5700,00 гривень. Кредитну картку та ПІН-код до неї вона отримала від представника банку за місцем своєї роботи у Маріупольському філіалі ТОВ «Донбассантехмонтаж». Згідно із заявою базова процентна ставка за кредитним лімітом складала 3% на місяць із розрахунку 360 днів на рік, строк дії картки був встановлений на три місяці, з метою опробовування банківської послуги. Проте, при укладенні договору ПАТ КБ «ПриватБанк» на її думку було порушено вимоги Постанови НБУ від 19.04.2005 року № 137 «Про здійснення операцій із використанням спеціальних платіжних засобів», а саме не відкрито спеціального рахунку, не вручено примірнику договору, не зазначено суттєвих умов договору, додатки до договору не відповідають вимогам ст. 654 ЦК України. З цих підстав просила визнати договір недійсним.

В ході розгляду справи відповідачем ОСОБА_3 збільшено позовні вимоги, в обґрунтування яки зазначає, що при оформленні заяви між нею та працівником банку було узгоджено строк дії кредитної картки 3 місяці. З іншими умовами кредитного договору, а саме із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, вона ознайомлена не була, не дивлячись на таке зазначення у заяві, на яке вона уваги не звернула, відповідні примірники цих документів не отримувала. Банком не було розяснено, що наданий кредит є споживчим, посилання на це у договорі відсутнє. Грошовими коштами вона не користувалася, оскільки картка була неактивною. Звернувшись до банку їй сказали, що пошкоджено магнітну полосу, працівник банку закрив картку, яку вона залишила у банку. Грошові кошти знімалися на території Росії в той час, коли вона фактично перебувала на роботі у місті Маріуполі. Умови ж укладеного договору носять неоднозначний характер, є несправедливими, порушують принцип рівності сторін та взагалі не відповідають вимогам чинного законодавства. Просила захистити її права, як споживача банківських послуг, визнати недійсною заяву від 26.09.2006 року, визнати нікчемними положення п. 3.2, 3.3, 8.6 Умов і Правил надання банківських послуг, ч. 12 Тарифів про умови кредитування із використанням платіжної картки, зміни валюти кредитування у односторонньому порядку, положення договору щодо строку дії кредитного ліміту, визнати протиправним нараховування відсотків за користування кредитом.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2, яка діє за довіреністю, у судовому засіданні доводи та вимоги позову підтримала у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні, викладеним у ньому. Зустрічні вимоги ОСОБА_4 не визнала, вважаючи їх необґрунтованими та недоведеними.

Відповідач ОСОБА_3 вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» у судовому засіданні надала пояснення аналогічні, викладеним за змістом зустрічного позову. Просила відмовити у стягнення з неї суми заборгованості та задовольнити її позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за субєктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості.

Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1057-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, та процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку ви користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В сенсі ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Разом зі тим, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Матеріалами справи встановлено, що 26 вересня 2006 року між кредитодавцем Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», з одного боку, та позичальником ОСОБА_3, з іншого, шляхом приєднання позичальника було укладено типовий договір про надання банківських послуг № б/н на умовах, що визначенні кредитодавцем, із відкриттям карткового рахунку на імя позичальника за № 5457082930917575, кредитним лімітом у сумі 5700,00 гривень та встановленою базовою відсотковою ставкою - 3% на місяць з розрахунку 360 днів у році, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_3 зі змістом: «Я ознайомився та згодний з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку. Я виражаю свою згоду, що ця Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між мною та Банком договір про надання банківських послуг. Я підтверджую, що вся надана мною інформація правильна. Зобов'язуюсь про всі зміни повідомляти в Банк не пізніше 15 днів від моменту їх виникнення».

Текст договору, Умов надання банківських послуг та Тарифів банку викладений чітко, шрифтом, який не є відмінним від інших складових, утруднення в ознайомленні із їх змістом відсутні.

Відповідно до п. 2 Умов і правил надання банківських послуг (надалі Умови і правила) договір складається із заяви, памятки клієнта, умов і правил надання банківських послуг, тарифів.

Відповідно до п. 3.1 Умов і правил для надання послуг банк відкриває Клієнтку картрахунок, видає клієнту картки, їх вид та строк дії визначений у заяві і у памятці клієнта, підписанням якого Клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Факт отримання картки, пін-коду до неї, нарахування кредитного ліміту у сумі 5700,00 гривень, визнаний відповідачем ОСОБА_3

Відповідно до п. 3.4 Умов і правил Клієнт чи його довірена особа використовують платіжні картки у розмірі Платіжного ліміту відповідного картрахунку, як засіб для безготівкових розрахунків за товари (послуги), для перерахування коштів на с Картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівкових коштів у касах банків, фінансових закладів, через банкомати, і здійснення інших операцій, передбачених угодами сторін чи законодавством України.

Пунктом 9.12 Умов і правил передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання, а якщо жодна із сторін не повідомить іншу про припинення договору, він автоматично продовжується на той же строк.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Статтею 212 ЦК України встановлено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», встановлено, що комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Тарифами про умови кредитування із використанням платіжної картки (надалі - Тарифи), які є складовою укладеного договору про надання банківських послуг, встановлено тип платіжної картки «Visa Classic» із відновлювальною кредитною лінією. Пільговий період складає 30 днів за кожною тратою, нарахування відсотків у цей період відбувається за ставкою 0,01 % річних. Базова процентна ставка, яка нараховується на залишок непростроченої заборгованості із розрахунку 360 днів у році, становить 3 %. Плата за несвоєчасне погашення кредитного ліміту становить 200 % діючої ставки за кредитним лімітом. Розмір обовязкового щомісячного платежу, включаючи плату за використання кредитних коштів у звітному періоді, становить 7 % від заборгованості, але не менше 50,00 гривень і не більше залишку заборгованості, який має вноситись до 25 числа місяця, наступного за звітнім.

Крім того, Тарифами передбачено обовязок позичальника сплачувати на користь банку штраф у сумі 500,00 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій, у випадку порушення строків платежів більш ніж на 30 днів.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 31 січня 2012 року утворилася заборгованість у загальній сумі 26033,49 гривень, яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 5697,06 гривень, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у розмірі 18620,55 гривень, штрафу у розмірі 1715,88 гривень. За час дії договору позичальником ОСОБА_3 жодного разу не здійснено часткового погашення заборгованості.

Також з наданих представником позивача витягів по особовому рахунку ОСОБА_3 вбачається, що за платіжною карткою № 5457082930917575 було проведено наступні операції: 16.10.2006 року подвійне зняття готівкових коштів у сумах по 7000,00 рублів, 20.10.2006 року подвійне зняття готівкових коштів у сумах 4000,00 рублів та 3000,00 рублів, 24.10.2006 року зняття готівкових коштів у сумі 8000,00 рублів. Списання коштів з рахунку відбулося за офіційним курсом НБУ у національній валюті у загальній сумі 5695,06 гривень. В усіх випадках використанні платіжної картки відбулося на території Російської Федерації.

Наданою ОСОБА_3 архівною довідкою, виданою ТОВ «Бізнес Архів» від 16 серпня 2012 року, та копією табелю. обліку робочого часу, встановлено, що відповідачем у жовтні 2006 року відпрацьовано 22 дні у Маріупольській філії ВАТ «Донбассантехмонтаж», дні незявлень відсутні.

Разом із тим, п. 6.1. Умов і правил до обовязків Клієнта входить обовязок не передавати Карти, пін-коди третім особам, не використовувати Карти чи нанесені на них дані у цілях, не передбачених договором чи які суперечать діючому законодавству.

Пунктами 8.1, 8.4 Умов і правил встановлено, до Клієнт несе відповідальність за операції, повязані із використанням карток, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування коштів на картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки карти у СТОП-лист платіжної системи.

Відповідно до п. 8.4. Постанови Правління НБУ № 137, контроль за використанням коштів із картрахунків здійснюється власниками цих рахунків.

Відповідно до п. 9.3 Умов і правил картрахунок може бути закритий на підставі Заяви клієнта, або Банк має право закрити картрахунок, письмово повідомивши клієнта. При цьому клієнт повинен, не пізніше 30 днів з дня повідомлення повернути Карту в Банк, після чого обслуговування Карти зупиняється. Держатель карти повинен погасити усі види заборгованості перед Банком, у т.ч. виниклі на протязі 30 днів з часу повернення картки. Банк закриває картрахунок в строк не раніш 30-ти днів з дня зупинення обслуговування Карти. Картрахунок закривається також у разі нульового остатку коштів на неактивному картрахунку карти, відповідно до п. 9.6.

Будь-яких письмових заяв ОСОБА_3 від моменту укладення договору до сьогодення, про блокування коштів на рахунку, або постановки карти у Стоп-лист, і, зокрема, щодо закриття рахунку, до ПАТ КБ «ПриватБанк» надано не було, а отже доводи щодо відсутності її обов'язку до виконання договору, оскільки на час зняття з картки грошей вона знаходилась у іншій місцевості, є безпідставними.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити нормам Цивільного кодексу, актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вимагаючи визнати недійсною заяву про надання банківських послуг, яка є складовою укладеного договору кредиту, а також нікчемними окремі його положення, на ОСОБА_3, як позивача за зустрічним позовом, відповідно до ст. 60 ЦПК України покладено обовязок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Судом встановлено, що договір на вимогу Закону було укладено у письмовій формі, на момент укладення договору сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами сторін, договором передбачено та погоджено усі необхідні для даного виду договорів та істотні умови, правочин був спрямований на настання реальних правових наслідків, а отже підстави для визнання його недійсним в розумінні ст. 215 ЦК України відсутні і ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи наявності таких підстав не доведено.

Підсумовуючи наведене та задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд стягує у повному обсязі з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача суму заборгованості за укладеним договором кредиту, яка утворилася внаслідок неналежного виконання нею зобовязань, у розмірі 26033,66 гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 суд відмовляє у повному обсязі з підстав вищевикладеного вмотивування.

Крім того, у відповідності зі ст.ст. 79, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» понесені ним пре звернення до суду та документально підтверджені витрати з оплати судового збору у сумі 260,33 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІІНПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (юридична адреса: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок №50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2006 року станом що утворилась станом на 31 січня 2012 року у розмірі 26033 (двадцять шість тисяч тридцять три) гривні 66 копійок, з яких заборгованість за кредитом 5697, 06 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом 18620, 55 гривень та штраф у розмірі 1715, 88 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІІНПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (юридична адреса: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок №50, код ЄДРПОУ 14360570) в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 260 (двісті шістдесят) гривень 33 копійки.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про визнання договору недійсним відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Суддя ______