Постанова № 48233153, 11.12.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7404/13-а

Провадження № 2-а/265/272/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А.М., за участю секретаря Григор А.Г., представника позивача ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради в особі ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради (далі - УПСЗН) стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В обґрунтування позову зазначила, що є бабусею малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку із чим перебуває на обліку в УПСЗН і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як особа, яка є застрахованою у системі соціального загальнообовязкового державного соціального страхування. У відповідності до ст. 43 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне старування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням та похованням» виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Проте, УПСЗН сплачувало їй допомогу не у повному обсязі і з урахуванням фактично виплачених сум повинно додатково сплатити їй допомогу за період з січня 2013 року по липень 2013 року у загальній сумі 5894,00 гривень. Просила стягнути з відповідача зазначену суму допомоги.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, просила розглядати справу за участю її представника ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні, викладеним у позові. Просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечувала проти вимог предявленого адміністративного позову у повному обсязі. Пояснила, що виплата державної допомоги позивачеві здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства. Просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник третьої особи, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув з невідомих причин, проте, його неявка не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову за наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є бабою малолітнього ОСОБА_5, 13 серпня 2010 року.

18 листопада 2013 року позивач звернулася до УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради із заявою про призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягання нею трирічного віку.

Рішенням УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради від 08.12.2010 року позивачеві ОСОБА_1 призначено допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_5 до досягнення нею трирічного віку на період з 18.11.2010 року по 13.08.2013 року у сумі 130,00 гривень на місяць. При цьому позивач не є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла в 2007 році, передбачалося отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (справа №1-29-07 про соціальні пільги громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 14 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині визначення розміру виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років. Також визнано неконституційним положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 5,6 вказаного рішення Конституційного суду України визначено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Це рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України.

Тому з 09.07.2007 року відновлено дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Проте відповідно до п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладена у редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року (справа за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік») не визнавалися неконституційними положення п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 (далі Порядок) саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до п. 18 Порядку допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.

На підставі п. 19 Порядку виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

Згідно з п. 22 Порядку відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 у період з січня 2013 року по липень 2013 року отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що відповідає мінімальному на підставі п. 22 Порядку.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року (далі - Закон № 2240), на який посилається позивач, визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року (далі - Закон № 107) внесено зміни до статті 1 Закону № 2240 та виключено пункти 3, 4 статті 34, статті 40-44 Закону № 2240. Ці положення Закону № 107 рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Тобто, з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статті 1, пунктів 3, 4 статті 34, статей 40-44 Закону № 2240 в редакції, яка діяла до внесення змін Законом № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

Стаття 9 Закону № 2240 визначає, що фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

За статтею 43 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не є особою, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на правовідносини щодо виплати їй допомоги не поширюються норми ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», внаслідок чого її вимоги про стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163, ст.167, ст.186 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови викладеної в повному обсязі.

Суддя ______