Постанова № 48232027, 27.09.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1534/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Охрімчук І.Г. розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа Замисловицька сільська рада Олевського району Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання поставити на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв'язку з переселенням з радіоактивної території

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить суд визнати дії відповідача по відмові у постановці на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно, тобто за зданий будинок в с. Шебедиха по вул. Центральна, 28 Олевського району Житомирської області, неправомірними та зобов'язати відповідача поставити його на чергу для виплати грошової компенсації в сумі 139504 грн., так як нерухоме майно знаходиться на радіоактивно забрудненій території, він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, має право на переселення із забрудненої зони і відповідно до ст. 35 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на отримання компенсації. Крім того , він здав житло у забрудненій зоні на баланс місцевого органу самоврядування, надав відповідачу всі необхідні документи для виплати компенсації, але йому було відмовлено у постановці на чергу для виплати компенсації.

Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю і просить суд його задовольнити.

Відповідач, згідно поданої заяви, стосовно вимог позову заперечує, просить слухати справу у відсутність представника.

Третя особа Замисловицька сільська рада Олевського району згідно поданої заяви просять слухати справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримують повністю.

Встановлено, що позивач мав на праві приватної власності житловий будинок № 28 по вул. Центральна в с. Шебедиха Олевського району Житомирської області, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та технічною документацією. Позивач зареєстрував право власності на зазначене нерухоме майно, що стверджується витягом з реєстру права власності, технічною довідкою - характеристикою. Позивач відповідно до акту від 30 липня 2010 року здав на баланс Замисловицької сільської ради Олевського району Житомирської області будинок, який знаходиться в с. Шебедиха по вул. Центральна, 28 Олевського району Житомирської області. Він подав до відповідача відповідні документи для виплати компенсації за вказане домоволодіння вартістю 139504 грн. і 02 серпня 2010 року йому було відмовлено у постановці на чергу на отримання компенсації за втрачене нерухоме майно, мотивуючи це тим, що позивач придбав житло у м. Каневі згідно договору дарування 23.06.2010 року, а будинок в с. Шебедиха Олевського району здав на баланс Замисловицької сільської ради 30.07.2010 року , чим було порушено п. 6 «Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого постановою КМУ № 1243 від 18 листопада 2009 року , а саме передача майна на умовах договору купівлі- продажу здійснюється власником протягом місяця після отримання або придбання житла в місці переселення.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що дані правовідносини врегульовані ст.35 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка передбачає виплату компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно в звязку з переселенням громадян, які проживали на радіоактивно забрудненій території та Порядком виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій» затвердженого постановою КМ України від 18 листопада 2009 року № 1243, яка передбачає, що моментом припинення права власності є дата подання спадкоємцем заяви про передачу ним майна органу місцевого самоврядування у місті відселення, яка є підставою для занесення переселенця райдержадміністрацією (виконавчим органом міської ради обласного підпорядкування ) до списків на виплату грошової компенсації.

В даному випадку позивач мав на праві приватної власності на радіоактивно забрудненій території нерухоме майно, отримав направлення на переселення, яке зареєстрував у місці переселення, здав на баланс органу місцевого самоврядування житло на радіоактивно забрудненій території, на даний час проживає у місці переселення, де придбав у власність житлове приміщення, що свідчить про забезпечення його житлом у місці переселення і набуття права власності на частину квартири шляхом, що не заборонений законом, тобто шляхом укладення договору дарування 13/50 частки квартири АДРЕСА_1, тому дії відповідача, по відмові позивача у постановці на чергу на отримання компенсації за втрачене нерухоме майно є неправомірними і порушують його право власності.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно- правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Отже виходячи з наведеного , суд приходить до висновку, що в даному випадку отримання переселенцем у власність житла у місці переселення за договором дарування передбачене Цивільним кодексом України, тобто способом передбаченим законом, а тому такий нотаріально договір має юридичну силу і повинен братися до уваги усіма установами, організаціями, підприємствами та громадянами.

Керуючись: ст. ст. 11, 71 162 КАС України, ст. 35 Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Постановою КМУ № 1243 від 18 листопада 2009 року «Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій»

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа Замисловицька сільська рада Олевського району Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання поставити на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв'язку з переселенням з радіоактивної території - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області по відмові ОСОБА_1 у постановці на чергу по виплаті грошової компенсації за втрачене нерухоме майно по вул. Центральна, буд. № 28 в с. Шебедиха Олевського району Житомирської області - неправомірними.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області поставити ОСОБА_1 на чергу по виплаті грошової компенсації за втрачене нерухоме майно, тобто за зданий будинок № 28 по вул. Центральна в с. Шебедиха Олевського району Житомирської області.

Стягнути з УПСЗН Олевської райдержадміністрації Житомирської області з р/р 35212007000584 МФО 811039 код 03192610, який знаходиться в УДК Житомирської області на користь держави 6.80 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_2