Рішення № 48230819, 26.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6164-2012 26.06.12Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Тодор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Гарт-С»

про стягнення 42 575,77 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: ОСОБА_2;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.06.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Ай-Тодор»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Готельний комплекс «Гарт-С»про стягнення 42 575,77 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки. На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар, проте останнім не проведено розрахунку у звязку із чим виникла заборгованість.

Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що згідно умов договору оплата за поставлений товар здійснюється після його реалізації, проте товар реалізовано не було у звязку із чим відсутні підстави для сплати.

Для надання можливості сторонам подати додаткові докази розгляд справи відкладався з 01.06.2012р. на 26.06.2012р.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.08.2010р. між ТОВ «Ай-Тодор»(постачальник) та ТОВ «Готельний комплекс «Гарт-С»(покупець) було укладено договір поставки №1/08, згідно п. 1.1 якого постачальник зобовязався у зумовлені договором строки передати товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязався прийняти товар і оплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку визначеному договором.

Згідно п. 1.3 договору предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у Специфікації.

Відповідно до 6.1 договору сторони дійшли згоди, що оплата по цьому договору здійснюється шляхом розстрочення платежу в наступному порядку: оплата за поставлений товар здійснюється через 30 календарних днів від факту реалізації товару.

На вимогу постачальника покупець надає останньому письмовий звіт про реалізацію, в якому покупець обовязково повинен вказати номер та дату цього договору, суму до сплати, кінцеву дату до оплати. (п. 6.1.1 договору).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних ТОВ «Ай-Тодор»поставило ТОВ «Готельний комплекс «Гарт-С»товар на загальну суму 196 949,61 грн.

Зазначена обставина не заперечувалась представником відповідача.

Відповідачем сплачено за поставлений товар частково в сумі 154 373,81 грн., у вказану суму входить повернутий товар позивачу згідно підписаних сторонами накладних про повернення.

На думку позивача у відповідача існує заборгованість по розрахунках за поставлений товар в сумі 42 575,77 грн.

В ході розгляду справи встановлено, що ТОВ «Готельний комплекс «Гарт-С»у відповідності до умов договору складено письмовий звіт про реалізацію товару за договором поставки №1/08 від 01.08.2010р. за період з 01.08.2010р. по 31.05.2012р., з якого вбачається, що сума обсягу нереалізованого товару становить 1842,58 грн. Також, відповідачем надано довідку №141 від 31.05.2012р. в якій зазначено, що вартість нереалізованого товару становить 1842,58 грн.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання по договору виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за отриманий товар не здійснив належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений та реалізований товар не надав.

Натомість, з врахуванням того, що п. 6.1.1 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється через 30 календарних днів від факту реалізації товару, і тієї обставини, що відповідачем складено письмовий звіт про реалізацію, з якого вбачається, що останнім нереалізовано продукцію на суму 1842,58 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1842,58 грн. необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Готельний комплекс «Гарт-С»(01601, м. Київ, пл. Спортивна, 3; ідентифікаційний код 24654657) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Тодор»(03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 124, ЄДРПОУ 30858159, р/р 260090099061 в КРД «ОСОБА_3 ОСОБА_1») 40 733,19 грн. заборгованості та 1545,12 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Баранов Д.О.