Ухвала суду № 48229981, 06.08.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/688/2015(м)

263/1116/15-ц

Головуючий в 1 інстанції Папаценко П.І.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„06 " серпня 2015 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Зайцевої С.А.

Суддів: Лоленко А.В. , Пономарьової О.М.

При секретарі: Костенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 березня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 квітня 2008 року № Д098/СК-047.08.1.На обґрунтування вимог позивач посилався на те,що 07 квітня 2008 року відповідачу виданий споживчий кредит у розмірі 175 000 доларів США терміном до 07 квітня 2023 року під 15% річних ,у зв*язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору станом на 19 грудня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 133 419,36 доларів США та 1 739 542,30 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 110 248,73 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 23 170,63 доларів США; пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань - 1 730 652,01 грн., відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України - 8 890,29 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 березня 2015 року позовні вимоги ПАТ « Родовід Банк» задоволено : стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № Д098/СК-047.08.1 від 07 квітня 2008 року в загальному розмірі 133 419,36 доларів США та 1 739 542,30 грн.,вирішено питання щодо судового збору (а.с.38-40).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 04 березня 2015 року залишено без задоволення (а.с.171-172).

З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив заочне рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив,що ОСОБА_1 сплачував та сплачує грошові кошти у тому розмірі який має змогу. У матеріалах справи знаходяться документи, які були досліджені судом під час розгляду заяви про скасування заочного рішення ,які підтверджують безперервність платежів ,але дійсно з середини 2013 року платежі здійснювалися не в повному обсязі. Позивач вимагає дострокового повернення кредиту, але не вимагає розірвання договору у судовому порядку. Позивач не виконав вимоги Закону України « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції « від 02 вересня 2014 року № 1669-VII відповідно якого на час проведення антитерористичної операції заборонено нараховувати пеню та\або штрафи на основну суму заборгованості із зобов*язань за кредитними договорами, починаючи 14 квітня 2014 року та здійснював нарахування у час дії вказаного Закону. Судом першої інстанції була проігнорована ця норма закону та стягнута повна сума заборгованості,пені та штрафних санкцій без урахування цієї обставини.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги .

У судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ « Родовід Банк» ,що діє за довіреністю Цуранова Н.Л.просила апеляційну скаргу відхилити,рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 квітня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір №Д098/СК-047.08.1 , відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит на споживчі цілі в загальному розмірі 175 000 доларів США.

Сума кредиту в повному обсязі була надана відповідачу банком у відповідності з положеннями п.1.2 кредитного договору, тобто готівкою через касу банку. Факт видачі кредиту відповідачу за кредитним договором підтверджується банківською випискою за 07 квітня 2008 року за кредитним рахунком.

Кредит був виданий відповідачу під обов'язок сплати ним банку: процентів за користування грошовими коштами в розмірі 15% відсотків річних (п.1.3 кредитного договору).

Відповідно до умов кредитного договору відповідач взяв на себе обов'язок: починаючи з місяця, наступного за місяцем, в який укладено кредитний договір, щомісяця до 10 (десятого) числа (включно) кожного календарного місяця частково погашати заборгованість за кредитом в сумі 972,22 доларів США на рахунок, зазначений в п.1.2 кредитного договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку; повернути одержаний кредит згідно з умовами кредитного договору не пізніше 07 квітня 2023 року; сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10 (десятого) числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 07 квітня 2023 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом. Пунктом 4.6. кредитного договору передбачено,що за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів за користування кредитом,відповідач зобов*язується сплачувати банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 1,6 % відсотків від суми простроченої заборгованості.

Умови кредитного договору відповідач не виконує. Станом на 19 грудня 2014 року має заборгованість у розмірі 133 419,36 доларів США та 1 739 542,30 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 110 248,73 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 23 170,63 доларів США; пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань - 1 730 652,01 грн., відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України - 8 890,29 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ,в межах заявлених вимог позивача,суд першої інстанції виходив з того,що відповідач не виконує своїх зобов*язань за кредитним договором,а саме не здійснює своєчасного погашення кредиту , в результаті чого утворилася заборгованість,яка станом на 19 грудня 2014 року становить 133 419,36 доларів США та 1 739 542,30 грн ,тому відповідно до умов договору та норм цивільного законодавства є підстави для стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір укладено у письмовій формі в установленому порядку ,підписаний сторонами,зміст правочину не суперечить вимогам цивільного законодавства та моральним засадам.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку ,встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Стаття 11 ЦПК України передбачає,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу ,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.

Отже ,судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини сторін, які врегульовані Законом України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 526, 530, 1049, 1054, 1055 ЦК України та договором банківського кредиту, що укладений між сторонами.

Позивачем надано розрахунок,який підтверджує,що станом на 19 грудня 2014 року у позичальника ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 133 419,36 доларів США та 1 739 542,30 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в межах заявлених вимог та правильно стягнув з відповідача заборгованість за кредитним договором № №Д098/СК-047.08.1 від 07 квітня 2008 року в загальному розмірі 133 419,36 доларів США та 1 739 542,30 грн.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору банк має право вимагати достроково погасити заборгованість за одержаними кредитами та сплатити проценти за користування ними, а також пені.

Доводи апеляційної скарги щодо вимог позивача про дострокове повернення кредиту ,але без розірвання договору у судовому порядку не є слушними ,оскільки позивач має можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Обгрунтовуючи доводи скарги представник відповідача ОСОБА_4 зазначав про безперервність,але неповноту здійснення відповідачем платежів з середини 2013 року. На підтвердження сплати надані квитанції за період : липень 2013 року- 140 доларів США,серпень 2013 року -140 доларів США, вересень 2013 року -150 доларів США,жовтень 2013 року-200доларів США,листопад 2013 року-170 доларів США ,грудень 2013 року-170 доларів США,січень 2014 року-200 доларів США,лютий 2014 року -140 доларів США,березень 2014 року-31доларів США, квітень 2014 року-40 доларів США,травень 2014 року-41доларів США ,червень 2014 -41доларів США ,липень 2014 року-40 доларів США,серпень 2014 -38 доларів США,вересень 2014 року-38 доларів США,жовтень 2014 року-34 доларів США,листопад 2014 року- 25 доларів США ,грудень 2014 року -20 доларів США ,січень 2015 року- 20 доларів США,лютий 2015 року-10 доларів США,березень 2015 року-10 доларів США,квітень 2015 року- 10 доларів США,травень 2015 року-10 доларів США ,червень 2015 року-10 доларів США,липень 2015 року-10 доларів США (а.с.69-133). Суми проведених оплат по день утворення заборгованості станом на 19 грудня 2014 року були зараховані позивачем ,про що свідчить перевірений у судовому засіданні детальний розрахунок оплат та залишку за основною сумою кредиту ,детальний розпис нарахування пені за порушення сплати відсотків (а.с.214-215).

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо ігнорування судом Закону України « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції « від 02 вересня 2014 року № 1669-VII та стягнення повної суми заборгованості ,пені та штрафних санкцій без зменшення суми пені та штрафів з 14 квітня 2014 року виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Закону України « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції « від 02 вересня 2014 року № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та\або штрафів на основну суму заборгованості із зобов*язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України ,які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку,де проводилася антитерористична операція,а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям,що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи,а також кредитори зобов*язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи,нараховані на основну суму заборгованості із зобов*язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Кабінету Міністрів України надано доручення у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р» Про затвердження переліку населених пунктів ,на території яких здійснювалася антитерористична операція» м. Маріуполь віднесено до території на якої проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р було зупинено.

Таким чином, на теперішній час Кабінетом Міністрів України не затверджено переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, у зв*язку з чим, суд першої інстанції правильно не застосував до спірних правовідносин норму Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Доводи апеляційної скарги у вказаній частині неспроможні.

Крім того,як вбачається з матеріалів справи нарахування пені за прострочку виконання грошових зобов*язань, що визначена у розрахунку заборгованості наданому позивачем у період з 11.06.2009 року по 19.12.2014 року ,більшою частиною була нарахована до набрання чинності Законом України 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Таким чином,висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, встановленим на підставі об*єктивної оцінки зібраних у справі доказів,які узгоджуються з нормами матеріального права,що регулюють спірні правовідносини . Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими матеріалами справи .

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом правильно застосовано норми матеріального права та не було порушено норм процесуального права,що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги є непереконливими , висновки суду вони не спростовують.

У відповідності до ч.1.ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307,308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 відхилити .

Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Судді: