Рішення № 48229856, 05.04.2013, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 0541/5230/2012

Провадженя № 2/266/60/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2013 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Федотової В.М.

при секретарі Петрухіной Т.Л.

з участю представника позивача за основним позовом та відповідача за зустрічним позовом ПАТ КБ ПриватБанк - ОСОБА_1, відповідачки за основним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2, її представника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за основним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, укладення договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_2, виселення, стягнення судових витрат та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про захист прав споживача визнання кредитного договору діючим, зобовязання здійснити перерахунок сплачених сум за кредитним договором, відновити становище та зобовязати провести розрахунок заборгованості за кредитним договором згідно графіку платежів та умов договору, зобовязання вилучити з Українського бюро кредитних історій недостовірну інформацію, стягнути моральну шкоду у розмірі 25 000гривень, стягнення судових витрат , стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8 304гривні 15 копійок, суд

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2012р. позивач ПАТ КБ ПриватБанк звернувся до суду із позовом в якому зазначив, що 08.08.2006р. ОСОБА_2, відповідно до договору № MRIPGK04000018, отримала кредит у розмірі 114 750,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.08.2021року.Згідно умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Вважають, що ОСОБА_2 порушила умови договору має прострочену заборгованість у загальній сумі 143 744гривні 51 копійка, яка складається з : заборгованості за кредитом у сумі 81 815 гривень 37 копійок; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 52 915 гривень 61 копійка; пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором у сумі 9 013 гривень 53 копійки. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позивач та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки №б/н 08.08.2006р. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 45.00 кв.м,житловою площею 27,5 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1. Дане майно належить ОСОБА_2 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу. ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про наявність заборгованості по кредитному договору, також їй на адресу реєстрації було направлено вимогу про добровільне звільнення житлового будинку. З посиланням на ст.. 526,527, 530, 577, 1050, 1054 ЦК України, ст.. 12,33, 38-40 Закону України Про іпотеку, ст.. 109 ЖК України просили задовольнити позов та звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 45.00 кв.м,житловою площею 27,5 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та виселити відповідачку ОСОБА_2 та інших осіб зареєстрованих або які проживають в вказаній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку. Також просили при задоволенні позову стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним судові витрати.

В листопаді 2012року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом про захист прав споживача в якому просила визнати кредитний договір № MRIPGK04000018 від 08.08.2006р. діючим, зобовязати ПАТ КБ ПриватБанк здійснити перерахунок сплачених сум за кредитним договором та зарахувати 15492 гривні 07 копійок, які були списані на пеню в рахунок погашення тіла та процентів кредиту, відновити становище ОСОБА_2 , яке існувало до порушення, шляхом зобовязання відповідача ПАТ КБ ПриватБанк провести розрахунок заборгованості за кредитним договором згідно графіку платежів та умов договору. ОСОБА_2 також просила зобовязати ПАТ КБ ПриватБанк вилучити з Українського бюро кредитних історій недостовірну інформацію про наявність з боку ОСОБА_2 прострочення платежів за кредитним договором № MRIPGK04000018 від 08.08.2006р. Дана інформація не відповідає дійсності - наявність цих даних в бюро кредитних історій не дає можливості позивачці отримати інший кредит у іншому банку, порушує її права як споживача. За стільки років судових тяжб ПАТ КБ ПриватБанк наніс їй моральну травму, яка виражається в тому, що банк її втягнув в судові тяганини, чим порушив нормальний уклад життя, вона вимушена витрачати час та гроші на судові засідання, роботу адвоката, нервувати, порушено спокій її та її родини. Тому вважає, що банк повинен їй сплати моральну шкоду, яку вона оцінює в 25 00 гривень. До того ж просила стягнути з ПАТ КБ ПриватБанк на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 8 304 гривні 15 копійок, судові витрати просила покласти на ПАТ КБ ПриватБанк.

Представник позивача за основним позовом та відповідача за зустрічним позовом ПАТ КБ ПриватБанк - ОСОБА_1 до суду зявилась , основний позов підтримала , зустрічний позов не визнала, в обґрунтування своїх вимог надала пояснення у відповідності до заявлених позовних вимог, в обгрунтування заперечень на зустрічний позов суду надала наступні пояснення. Представник позивача за основним позовом та відповідача за зустрічним позовом вважає, що зустрічний позов не обґрунтований ,ґрунтується на припущеннях. ОСОБА_2 при укладенні кредитного договору була ознайомлена зі всіма умовами даного договору, висловила своє волевиявлення та згоду зі всіма умовами договору, шляхом підпису. Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами, а ст.. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобовязання повинно виконуватись належним чином та встановлений строк. Вважає, що ОСОБА_2 порушила п. 2.2.12 умов кредитного договору несвоєчасно надала банку документи, які підтверджують фінансовий стан ОСОБА_2, не рідше одного разу на рік. У відповідності з чим відповідно до вимог п.2.3.3 кредитного договору та ст.. 651 ЦК України банк в односторонньому порядку розірвав договір. В повідомлені, яке було надіслано ОСОБА_2 було вказано дату з якої договір вважається розірваним, а саме з 09 листопада 2010р. ОСОБА_2 отримала дане повідомлення, знала про те, що повинна в тижневий строк з часу отримання повідомлення повернути банку всю суму боргу по кредитному договору. ОСОБА_2 отримала повідомлення банку 28.10.2010р., але на даний час не повернула суми боргу. Тому вважають, що у банка були всі підстави для розірвання договору в односторонньому порядку. В звязку з неналежним виконанням позивачкою за зустрічним позовом свої зобовязань по кредитному договору, банк мав право нарахувати пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менш однієї гривні за кожен день прострочки. Платежі ОСОБА_2 нараховувались у відповідності до вимог ст.. 534 ЦК України, вважають, що вимоги ОСОБА_2 відносно перерахування коштів списаних на пеню є необгрунтовними, так як сума яку вона вносила на погашення заборгованості не достатньо для погашення заборгованості по кредитному зобовязанню та прострочена заборгованість на яку у відповідності з діючим законодавством та договором кредиту почала нараховуватись пеня. Також ОСОБА_2 було запропоновано відновити положення, яке вона мала до порушень, шляхом укладення додаткової угоди, в якій передбачено складання нового графіку погашення з встановленою заборгованістю 86 439гривень 81 копійка. Також банк заперечує проти задоволення вимог про вилучення відомостей з бюро кредитних історій, так як на сьогоднішній час ОСОБА_2 має прострочену заборгованість по платежам. Відносно вимог по відшкодуванню моральної шкоди представник банку вважає, що дані вимоги не доведені, та необґрунтовані . З позову ОСОБА_2 не вбачається яким ж діями і в чому полягає порушення з боку банку. Таким чином вважають, що позов ОСОБА_2 не обґрунтований , не базується на Законодавстві , тому просила задовольнити основний позов ПАТ КБ ПриватБанка , у задоволені зустрічного позову відмовити.

Відповідачка за основним позовом та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, основний позов не визнали, зустрічний позов підтримали.

В обґрунтування зустрічного позову надали пояснення у відповідності до заявлених вимог, в обгунтування заперечень на основний позов вважають, що вимоги ПАТ КБ ПриватБанку базуються на припущеннях, не обґрунтовані. Договір на даний час не розірвано, ОСОБА_2 не має заборгованості по платежам, ретельно виконує умови договору і дані факти підтверджені існуючими на даний час рішеннями судів . Вважають, що своїми діями ПАТ КБ ПриватБанк знущається з ОСОБА_2 Даний позов був направлений на адресу старого місця реєстрації ОСОБА_2, хоча банк знав про існування теперішнього місця реєстрації та проживання відповідачки за основним позовом та позивачки за зустрічним позовом. Вимога банку також була направлена до с.Октябрське Волновахського району, а не на дійсне місце реєстрації та проживання ОСОБА_2 АДРЕСА_1. Банк продовжує порушувати рішення судів , вводить в оману суд відносно того, що ОСОБА_2 на пільгових та вигідних їй умовах було запропоновано додаткову угоду даний факт не має місця. ОСОБА_2 не порушувала умови кредитного договору та договору іпотеки - посилання представника ПАТ КБ ПриватБанк на те, що були порушені п. 2.2.12 умов кредитного договору несвоєчасно надала банку документи, які підтверджують фінансовий стан ОСОБА_2, не рідше одного разу на рік не відповідає дійсності. ОСОБА_2 своєчасно надавала всі довідки, і про фінансовий стан також. Просили в задоволенні основного позову ПАТ КБ ПриватБанк відмовити , зустрічний позов задовольнити.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що основний позов ПАТ КБ ПриватБанк не підлягає задоволенню , а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що 08.08.2006 р. між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ Приватбанк(на теперішній час ПАТ КБ Приватбанк) було укладено кредитний договір № MRIPGK04000018, відповідно якого Банк зобовязався надати Позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 08.08.2006 р. по 05.08.2021 р. включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 114 750,00 грн., на придбання житлової нерухомості(а.с.12-13)

ОСОБА_2 отримала 114 750гривен, що підтверджено касовим ордером(а.с.14)

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № MRIPGK04000018 від 08.08.2006р. ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки №б/н 08.08.2006р. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 45.00 кв.м,житловою площею 27,5 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1.(а.с.15- 16)

Квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу(а.с.17)

25.06.2012р. ПАТ КБ ПриватБанк направляє вимогу про повернення суми кредиту, процентів, комісії та штрафних санкцій у повному обсязі від ОСОБА_2 , на адресу Волновахський район, с. Октябрське, вул.. Молодьожна б.16 (а.с.8)

Згідно копії паспорта ОСОБА_2 , серія ВВ 050681, вона зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20.03.2007р. (а.с.32)Також відповідачка за основним позовом та позивачка за зустрічним позовом в підтвердження того, що банк знав про існування даної адреси надала до суду листування з банком, в листах як від імені ОСОБА_2 на адресу банку , так і банку на імя ОСОБА_2 вказано адресу АДРЕСА_1(а.с.75-76, 92,120-133)

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2012р. було скасовано рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2011р. у задоволенні позову ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору від 08.08.2006р. в сумі 100581грвня 23 копійки було відмовлено.В своєму рішенні Апеляційний суд Донецької області встановив, що банк не мав права вимагати від ОСОБА_2 погашення заборгованості в повному обсязі, зазначив про розірвання кредитного договору з нею. Також встановлено, що ОСОБА_2 ретельно виконувала умови договору відносно надання довідок про фінансовий стан, і підстав для дострокового стягнення всієї суми наданого кредиту немає (а.с.55-58) Таким чином, ствердження ПАТ КБ ПриватБанк, що ОСОБА_2 порушила умови договору, що стало підставою для розірвання в односторонньому порядку кредитного договору спростовується рішенням суду.

Відповідно до ст.. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачкою за зустрічним позовом , в підтвердження ретельного виконання умов договору і сплати кредиту у відповідності до встановленого графіку , надано квитанції (а.с.60-70)

Між тим, згідно відомостей з ТОВ Українське бюро кредитних історій вбачається, що ОСОБА_2 не ретельно виконує зобовязання передбачені кредитним договором, має прострочену заборгованість.(а.с.93-99)Ці дані не відповідають дійсності.

Відповідно до ст.. 35 Закону України Про іпотеку- у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України Про іпотеку-у разі порушення іпотекодавцем обовязків , встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Між тим, ПАТ КБ ПриватБанк не було надано доказів порушень з боку ОСОБА_2 умов договору та підстав для задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. До того ж банк порушив вимоги ст.. 35 Закону України Про іпотеку - не надіслав вимогу на дійсну адресу проживання відповідачки за основним позовом та позивачки за зустрічним позовом.

Згідно ст.. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обовязковим для виконання сторонами.

Умовами ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та повязаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ретельно виконувались та виконуються умови договору, банк надав до ТОВ Українське бюро кредитних історій недостовірну інформацію про свого клієнта,як такого, що має заборгованість по зобовязанню і не ретельно виконуючого свої обовязки , банк продовжує приймати платежі по кредитному договору тим самим підтверджуючи, що відносини між банком та ОСОБА_2 по кредитним обовязкам продовжують існувати.

Ствердження ОСОБА_2 , що діями ПАТ КБ ПриватБанк їй , як споживачу спричинено моральну шкоду, розмір якої вона оцінює в 25 000гривень є необґрунтованим, та таким, що протиречить вимога Закону України Про захист прав споживачів,постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 тому суд відмовляє в задоволенні даної частинир зустрічного позову ОСОБА_2 а саме в частині відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідно до вимог п.5ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством. Позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що договір кредиту та іпотеки, які вона уклала з банком , були небезпечним для її життя або здоров'я, тому правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди не має

Суд на підставі ст.. 80 ЦПК України , з урахуванням обставини , що адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні була , як представник відповідачки за основним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 і користувалась усіма своїми правами та обовязками передбаченими ст..38 ЦПК України, враховуючи обсяг допомоги адвоката і витрачений ним час на надання правової допомоги у справі, частково задовольняє вимоги позивачки за зустрічним позовом про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 4 944 гривні 80 копійок..

Таким чином, суд приходить до висновку щодо зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню в частині вимог визнання кредитного договору № MRIPGK04000018 від 08.08.2006р. діючим, зобовязання ПАТ КБ ПриватБанк здійснити перерахунок сплачених сум за кредитним договором та зарахувати 15492 гривні 07 копійок, які були списані на пеню в рахунок погашення тіла та процентів кредиту, відновити становище ОСОБА_2 , яке існувало до порушення, шляхом зобовязання відповідача за зустрічним позовом ПАТ КБ ПриватБанк провести розрахунок заборгованості за кредитним договором згідно графіку платежів та умов договору, зобовязання ПАТ КБ ПриватБанк вилучити з Українського бюро кредитних історій недостовірну інформацію про наявність з боку ОСОБА_2 прострочення платежів за кредитним договором № MRIPGK04000018 від 08.08.2006р. , вимоги по відшкодуванню моральної шкоди не підлягають задоволенню оскільки вони не обґрунтовані . Відповідно до ст.. 80 ЦПК України суд також частково задовольняє вимоги позивачки за зустрічним позовом по відшкодуванню їй витрат на правову допомогу.

Основний позов ПАТ КБ ПриватБанк не підлягає задоволенню, оскільки в порушення ст.. 10 ЦПК України ПАТ КБ ПриватБанк не довів суду обставин, в чому саме відбулось порушення вимог договору іпотеки та Закону України Про іпотеку з боку відповідачки за основним позовом ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні основного позову суд відмовляє у задоволенні вимог по відшкодуванню понесених судових витрат по сплаті судового збору

Керуючись ст.ст.525, 526, 638, 651,652 ЦК України, ст.. ст.12,35 Закону України Про іпотеку, ст. ст. 15, 31,57, 58, 59, 60,88,82, 196, 213, 214, 215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

В задоволенні основного позову публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 відмовити .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про захист прав споживача визнання кредитного договору діючим, зобовязання здійснити перерахунок сплачених сум за кредитним договором, відновити становище та зобовязати провести розрахунок заборгованості за кредитним договором згідно графіку платежів та умов договору, зобовязання вилучити з Українського бюро кредитних історій недостовірну інформацію, стягнути моральну шкоду у розмірі 25 000гривень, стягнення судових витрат , стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8 304 гривні 15 копійок задовольнити частково.

Визнати договір № MRIPGK04000018 від 08 серпня 2006року укладений між публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк та ОСОБА_2 діючим.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк здійснити перерахунок сплачених сум по договору № MRIPGK04000018 від 08 серпня 2006року та зарахувати 15 492 гривні 07 копійок, які були віднесені на пеню по договору, в рахунок погашення основної заборгованості по кредиту та процентів.

Відновити становище ОСОБА_2 , шляхом зобовязання публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк провести розрахунок заборгованості за кредитним договором № MRIPGK04000018 від 08 серпня 2006року згідно графіку платежів та умов договору.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк вилучити з Українського бюро кредитних історій недостовірну інформацію про наявність з боку ОСОБА_2 прострочення платежів за кредитним договором № MRIPGK04000018 від 08 серпня 2006року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , код ЄДРПОУ 14360570 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 4 944 гривні 80 копійок (чотири тисячі дев'ятсот сорок чотири гривні 80 копійок)

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Федотова В. М.