Ухвала суду № 48228558, 10.08.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/2180/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2356/15Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Акопян В.І., Лобова О.А.

При секретарі: Фадейкіній Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Київського районного, суду м. Полтави від 15 червня 2015 року

в справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом,( який уточнювали в ході судового розгляду справи) зазначав, що відповідачу надавалися послуги з централізованого теплопостачання в квартиру АДРЕСА_1. Однак оплату за надані послуги відповідачами не було зроблено в період з 1.09.2012 року по 1.05.2015 року. Розмір заборгованості становить 3562, 85грн., індексу інфляції 1343, 44 грн., та 3 % річних 93,85 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 червня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» суму заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01.09.2012 року по 01.05.2015 року в сумі 3562 грн. 85 коп., індекс інфляції в сумі 1343,44 грн., три відсотки річних в сумі 93,85 грн. та понесені судові витрати і розмірі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохав рішення суду скасувати, вказуючи, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що він за вказаною адресою послуг від відповідача не отримував, оскільки в даний час перебуває на військовій службі та зареєстрований за іншою адресою договірних правовідносинах з позивачем не перебуває. Крім того за даною адресою проживає відповідачка ОСОБА_3 яка фактично користується цими послугами крім того згідно з п.15 ст. 14 Закону України « Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами установами і організаціями не нараховуються.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

Статтями 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що відповідач у справі ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1., та у відповідності з вимогами Закону України «Про житлово - комунальні послуги» є споживачем послуг з теплопостачання за даною адресою.

Позивачем у справі за даною адресою надавалися послуги з теплопостачання. Доказів про ненадання цих послуг чи їх неякісного надання матеріали справи не містять.

Відсутність з відповідачем ОСОБА_2 договору про надання цих послуг не є підставою для відмови в задоволенні позову (Правова позиція, висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, при розгляді справи № 6-6ц13).

Є необґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині обов'язку відповідача ОСОБА_3 сплачувати вказану заборгованість з врахуванням наявних вище висновків, та тієї обставини , що тягар відповідальності покладений на власника квартири , який в свою чергу не позбавлений можливості в установленому законом порядку вирішувати питання про стягнення оплати за надані послуги теплопостачання особам, яким він здає житло в найм, при наявності відповідних правових підстав, та домовленостей між власником житла на квартиронаймачем.

Долучений до матеріалів справи договір найму житла від 20.01.2007 року, укладений між відповідачами, для позивача у справі жодних прав та обов'язків не породжує, оскільки вони не є стороною в даному договорі найму житла. Відповідач ОСОБА_2 не позбавлений можливості вирішити спір з відповідачем ОСОБА_3 щодо належного виконання умов договору найму жита.

Встановивши факт наявності заборгованості за надані послуги в період з 1.09.2012 року по 1.05.2015 року, місцевий суд вірно стягнув з відповідача заборгованість за надані послуги в розмірі 3562 грн. 85 коп.

З матеріалів справи також вбачається, що місцевим судом у відповідності з вимогами ст. 625 ЦК України стягнуто індекс інфляції та 3% річних.

У відповідності з вимогами ст. 14 п. 15 Закону У країни» Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 15. Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

{Статтю 14 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014}

Закон набрав чинності з 9 червня 2014 року .

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України у справі за № 6-209цс14, вирішення судом справ здійснюється на підставі актів цивільного законодавства, які є чинними на час виникнення спірних правовідносин (стаття 58 Конституції України, стаття 5 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на військову службу був призваний 25.04.2013 року ( а.с.65) в той період, коли в країні не проводилася мобілізація в особливий період.

У відповідності з вимогами закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Ст. 4 п.8 закону передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Рішення про мобілізацію було оголошено в Україні відповідно до Указів Президента «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014р., 06.05.2014р., 21.07.2014р. (Офіційно особливий період розпочався 14.04.2014р. ( Указ Президента №405\ 2014).

Матеріали справ не містять належних доказів того, що ОСОБА_2 з моменту оголошення особливого стану надав докази проходження ним військової служби. Наявні в матеріалах справи незавірені ксерокопії довідок не можуть бути визнані належними доказами у справі.

Після надання ОСОБА_2 належних доказів про проходження ним служби в особливий період , він матиме право на здійснення перерахунку нарахованих у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України індексу інфляції та 3% річних.

Підстави для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не встановила.

Керуючись ст.. 303, 307, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти діб в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя (підпис) П.С. Абрамов

Судді (підписи) О.А. Лобов

В.І. Акопян

З оригіналом згідно: