Вирок № 48223704, 30.11.2010, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

м. Київ, вул. Мельниченка, 1, 3170, (044) 424-31-54

Справа № 1-626/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Хрипун С.В.

при секретарі Ярмольській І.В.

за участю прокурора Юркової Ю.В., Балійчука Р.І.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працює, студента КПЕМЛ, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

06.08.2010 року близько 03 години 20 хвилин з метою вчинення крадіжки чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_2 прийшов до автомобіля НОМЕР_1, належного ОСОБА_3, який був припаркований біля будинку по вул. Молодіжна, 77 в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, де, скориставшись темним часом доби, відсутністю сторонніх осіб та господаря, шляхом пошкодження вітрового вікна, проник до вищевказаного автомобіля, звідки намагався викрасти автомагнітолу, марки JVC модель KD-R311, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи від 06.08.2010 року становить 523 гривні 20 копійок, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 523 гривні 20 копійок, проте, з причин незалежних від нього злочин не довів до кінця, оскільки був затриманий на місці скоєння злочину ОСОБА_4

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 13.08.2010 року приблизно о 23 години 30 хвилин неповнолітній ОСОБА_2 з метою вчинення крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, прийшов до автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 та був припаркований у дворі гуртожитку по вул. Білогородська, 134 в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, де, скориставшись темним часом доби, відсутністю сторонніх осіб та господаря, шляхом відкриття дверей автомобіля через незачинене вікно проник до вищевказаного автомобіля, звідки шляхом від'єднання від мережі живлення та кріплення, таємно викрав автомагнітолу Panasonik модель RDР200, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи від 13.08.2010 року становить 120 гривень 12 копійок, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 120 гривень 12 копійок. З місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що 05.08.2010 року він відпочивав біля магазину «Акваріум» по вул. Молодіжній в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, катався на своєму скейтборді. При цьому він мав при собі різні інструменти, які взяв з дому, так як його скейтборд вже старий, часто ламається та даними інструментами він його ремонтує. Приблизно о 15 годині, коли проходив по вул. Молодіжній біля будинку № 77 в м. Боярка, побачив автомобіль марки ВАЗ 21013 білого кольору і вирішив вночі викрасти з нього автомагнітолу, яка була в даному автомобілі. Прийшов додому приблизно о 23 год. Потім о 02 год. 30 хв., коли батьки відпочивали, взяв рюкзак, з яким катався вдень на скейтборді для того, щоб покласти в нього автомагнітолу, яку вирішив вкрасти, при цьому інструменти, які були в ньому, він не викладав. Далі вийшов із дому та пішов до будинку № 77 вул. Молодіжній в м. Боярка, де стояв вище зазначений автомобіль. До даного будинку прийшов о 02 год. 40 хв., автомобіль ВАЗ 21013 білого кольору стояв на тому самому місці, де і вдень. В цей час на вулиці нікого не було, в будинку світло не горіло. Він підійшов до дверці водія автомобіля ВАЗ, викруткою відігнув трикутної форми вікно даної дверці так, щоб могла пролізти рука та, рукою потягнувши на себе, його відчинив, при цьому не звернув уваги, чи пошкодив що-небудь. Після цього, через вікно відчинив дверці водія та заліз в нього, щоб викрасти авто-магнітолу, яка була в ньому на передній панелі.

Коли він сів до автомобіля, до нього підбіг незнайомий йому чоловік та затримав його. Після цього чоловік викликав працівників міліції та передав його їм.

13.08.2010 року о 23 год. 30 хв. він проходив біля гуртожитку за адресою: вул. Білогородська, 134 м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області та побачив біля нього автомобіль ВАЗ жовтого кольору, в якому вікно передньої правої дверці було приблизно на 10 см відчинене. Через скло автомобіля він побачив в ньому на передній панелі установлену автомагнітолу, марки він не пам'ятає, вирішив її викрасти, він подивився, що поряд нікого з людей не було та, продовжуючи свою злочинну діяльність, через незачинене вікно правої передньої дверці автомобіля, з метою крадіжки з нього автомагнітоли, відчинив його та, проникнувши в нього, шляхом від'єднання від мережі живлення та кріплення, будучи впевненим, що його ніхто не бачить, він викрав автомагнітолу та відразу пішов від даного автомобіля, відніс автомагнітолу до себе додому та поклав її в своїй кімнаті так, що ніхто із членів сім'ї її не бачив.

Наступного дня 14.08.2010 року приблизно об 11 год. до нього додому прийшов погостити ОСОБА_6, з яким він товаришує, попросив останнього продати автомагнітолу, яку він викрав 13.08.2010 року, сказавши, що дана автомагнітола належить його сім»ї. ОСОБА_6 погодився та взяв автомагнітолу.

Крадіжки вчиняв, оскільки йому потрібні були гроші.

У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати та не позбавляти волі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 визнає частково на суму пошкодженого скла та дзеркала, не визнає в частині оплати пофарбування автомобіля та відшкодування моральної шкоди.

Аналогічні показання ОСОБА_2 під час відтворення обстановки та обставин події (а.с. 58-63; 71-76).

Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні злочинів, підтверджується іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства.

Так, потерпіла ОСОБА_7 пояснила суду, що у неї у власності є автомобіль НОМЕР_3, даний автомобіль їй дістався у спадок. 05.08.2010 року її сім'я перебувала вдома. Близько 22 години всі лягли спати. Автомобіль ВАЗ 2113 д/н А НОМЕР_4 був припаркований поряд з будинком № 77 по вулиці Молодіжній в м. Боярка. 06.08.2010 року близько 04 години її розбудив чоловік ОСОБА_4 та сказав, щоб вона дала йому серцевих капель, а потім сказав, що він побачив, як був на кухні, що в їх автомобілі горить світло, хтось світить ліхтарем. Після цього, ОСОБА_4 побіг на вулицю та підбіг до автомобіля, а вона викликала працівників міліції. До приїзду працівників міліції вона вийшла вулицю та побачила, що на вулиці біля чоловіка стоїть підсудний, у якого була сумочка та ліхтарик. Останнього затримав ОСОБА_4 в той час, як він намагався викрасти з її автомобіля автомагнітолу та динаміки. По приїзду працівників міліції підсудного забрали до райвідділу. В автомобілі знаходиться автомагнітола марки «JVC», яку вона купувала за 2400 грн. за чотири дні до крадіжки, також в автомобілі були динаміки марки «Power Acoustic», які вона купила за 800 грн. за чотири дні до крадіжки. Підсудний потрапив в автомобіль, зламавши вітровичок та уплотнювачі на дверях, також при цьому відламав дзеркало та подряпав лакофарбове покриття на дверях автомобіля та на капоті з боку водія, чим спричинив матеріального збитку на суму 7800 грн. та завдав їй моральних збитків на загальну суму 1500 грн., які полягають у пережитих нею хвилюваннях, що спричинило погіршення її стану здоровя.

Просить стягнути з підсудного на її користь 7800 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 1500 у відшкодування моральної шкоди, призначити підсудному покарання не повязане з позбавленням волі.

Потерпіла підтвердила факт отримання нею від матері підсудного 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що у його сім'ї у власності, є автомобіль ВАЗ 21011 жовтого кольору, зареєстрований на його батька ОСОБА_8, а він має право керувати ним. На даному автомобілі їздить він та його батько. Даний автомобіль вони ставлять зазвичай на подвір'ї біля гуртожитку, в якому проживають. 21.08.2010 року близько 07 год. він вийшов на подвір'я гуртожитку, де проживає разом із сім'єю, щоб їхати по справах. Підійшовши до автомобіля, побачив, що в ньому відчинені дверці, пошкоджений замок лівої передньої дверки та в автомобілі відсутні автомагнітола марки «Panasonik» модель RDP 200, придбаної ним в червні 2010 року, двох звукових музичних колонок марки «Magnat» модель «Ultra 6900», придбані разом із автомобілем 29 вересня 2009 pоку. Цього ж дня він поїхав у відрядження у м. Суми та коли повернувся 28.08.2010 року написав заяву до міліції з приводу виявлення відсутності належної йому автомагнітоли та колонок. Після написання ним заяви, коли він про це повідомив своєму батьку, який також користується автомобілем їхньої сім'ї, батько розповів, що вище зазначені колонки марки «Magnat» модель «Ultra 6900», що були встановлені в автомобілі зняв він ввечері на передодні виявлення ним їх відсутності для того, щоб їх відремонтувати та дані колонки ніхто не крав. Але з приводу відсутності автомагнітоли батько нічого повідомити не зміг. Тому з приводу виявлення ним відсутності музичних колонок він ні до кого претензій не має, дані колонки весь час знаходилися у його сім'ї, але на момент написання ним заяви, йому про це відомо не було.

Просить стягнути з підсудного на його користь 40 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та призначити покарання не повязане з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що в у власності його дружини ОСОБА_7 є автомобіль НОМЕР_3. 06.08.2010 року близько 4 години він прокинувся, пішов на кухню попив та також розбудив дружину, щоб вона йому дала сердечних капель, коли він перебував на кухні, то глянув на вулицю через вікно квартири і побачив, що в їх автомобілі НОМЕР_3 горить світло та у ньому хтось сидить. Автомобіль був припаркований поряд з будинком № 77 по вулиці Молодіжній. Побачивши це, він побіг на вулицю до автомобіля та побачив, що в автомобілі знаходиться підсудний, у якого на плечі була невелика сумка, у якій знаходились інструменти: викрутка, кусачки, накидний гайковий ключ, підсудний підсвічував в автомобілі ліхтарем, в автомобілі був відкритий бардачок, речі в барадачку були розкидані. На його запитання, що він робить в автомобілі підсудний відповів, що його направили друзі для того, щоб викрасти автомагнітолу та динаміки. Автомагнітолу він з дружиною купував за 2400 грн., а динаміки за 800 грн. Стверджує, що той підсудний потрапив в автомобіль, зламавши вітровичок та уплотнювачі на дверях, також при цьому відламав дзеркало. По приїзду працівників міліції підсудного доставили до ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що 14.08.2010 року приблизно о 11 год. він прийшов в гості до ОСОБА_2, який проживає неподалік від його місця проживання в приватному будинку. Перебуваючи у ОСОБА_2 вдома, останній дав йому автомагнітолу фірми «Панасонік», чорного кольору, при цьому повідомив, що дана автомагнітола належить його сім'ї та попросив допомогти продати її, на що він погодився та взяв автомагнітолу із собою, коли йшов додому. 14.08.2010 року приблизно о 11 год. 50 хв. він повернувся додому та приблизно о 12 год. 40 хв. до нього додому прийшов його товариш ОСОБА_10 Під час їхньої розмови він показав йому автомагнітолу марки «Панасонік», яку ОСОБА_2 попросив продати та розповів про це ОСОБА_10, який, побачивши магнітолу, попросив, щоб він йому її подарував, а гроші за неї він віддасть пізніше, на що він погодився та віддав йому дану магнітолу. 15.09.2010 року до нього додому прийшли працівники міліції та викликали його на наступний день до ОСОБА_9 Він спочатку не зрозумів, з якого приводу його викликають та коли прийшов вранці 16.09.2010 р. до міліції, йому працівники міліції розповіли, що автомагнітола «Панасонік», яку йому дав ОСОБА_2, та яку він передав ОСОБА_10, є краденою. Після цього, він розповів про обставини отримання ним даної магнітоли. Про те, що вище зазначена автомагнітола є краденою він не знав та не здогадувався. Дізнався про це від працівників міліції.

Винність підсудного у вчиненні злочинів також підтверджують докази, досліджені в судовому засіданні, а саме:

- заява потерпілої ОСОБА_11 від 06.08.2010 року, в якій вона просить прийняти міри до ОСОБА_2, який 06.08.2010 року близько 04-30 години проник до її автомобіля, після чого був затриманий її чоловіком (а.с. 5);

- протокол огляду місця події від 06.08.2010 року, обєктом якого є автомобіль НОМЕР_5 (а.с. 6-9);

- протокол огляду місця події від 06.08.2010 року, обєктом якого є ОСОБА_2 у якого було вилучено інструменти та ніж(а.с. 10);

- заява потерпілого ОСОБА_5 від 28.08.2010 року , в якій він просить прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з 20.08. по 21.08.10 року пошкодила замки його автомобіля НОМЕР_6 та викрала з салону автомобіля автомагнітолу марки «Панасонік» чорного кольору та дві звукові колонки (а.с. 29);

- протокол огляду місця події від 28.08.2010 року, обєктом якого є ОСОБА_10 у якого була вилучена автомагнітола марки «Панасонік» чорного кольору (а.с. 30);

- протокол огляду місця події, обєктом якого є автомобіль НОМЕР_7 (а.с. 31);

- звіт про проведення товарознавчої експертизи рухомого майна, автомагнітоли «JVC» від 06.08.2010 року, згідно якого загальна вартість обєкта оцінки склала 523,20 грн. (а.с. 81-85);

- звіт про проведення товарознавчої експертизи рухомого майна, автомагнітоли «Панасонік» від 13.08.2010 року, згідно якого загальна вартість обєкта оцінки склала 120,12 грн. (а.с. 92-96).

Допитана в судовому засіданні законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 ОСОБА_12 суду пояснила, що дізналась про скоєння сином злочину від працівників міліції, раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався, злочинів не скоював, просить суд суворо не карати сина та не позбавляти його волі. Потерпілій частково відшкодована заподіяна моральна шкода у сумі 500 грн.

Суд визнає, що підсудний, потерпілі, свідки давали суду правдиві показання, які відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами по справі.

Таким чином, аналіз досліджених та оцінених по справі доказів свідчить про те. Що вина підсудного у вчиненні замаху на крадіжку та крадіжки доказана повністю, але його дії органами досудового слідства невірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище та за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, оскільки сховищем є будь-яке місце , яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання і має засоби охорони від доступу сторонніх осіб, зважаючи на зазначене автомобіль не призначений для зберігання майна, тому не є сховищем.

А тому, суд кваліфікує дії підсудного за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка); за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу підсудного.

Призначаючи покарання, суд бере до уваги, що вчинені злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, неповнолітній виховувався у повній сім»ї, обставинами, що помякшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди, обставин, що обтяжують покарання підсудного, не встановлено та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст.70 КК України.

Однак, приймаючи до уваги, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання, враховуючи неповнолітній вік, щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданого збитку, позитивні характеристики, відсутність судимостей, а також те, що потерпілі не наполягають на позбавленні волі підсудного, суд приходить до переконання про можливість звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75, 104 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_7 у відповідності до ст.28 КПК України підлягає до задоволення у відшкодування матеріальної шкоди частково в сумі 541 грн. зважаючи на спричинення матеріальної шкоди в зазначених сумах, внаслідок неправомірних дій підсудного, що підтверджується товарним чеком від 29.11.2010 року; рахунком від 23.11.2010 року (а.с.166-167). В частині відшкодування вартості пофарбування машини та матеріалів у сумі 7200 грн., суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цивільного позову, оскільки потерпілою не надано суду доказів понесення витрат на вказану суму. Наданий суду рахунок-фактура № 42/08 від 25.11.2010 року не є таким доказом.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 про стягнення з підсудного на його користь 40 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів понесених витрат на вказану суму.

Враховуючи п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами та доповненнями), при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приймає до уваги, що моральна шкода потерпілій ОСОБА_7 спричинена неправомірними діями підсудного О.В., моральні страждання, які полягають у пережитих нею хвилюваннях, повязаних з крадіжкою, але також суд приймає до уваги матеріальний стан підсудного, який не працює, навчається, не має майна, достатнього для відшкодування заподіяної шкоди, зважаючи на часткове відшкодування потерпілій моральної шкоди у сумі 500 грн., суд вважає за доцільне задовольнити цивільний позов в частині моральної шкоди частково в сумі 1000 грн.

Судові витрати суд відповідно до ст. 93 КПК України стягує з підсудного, питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст. 75; 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов′язати засудженого ОСОБА_2 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_12 на корить ОСОБА_7 541 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди; 1000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДКЦ при ГУ МВС України в Київській області (отримувач плетежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області; код ЄДРПОУ 25574713; реєстраційний рахунок 35220100105021; банк ГУ ДКУ у Київській області; МФО 821018; р/р 31250272210700; ІПН 25574711036) 668 (шістсот шістдесят вісім) гривень 73 (сімдесят три) коп. судових витрат (а.с. 102).

Речові докази по справі:

- викрутку, ліхтарик, кусачки, металевий гайковий ключ, що зберігаються в камері схову речових доказів ОСОБА_9 ГУ МВС України в Київській області, знищити;

- автомагнітолу марки «Панасонік», залишити у користуванні потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 112 );

- автомагнітолу марки «JVC» залишити у користуванні потерпілої ОСОБА_7 (а.с. 115).

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області на протязі 15 (пятнадцяти) діб з часу його проголошення.

Суддя: С.В.Хрипун