Рішення № 48217663, 05.08.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2015 р. Справа № 925/951/15

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Литвин М.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Коханій О.В. за довіреністю;

від відповідача - Ігнатенко В.М., Юрченко Т.Л. за довіреністю;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" с.Павлівка Канівський район, Черкаська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський", с.Піщане, Золотоніський район, Черкаська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне підприємство "Бізон-Тех 2006", м. Запоріжжя,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 65024 грн. 28 коп. за невиконання відповідачем грошових зобов'язань взятих по договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 22.04.2015 № 1/ЧК-Н-32, яка складається з:

- 30329 грн. 10 коп. штрафу;

- 3057 грн. 02 коп. пені;

- 23597 грн. 74 коп. відсотків за товарний кредит;

- 8040 грн. 42 коп. відсотків в порядку ст.625 ЦК України.

13.07.2015 представник позивача подав до суду клопотання в якому просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" 57 154 грн. (п'ятдесят сім тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 41 коп.. що складається з: 30 329,10 грн. (сума штрафу) + 3 057,02 грн. (сума пені). + 15 727.87 грн. (відсотки за товарний кредит) + 8 040.42 грн. (відсотки в порядку ст. 625 ЦК України);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ", судові витрати у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві.

Пояснив суду, що за загальним правилом, закріпленим у ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять усі права, що належали первісному кредиторові у зобов'язанні.

Представник позивача стверджує, що ТОВ «Мир - Сем» є належним позивачем по справі, щодо стягнення штрафу, пені, відсотків за товарним кредитом, а також відсотків за користування чужими коштами, як порушених зобов'язань визначених договором поставки № ЧК-Н-32 від 09.04.2014 року.

У відповідності до ст. 512 - 516 ЦК України, ТОВ «Мир - Сем», надіслав Відповідачу, повідомлення - претензію № 1 від 27.04.2015 в якій повідомив про заміну кредитора у зобов'язанні на підставі укладеного договору № 1/ЧК-Н-32 від 22.04.2015, а також повідомив про суму заборгованості згідно договору № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 та встановив строк протягом якого Відповідач мав задовольнити заявлені вимоги.

Відповідач отримав повідомлення - претензію № 1 від 27.04.2015 року 05.05.2015 про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але протягом семи днів з моменту її отримання заявлені вимоги не задовольнив і відповіді та заперечення протягом встановленого строку не надав.

Відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання в частині оплати товару, а саме, остаточний розрахунок було здійснено 14.11.2014 тобто з простроченням понад 20 днів.

Згідно з п. 8.2. Договору, Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням Сторони згідно з ст. 259 Цивільного кодексу України збільшують до 3 (трьох) років.

Пунктом 9.12. Договору Сторони визначили, що умови Договору є розумними та справедливими.

Відповідні положення ЦК України надають право позивачеві нарахувати відсотки за користування коштами з дати поставки, передання товару по дату складання позовної заяви.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому вважає, що позовні вимоги не можуть підлягати до задоволення та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з таких мотивів.

Договір поставки № ЧК-П-32 та акти коригування ціни підписані не уповноваженою особою товариства - тобто особою яка не мала права на їх підписання посилаючись не те, що 23.12.2013 згідно протоколу загальних зборів № 26 від 23.12.2013 громадянина Зубенка Сергія Анатолійовича було прийнято на роботу на посаду директора товариства, наказ про прийняття на роботу № 1-К від 01.01.2014 року.

На думку відповідача Наказом № 2-К від 01.01.2014 року були розподілені функціональні обов'язки між директором та заступником директора по виробництву. Зокрема заступник директора по виробництву: здійснює керівництво фінансово господарською діяльністю Товариства у сфері матеріально-технічного забезпечення, заготівлі та зберіганні сировини, в тому числі платіжних документів, збуту продукції на ринку та за договорами постачання, транспортного та адміністративно - господарського обслуговування.

Відповідача вважає, що керівник товариства підписуючи договір № ЧК-П-32 діяв без наявних повноважень щодо здійснення цієї угоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 203, ст. 204, ч. 2 ст. 215, ч. 5 ст. 215, ст. 236 ч. З ст. 92 ЦК України цей правочин (договір поставки № ЧК-П-32 від 09.04.2014) є нікчемним з моменту його вчинення, і суд має застосувати до нього наслідки недійсності.

Позивач протягом 15.04.2014 до 12.06.2014 здійснив поставку товару відповідно до даних первинних бухгалтерських документів на суму 431 341,75 грн.:

На виконання умов Договору Відповідач здійснив оплату на суму 467388,92 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків між ПП «Бізон-Тех 2006» та ТОВ СП «Золотоніський» станом на 23.10.2014 року останньому було поставлено товарів на суму 431 341,75грн., за які ТОВ СП «Золотоніський» розрахувався частково сплативши кошти в сумі 216 384,00грн. Залишок боргу склав 214 957,75 грн. які були сплачені ТОВ СП «Золотоніський» 14.11.2014 року, з врахуванням курсової різниці, яка склала 36047,17 грн., що відповідає залученим до матеріалів справи картки взаєморозрахунків ПП «Бізон-Тех» від 11.03.2015 року.

Відповідач визнає той факт, що 22 квітня 2015 ПП «Бізон-Тех 2006» та ТОВ «МИР-СЕМ» уклали договір № 1/ЧК-П-32 про заміну кредитора в зобов'язанні (далі - Договір), за умовами якого ПП «Бізон-Тех 2006» (Первісний кредитор) відступило ТОВ «МИР-СЕМ» (Новий кредитор) свої права та вимоги за Основним договором - Договором поставки пестицидів № ЧК-П-32 від 10.04.2014.

Відповідач вважає, що на момент укладення цього договору у ТОВ СП «Золотоніський» був відсутній основний борг перед ПП «Бізон-Тех 2006» за договором № ЧК-П-32 від 10.04.2014, і передалися виключно права на неустойку та стягнення відсотків за користування кредитом та чужими грошовими коштами.

На відзив відповідача представник позивача подав письмові пояснення в яких, зокрема вказано, що як до пред'явлення позову так і протягом всього час розгляду справи в ЄДР були відсутні відомості, що обмежували повноваження керівника Відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський» на укладення будь-яких договорів.

Зважаючи на лист прохання Відповідача, відповідна сума була зарахована як платіж по договору № ЧК-П-32. Тому станом на 15.10.2014 року загальний залишок боргу, за всіма специфікаціями та накладними склав: 431 341,75 грн. (загальна сума на яку була здійснена поставка) - 216 384 грн. (сума, що зарахована як передоплата) = 214 958 грн.

Відповідна сума є чистою сумою простроченого боргу, без урахування індексації і є сумою простроченого зобов'язання станом на 16.10.2014 року.

Саме в період із 16.10.2014 року по 10.11.2014 року існував період просоченої заборгованості, за який і були нараховані відповідні санкції та платежі передбачені договором та законом.

Окрім іншого правомірність відступлення права вимоги лише стосовно сплати пені відсотків за користування чужими коштами, відсотків річних передбачених ст.. 625 ЦК України, інфляційних та штрафу, підтверджена судовою практикою, Постановою ВГСУ від 27 травня 2015 року по справі 916/770/14.

ПП «Бізон-Тех 2006» надіслано письмове пояснення в якому підтверджено факт укладання 22.04.2015 договору про заміну кредитора в зобов'язанні. Директор 3 особи просив суд розглядати справу за наявними в ній доказами без представника 3 особи (а.с.98-99).

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку визначеному ст. 75 ГПК України.

Суд, вислухавши представників позивача і віповідача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

09.04.2014 між приватним підприємством (далі-ПП) «Бізон-Тех 2006» та товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Селекційний племзавод «Золотоніський» укладено договір на поставку пестицидів та мікродобрив відповідачу (а.с.16-18).

Від імені ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» договір підписав Зубенко С.А. (а.с.18).

Додаткову угоду, специфікації, довіреності на отримання товару та Акт звірки взаєморозрахунків з боку відповідача підписав також Зубенко С.А (а.с.19, 20, 22, 24, 26, 27, 29, 30, 32, 33, 35, 37, 39, 40).

22.04.2015 між ПП «Бізон-Тех 2006» як Первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю «Мир-Сем» (далі-ТОВ «Мир-Сем»), як Новим кредитором, укладено договір № 1/ЧК-Н-32 про заміну кредитора у зобов'язанні. Відповідно до умов договору № 1/ЧК-Н-32 від 22.04.2015 ПП «Бізон-Тех 2006» передав ТОВ «Мир - Сем» всі свої права та вимоги до ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський», що виникли на підставі договору поставки № ЧК-Н-32 від 09.04.2014 року (а.с.16-18).

Договором № 1/ЧК-Н-32 від 22.04.2015, зокрема п. 4 визначено, що з моменту укладення цього Договору, ТОВ «Мир - Сем», як Новий кредитор повністю замінив ПП «Бізон-Тех 2006», як Первісного кредитора, в договорі № ЧК-Н-32 від 03.04.2014 року. Також до ТОВ «Мир - Сем», як Нового кредитора, перейшли всі права та вимоги від ПП «Бізон-Тех 2006» до ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» за договором поставки № ЧК-Н-32 від 03.04.2014, в т.ч. право замість ПП «Бізон-Тех 2006» вимагати від ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» сплати на свою користь основного боргу, суми індексації ціни товару, штрафних санкцій (неустойки), процентів (відсотків), збитків, інфляційних втрат за договором поставки, а також право на звернення до суду з позовом до Боржника в разі невиконання ним Основного договору на користь Нового кредитора.

Як визначено в ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять усі права, що належали первісному кредиторові у зобов'язанні.

Відтак, ТОВ «Мир - Сем» є належним позивачем по справі, щодо зобов'язань, визначених договором поставки № ЧК-Н-32 від 09.04.2014.

У відповідності до положень ст. 512 - 516 ЦК України, ТОВ «Мир - Сем», надіслав Відповідачу - ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський», повідомлення - претензію № 1 від 27.04.2015 в якій повідомив про заміну кредитора у зобов'язанні на підставі укладеного договору № 1/ЧК-Н-32 від 22.04.2015, а також повідомив про суму заборгованості згідно договору № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 та встановив строк протягом якого Відповідач мав задовольнити заявлені вимоги.

05.05.2015 Відповідач отримав повідомлення - претензію № 1 від 27.04.2015, що підтверджкється повідомленням про вручення поштового відправлення, але протягом семи днів з моменту її отримання заявлені вимоги не задовольнив і відповіді та заперечення протягом встановленого строку не надав.

З'ясовуючи наявність зобов'язань перед приватним підприємством «Бізон-Тех 2006», як Первісним кредитором, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський» суд встановив слідуюче.

Згідно з п. 1.1. Договору № ЧК-Н-32 від 09.04.2014 у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями до нього, Постачальник (Первісний кредитор) зобов'язався поставляти та Передавати у власність Відповідача (Покупець за договором), пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (надалі пестициди або товар), а відповідач зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його.

П. 2.1. Договору, визначено, що найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, що є невід'ємними його частинами.

Згідно з п. 4.3. Договору, дата (термін, строк) поставки товару вказується у Специфікаціях.

Те, що Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов'язання та поставив весь товар передбачений Специфікаціями відповідачу підтверджується дослідженими в судовому засіданні видатковими накладними, визнається сторонами і не оспорюється.

Факт поставки товару також підтверджується і Актом звірки взаєморозрахунків від 23.10,2014, що з боку відповідача підписаний його директором, чий підпис засвідчений відбитком печатки відповідача.

Суд бере до уваги, що Акт звірки відповідачем підписаний без застережень, а в п. 3 Акту відповідач підтвердив, що позивач свої зобов'язання з поставки товару за Договором виконав повністю та належним чином, претензій щодо позивача стосовно виконання ним Договору, стосовно кількості, асортименту та якості поставленого товару у відповідача немає.

Відповідач виконав свої зобов'язання в частині оплати товару, 14.11.2014 тобто з простроченням понад 20 днів.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами,

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За приписами статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з п. 8.2. Договору, Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням Сторони згідно з ст. 259 Цивільного кодексу України збільшують до 3 (трьох) років.

Пунктом 9.12. Договору Сторони визначили, що умови Договору є розумними та справедливими.

З'ясовуючи обґрунтованість вимог про стягнення суми пені та штрафу суд встановив таке.

Пунктом 8.1.3 Договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

Розмір пені по договору становить: Відповідач мав оплатити товар 15.10.2014. 31.10.2014 Відповідач оплатив з урахуванням індексації 163977,22 грн. Тож у період з 15.10.2014 (дата з якої виникла про строчка за специфікацією кінцевий термін розрахунку 15.10.2014 ) по 31.10.2014 (дата здійснення оплати ): розмір пені - 0,05 % (п. 8.1.3 Договору поставки); -163 977,22 грн.; (сума боргу) - 16 днів прострочки.

(0,05 х 16 х 163 977,22 грн.) / 100 = 1 311,81 грн.

Відповідачем 14.11.2014 було здійснено оплату в сумі 116 347,87 грн. з урахуванням індексації. Тож у період з 15.10.2014 (дата з якої виникла про строчка за специфікацією кінцевий термін розрахунку 15.10.2014) по 14.11.2014 (дата здійснення оплати): розмір пені - 0,05 % (п. 8.1.3 Договору поставки); -116 347,87 грн.; (сума боргу) - 30 днів прострочки; (0,05 х 30 х 116 347,87 грн. ) / 100 = 1 745,21 грн.

Загалом сума пені становить 3 057,02 грн. (1745,21+1311,81).

Позивач нараховує штраф на борг всумі 101 097,01 гри., що виник вперіод з 15.10.2014 по 10.11.2014, коли було здійснено оплату. Оплата прострочена відповідачем більше ніж на 20 календарних днів. 101 097,01 гри. (30 Х 118 589,31) : 100 = 30329,10 грн.

Аналізуючи вимоги про стягнення відсотків за товарним кредитом суд приходить до наступного.

Розділ 6 договору № ЧК-Н- 32 від 09.04.2014 має назву «Товарний кредит».

Пунктом 6.1 визначено, що поставлений товар на умовах його оплати з відстроченням або розстроченням платежу Сторони вважають товаром, що посалений Покупцю на умовах товарного кредиту. Розмір товарного кредиту становить ціну отриманого та неоплаченого товару, строк користування кредитом становить період з дати отримання по дату його оплати згідно зі Специфікацією. Процентна ставка за користування товарним кредитом становить 24 % якщо інший її розмір не встановлений у Специфікаціях

Цивільний кодекс України надає право та можливість здійснювати продаж товару в кредит, дане положення закріплене в ст. 694 ЦК України. Передбачені п.п. 6.1 - 6.3 договору відсотки не є штрафом та пенею, тобто не є неустойкою, а є саме відсотками за користування товарним кредитом в розумінні ч. 5 ст. 694 ЦК України, та стягуються незалежно від наявності вини Божника. Зазначені відсотки за своєю правовою природою являються боргом.

Специфікацією №1 від 03.04.2014 п. 5 визначено, що умови товарного кредиту (Розділ 6) на цю Специфікацію не поширюються. Пунктом 6.3 Договору визначено, що якщо Специфікацією зазначено, що проценти за товарним кредитом по ній не нараховуються проценти за відстрочення (розстрочення) оплати товару не нараховуються та не сплачуються. Тож позивач не нараховує сплату відсотків за Специфікацією №1 (а.с.17).

Стаття 694 ЦК України визначає, що Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідні положення надають право позивачеві нарахувати відсотки за користування коштами з дати поставки, передання товару по дату складання позовної заяви.

Із Специфікації №. 2 в редакції від 16.04.2014 та видаткових накладних № ЗП2895 від 15.04.2014 та № ЗП2814 від 16.04.2014 було поставлено товару на суму 263 635,15 грн. вбачається, що Відповідач 14.04.2014 здійснив часткову оплату поставленого товару по Специфікації № 2 на суму 216 384 грн.

Відповідно до умов Специфікації №2 кінцевим терміном оплати визначено дату 15.10.2014. Відповідач за поставлений товар за Специфікацією .№2 та видатковими накладними № ЗП2895 від 15.04.2014 та № ЗП2814 від 16.04.2014 розрахувався лише 14.11.2014 тобто не оплаченою до 15.10.2014 залишалась сума 47 551,15 грн.

Неоплачений товар в сумі 47 551,15 грн. вважається таки, що проданий в кредит і тому на нього мають бути нараховані визначені договором відсотки, розрахунок яких складає: 47 551,15 грн. х 24% /365 днів х 216 днів = 6 753,56 грн.

Із Специфікації № 4 від 22.04.2014 та видаткової накладної №ЗП3466 від 22.04.2014 вбачається, що було поставлено товару на суму 57 283,20 грн. Строк оплати товару встановлений до 15.10.2014, але був оплачений лише 31.10.2014 року.

Неоплачений вчасно товар в сумі 57 283,20 грн. вважається таки, що проданий в кредит і тому на нього мають бути нараховані визначені договором відсотки, розрахунок яких складає: 57 283,20 грн. х 24% /365 днів х 192 дні = 7 231,80 грн.

Із до Специфікації № 2 від 29.04.2014 та видаткової накладної №ЗП4501 від 29.04.2014 вбачається, що було поставлено товару на суму 47 294,40 грн. з кінцевим терміном оплати 15.10.2014, але товар було оплачено лише 31.10.2014.

Неоплачений вчасно товар в сумі 47 294,40 грн. вважається таки, що проданий в кредит і тому на нього мають бути нараховані визначені договором відсотки, розрахунок яких складає: 47 294,40 грн. х 24% /365 днів х 184 дні = 5 721,97 грн.

Із Специфікації № 6 від 13.04.2014 та видаткової накладної №ЗП5778 від 13.05.2014 вбачається, що було поставлено товару на суму 24534 грн. Строк оплати товару встановлений до 15.10.2014, але був оплачений лише 31.10.2014.

Неоплачений вчасно товар в сумі 24 534. грн. вважається таки, що проданий в кредит і тому на нього мають бути нараховані визначені договором відсотки, розрахунок яких складає: 24 534 грн. грн. х 24% /365 днів х 176 дні = 2 839,22 грн.

Відповідно до видаткової накладної №ЗП2896 від 12.06.2014 було поставлено товару на суму 10449,00 грн. з кінцевим терміном оплати 15.10.2014, але товар було оплачено лише 10.11.2014.

Неоплачений вчасно товар в сумі 10449,00 грн. вважається таки, що проданий в кредит і тому на нього мають бути нараховані визначені договором відсотки, розрахунок яких складає: 10 449,00 грн. х 24% /365 днів х 153 дні = 1051,19 грн.

Суд приходить до висновку, що із відповідача за користування товарним кредитом підлягає стягненню 6 753,56 грн. + 7 231,80 грн. + 5 721,97 грн. + 2 839,22 грн. + 1051,19 грн. = 23 597,74 грн.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Стаття 694 ЦК України визначає якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 692 ЦК України визначено, що уразі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що проценти, передбачені ст.ст. 536, 692 ЦК України мають іншу правову природу, ніж визначені в ст. 625 ЦК України, тому за наявності підстав необхідно стягувати і 3% річних, передбачені ст. 625 ЦК України і проценти за користування чужими грошовими коштами.

З % річних не є санкціями, а виступають способом-захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Строк оплати встановлений у Специфікаціях - 15.10.2014, а остаточний розрахунок відповідачем здійснено, частково 31.11.2014 в сумі 149907,91 грн. та 10.11.2014 в сумі 101097,01грн.

Розрахунок річних визначених договором становить: 149 907,91 гри. (борг станом на 31.10.2014 рік ) + 14 069,31 грн. (індексація ціни товару) = 163 977,22 грн. (сума простроченого платежу станом на 31.10.2014 рік за умовами п. 5.1 договору), х 48% /365 х 16 = 3 450,26 грн.

101 097,01 грн. (борг станом на 10.11.2014 рік ) + 15 250,86 (індексація ціни товару) = 116 347,87 грн. (сума простроченого платежу станом на 10.11.2014 рік за умовами п. 5.1 договору) х 48% /365 х 30 = 4 590,16 грн.

Загалом 3 450,26 грн. + 4 590,16 грн. = 8 040,42 грн. і

Розрахунок ціни позову.

Ціна позову становить 65024,28 грн. і складається з 30329,10 грн. (сума штрафу) + З 057,02 грн. (сума пені). + 23 597,74_грн. (відсотки за товарний кредит) + 8 040,42 грн. (відсотки в порядку ст. 625 ЦК України).

З'ясовуючи наявність у керівника відповідача повноважень на підписання та укладення договору суд встановив слідуюче.

Відповідач вважає, що керівник товариства підписуючи договір № ЧК-П-32 діяв без наявних повноважень щодо здійснення цієї угоди. У відповідності до ч. 2 ст. 203, ст. 204, ч. 2 ст. 215, ст. 236 ч. З ст. 92 ЦК України цей правочин (договір поставки № ЧК-П-32 від 09.04.2014 року) є нікчемним з моменту його вчинення, і суд має застосувати до нього наслідки недійсності.

Відсутність повноважень керівника на підписання договору відповідач обґрунтовує внутрішніми наказами Товариства, зокрема, наказом від 01.01.2014 № 2-к про розподіл функціональних обов'язків.

Із дослідженого в судовому засіданні Статуту відповідача вбачається, що одноособовим виконавчим органом товариства є директор (п.8.2 ; п. 8.5). Виконуючий орган вирішує питання діяльності Товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників (п.8.5.3) повноваження директора визначені у п. 8.5.6 (а.с.145-146).

Такого виконавчого органу як заступник директора Статутом не передбачено.

Суд приходить до висновку, що на час укладання та виконання договорів (розрахунки по яких є предметом спору) директор Зубенко С.А. мав всі необхідні повноваження для підписання документів.

Відповідачу було поставлено товару на загальну суму 431341,75 грн., згідно Специфікацій та видаткових накладних.

Згідно листа товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський» від 14.11.2014 за підписом директора Зубенка С.А. суму 216 384 грн. перераховано згідно платіжного доручення від 17.04.2014 зараховано в якості передоплати згідно договору № ЧК-П-32. За умовами договорів первісний кредитор мав право зарахувати її в рахунок оплати будь якого іншого договору (п. 5.4 Договору № ЧК-П-32) (а.с.43).

Позивачем відповідна сума була зарахована як платіж по договору № ЧК-П-32. Тому станом на 15.10.2014 загальний залишок боргу, за всіма специфікаціями та накладними склав: 431341,75 грн. (загальна сума на яку була здійснена поставка) - 216 384 грн. (сума, що зарахована як передоплата) = 214 958 грн., яка є сумою простроченого боргу, без урахування індексації і є сумою простроченого зобов'язання станом на 16.10.2014.

Саме в період із 16.10.2014 по 10.11.2014 існував період просоченої заборгованості, за який і були нараховані відповідні санкції та платежі передбачені договором та законом.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про надсилання до правоохоронних органів матеріалів стосовно директора відповідача для прийняття рішення про порушення кримінальної справи і зупинення провадження у справі суд приходить до висновку, що у справі відсутні належні та допустимі докази про всі взаємовідносини відповідача із своїм директором. Крім того, суду бере до уваги, що відповідач не позбавлений права у встановленому порядку звернутися до правоохоронних органів.

Відтак, клопотання не є належним чином вмотивованим, а тому задоволенню не підлягає.

Суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 30329 грн. 10 коп. штрафу; 3057 грн. 02 коп. пені; 23597 грн. 74 коп. відсотків за товарний кредит; 8040 грн. 42 коп. процентів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 57154 грн. 41 коп. в тому числі: 30329 грн. 10 коп. штрафу; 3057 грн. 02 коп. пені; 23597 грн. 74 коп. відсотків за товарний кредит; 8040 грн. 42 коп. процентів в порядку ст. 625 ЦК України, а також 1827 грн. витрат по сплаті судового збору з товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" (код 33418504, вул. Шевченка, буд 61, с. Піщане, Золотоніський район, Черкаська область, 19723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" (код 36775932, вул. Центральна, 147, с. Павлівка, Канівський район, Черкаська область, 19044).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення і підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено і

підписано 10.08.2015.

Суддя В.В.Єфіменко