Рішення № 48217660, 06.08.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2015 р. Справа № 926/847/15

За позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці

до 1. виконавчого комітету Чернівецької міської ради;

2. державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

про скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - Чернушка С.І., довіреність №1547 від 21.08.2012;

від відповідача №1 - не зявився;

від відповідача №2 - Пастух В.І., довіреність №7/ю-53 від 02.01.2015.

СУТЬ СПОРУ: квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці звернувся до Чернівецької міської ради та Львівської державної залізниці з позовом про визнання незаконним та скасування п. 2.2.9 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20.12.2005 за №1001/22 про оформлення права державної власності за Львівською державною залізницею на приміщення трансформаторної підстанції 1-1 площею 7,20 кв.м. в будівлі літ. «Ф» на вул. Чкалова, 17 в м. Чернівці.

Позивач також просить у своєму позові скасувати свідоцтво на право власності приміщення трансформаторної підстанції 1-1 площею 7,20 кв.м. в будівлі літ. «Ф» на вул. Чкалова, 17 в м. Чернівці, зареєстроване за державою, в господарському віданні Львівської державної залізниці.

Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов'язаними з тим, що земельна ділянка та будівлі зі спірною трансформаторною підстанцією військового містечка №41 (м. Чернівці, вул. Чкалова, 17), знаходяться у віданні Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці.

Відповідно до інвентаризаційних відомостей об'єктів нерухомості від 2001, 2004, 2007 років, вказана будівля перебуває на обліку КЕВ м. Чернівці, а згідно з актом введення у експлуатацію - також побудована та введена у експлуатацію квартирно-експлуатаційним відділом.

Позивач вважає, що виконавчий комітет Чернівецької міської ради при прийнятті даного рішення порушив його права та інтереси, оскільки не перевірив їх наявність у позивача, а також передбачений законами України порядок руху фондів, оскільки документів в підтвердження передачі спірного приміщення Львівській державній залізниці, не існує.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.15.2015 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 11.06.2015, а у судовому засіданні 11.06.2015 оголошено перерву до 16.06.2015.

Ухвалою від 16.06.2015 замінено відповідачів у справі - Чернівецьку міську раду та Львівську державну залізницю на належних відповідачів - виконавчий комітет Чернівецької міської ради та державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», зобов'язано сторін надати суду правовстановлюючі документи на земельну ділянку під спірною нежитловою будівлею, а державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» - докази закріплення за ним у складі власного статутного фонду, безпосередньо нежитлової будівлі, приміщення трансформаторної підстанції 1-1, площею 7,20 м.кв. під літерою «Ф», за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 17. При цьому розгляд справи відкладено на 06.08.2015.

На день вирішення спору, 06.08.2015, представник виконавчого комітету Чернівецької міської ради у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі, оскільки відповідач належним чином повідомлено про дату та час даного судового засідання.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача №2, посилаючись на обставини та вимоги законодавства, що зазначені у відзиві на позовну заяву (вх. №2604), просить суд відмовити у задоволенні позову, зокрема зазначає, що спірне майно знаходиться у державній власності (відповідно, права держави як власника спірного майна не порушено), проте закріплене за залізницею, складає частину інфраструктури залізничного транспорту та відображене на балансі відокремленого підрозділу «Івано Франківська дистанція електропостачання» ДТГО «Львівська залізниця».

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №1001/22 від 20.12.2005 «Про присвоєння поштових адрес, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, внесення змін до раніше прийнятого рішення виконкому міської ради…» (п.п.п. 2.2.9. цього рішення), оформлено право державної власності на нежитлові будівлі, що перебувають у господарському віданні Львівської державної залізниці, в тому числі - на приміщення трансформаторної підстанції 1-1 площею 7,20 кв.м. в будівлі літ. «Ф» на вул. Чкалова, 17 у м. Чернівці.

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до абзацу першого частини першої роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 за №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.09.1999 №1075-XIV «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (Закон) військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Згідно з статтями 3, 4 Закону, військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.

У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону для забезпечення постійного державного контролю за наявністю, якісним станом і ефективністю використання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України, щорічно проводиться його інвентаризація згідно з Положенням про інвентаризацію військового майна, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що спірне приміщення трансформаторної підстанції 1-1 площею 7,20 кв.м. в будівлі літ. «Ф» на вул. Чкалова, 17 у м. Чернівці знаходиться на земельній ділянці, що згідно з державним актом на право користування земельною ділянкою серії Б№037683, перебуває у користуванні Чернівецької квартирно-експлуатаційної частини району на території міста Чернівці, а власне майно, згідно з індивідуальною карткою обліку - перебуває на обліку у позивача, тобто в силу вимог вищезазначеного законодавства, є військовим майном.

Відповідно до частини першої стаття 6 Закону відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що Чернівецькою міською радою при прийнятті спірного рішення не взято до уваги відсутність згоди Міністерства оборони України на відчуження спірного військового майна, чим порушено права позивача.

Разом з тим, відповідач - державне територіальне-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності (вх. №2606 від 11.06.2015).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011, виключено пункт 4 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України, яким позовні вимоги про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, віднесено до вимог на які не поширюється строк позовної давності.

Відповідно до пункту 3 частини 5 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Вищезазначений закон набрав чинності 15.01.2012, а починаючи з 16.01.2015 закінчився встановлений у ньому трирічний строк на звернення до суду особи за захистом порушеного права з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

За таких обставин, приймаючи до уваги строк звернення позивача до суду з з даним позовом за захистом свого порушеного права (26.05.2015), суд доходить висновку про наявність підстав для застосування строку позовної давності, заявленого відповідачем до позовних вимог про визнання незаконним та скасування п. 2.2.9 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20.12.2005 за №1001/22 про оформлення права державної власності за Львівською державною залізницею на приміщення трансформаторної підстанції 1-1 площею 7,20 кв.м. в будівлі літ. «Ф» на вул. Чкалова, 17 в м. Чернівці та про скасування свідоцтва на право власності на приміщення трансформаторної підстанції 1-1 площею 7,20 кв.м. в будівлі літ. «Ф» на вул. Чкалова, 17 в м. Чернівці, зареєстроване за державою, в господарському віданні Львівської державної залізниці.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 10.08.2015.

Суддя О.В. Гончарук