Рішення № 48215164, 04.08.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2015 р. Справа №917/1259/15

за позовом Служби безпеки України, вул. Володимирська, 33, м.Київ, 01601

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", вул. Київська, 62, м.Кременчук, Полтавська область,39631

про стягнення 224817,92грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Мосейчук Тарас Анатолійович

від відповідача: Лазора Ярема-Назар Олегович.

У судовому засіданні 04.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов Служби безпеки України про стягнення з ПАТ "АвтоКраз" пеню у розмірі 224817,92грн., нараховану за порушення строків виконання зобов"язань за Договором№19/1-90д про закупівлю товарів за державні кошти від 21.10.2014р.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

21.10.2014 між СБУ (Покупець) та ПАТ «АвтоКрАЗ» (Продавець) укладено договір № 19/1-90д про закупівлю товарів за державні кошти (Договір)

Відповідно до п.1 Договору Продавець зобов"язується в 2014 році в порядку та на умовах, визначених Договором поставити та передати у власність Покупця спеціалізовані броньовані автомобілі спеціального призначення (далі - Товар), у кількості та за ціною, що зазначені у Специфікації (Додаток №1 до Договору) та виготовлені згідноз Технічним завданням на виготовлення (Додаток №2, №3 до Договору), які є невід"ємними частинами Договору, а Покупець зобов"язується прийняти якісний Товар та сплатити його вартість на умовах цього Договору.

Також 25.12.2014р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 19/1-90д від 21.10.2014р.

Партією Товару вважається частина Товару, яка поставляється Продавцем Покупцю в рахунках-фактурах та накладних (п.1.2 Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору товар, що поставляється - спеціалізований броньований автомобілі КрАЗ-Spartan-APC спеціального призначення (тип 1) у кількості 2шт. та спеціалізований броньований автомобілі КрАЗ-Spartan-APC спеціального призначення (тип 2) у кількості 1шт. н на загальну суму 14 051 125,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 25.12.2014р. до Договору № 19/1-90д від 21.10.2014р.строк поставки Товару не пізніше 31.01.2015р. за умови надходження 100% оплати на рахунковий рахунок Продаця не пізніше 25.10.2014р.

22.10.2014р. Покупцем здійснено 100% оплату за Договором платіжним доручення від 22.10.2014 № 4.

Як зазначає Позивач у позові, Відповідач, у встановлені договором строки, Товар не поставив.

Позивачем на адресу Відповідача були надіслані письмові замовлення на поставку товару у встановлені договором строки (листи від 23.10.2014 № 19/1-2293, від 29.12.2014 № 19/1-2954, від 05.02.2015 № 19/1-260).

Листом від 29.01.2015 №84-33 Відповідач повідомив Позивача про неможливість здійснити поставку замовленого Товару в передбачений Договором строк внаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме відхилення судна, на якому здійснювалось перевезення автомобілів, від встановленого графіку через несприятливі погодні умови

У зв'язку з цим Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію від 11.02.2015р. №19/1-313 щодо необхідності сплатити штрафні санкції за прострочення термінів виконання договірних зобов'язань або надати належні докази неможливості виконання своїх зобов'язань внаслідок форс-мажорних обставин, а саме довідки торгово-промислової палати України або іншого компетентного органу державної влади.

Відповідач вимоги, які були викладені у зазначеній претензії, не виконав та здійснив поставку товару Покупцю 17.02.2015р., прострочивши виконання зобов'язання за Договором на передачу товару на 16 днів.

24.02.2015р. Відповідачем було надіслано на адресу Позивача лист Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати від 24.02.2015 № 88/02-06, у якому зазначається, що затримка судна, на якому здійснювалось перевезення автомобілів, може бути визнана компетентним органом такою, що сталася внаслідок дії обставин непереборної сили, за умови документального підтвердження складних погодних умов шляхом надання ПАТ «АвтоКрАЗ» довідки Українського Гідрометцентру, яка є документом про погодні умови в Україні.

Позивач лист Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати № 88/02-06 не визнав як належний доказ настання форс-мажорних обставин, оскільки останній не є сертифікатом про форс-мажорні обставини з огляду на положення пунктів 6.10 - 6.14 Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5).

У зв'язку з цим Позивач повторно надіслав на адресу Відповідача претензію від 26.02.2015 № 19/1-440 щодо сплати товариством штрафних санкцій за прострочення термінів виконання договірних зобов'язань.

Позивач зазначає, що Відповідач не надав документ, виданий компетентним органом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин, суму штрафних санкцій не сплатив.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Частинами першою, другою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. При цьому зазначається, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з пунктом 7.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язання Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

З огляду на зазначене, Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 224 817,92грн. за період з 01.02.2015р. по 16.02.2015р.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказ.

Допустимих доказів в спростування наведеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.ування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обгрунтвоаність позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" ( вул. Київська, 62, м.Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 05808735)

- на користь Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, ідентифікаційний код 20001303, МФО 820019, р/р35212001015508, р/р35219004015508 в ГУ ДКС України у м.Києві - 224817,92грн. пені;

на користь Центрального управління Служби безпеки України, вул. Володимирська, 33, м.Київ, 01601, ідентифікаційний код 00034074, МФО 820172, р/р35213003018583 в ДКС України м.Києва - 4496,36грн. судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.08.2015 р.

Суддя Кльопов І.Г.