Ухвала суду № 48214945, 07.08.2015, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення
07.08.2015
Номер справи
5017/790/2012
Номер документу
48214945
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"07" серпня 2015 р.Справа № 5017/790/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача (заявника): Румянцев О.С. за довіреністю № 4 від 05.08.2015р.

Від відповідачів: не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вх. № 2-4089/15 від 23.07.2015р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу в порядку, передбаченому ст.ст. 119, 120 ГПК України, по справі, за позовом науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Крим Вино", товариства з обмеженою відповідальністю „Вин Агро" про стягнення 295 947,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2012р. по справі № 5017/790/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2012р., позовні вимоги науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю були задоволені частково та присуджено до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Крим Вино" на користь науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість в сумі 295 947,78 грн. та судовий збір в сумі 5 919,00 грн.; в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Вин Агро" про стягнення заборгованості в сумі 295 947,78 грн. науково-виробничому-підприємству „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було відмовлено.

На виконання названого судового рішення, 11.06.2012р. господарським судом було видано відповідний наказ, який було вручено представнику позивача (стягувача) під розписку.

06.06.2014р. до господарського суду Одеської області надійшла заява науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Одеської області від 11.06.2012р. по даній справі до виконання та про видачу дублікату вказаного наказу в порядку, передбаченому ст.ст. 119, 120 ГПК України, яка була призначена до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою від 01.07.2014р. вказана заява була залишена судом без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв'язку із нез'явлення в судове засідання представника заявника та неподання науково-виробничим підприємством „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю витребуваних судом документів.

23.07.2015р. до господарського суду Одеської області повторно надійшла заява науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу в порядку, передбаченому ст.ст. 119, 120 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулось 07.08.2015р., представник науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити у повному обсязі.

Від інших учасників судового процесу до суду не надходили будь-які пояснення по суті поданої науково-виробничим підприємством „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заяви.

Розглянувши заяву науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу, заслухавши пояснення представника заявника, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Таким чином, положеннями наведеної статті процесуального закону передбачено дві умови, які свідчать про наявність підстав для видачі дублікату наказу господарським судом: втрата наказу, що має бути підтверджено належними доказами, вичерпний перелік яких викладений у даній статті; відсутність спливу строку, встановленого для пред'явлення виданого наказу до виконання.

Першочергово при розгляді даної заяви господарський суд вважає за необхідне дослідити питання про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду до виконання, оскільки вирішення даного питання є однією із вимог заявника за поданою ним заявою та від його вирішення залежить можливість вирішення питання про видачу дублікату втраченого наказу.

Згідно зі ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, крім посвідчень комісій по трудових спорах, постанов судів у справах про адміністративні правопорушення та постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, для яких встановлений трьохмісячний строку.

При цьому, відповідно до ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Як свідчать подані заявником матеріали, наказ суду від 11.06.2012р. про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Крим Вино" на користь науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості в сумі 295 947,78 грн. та судового збору в сумі 5 919,00 грн. був пред'явлений стягувачем до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної республіки Крим разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2012р. за вих. № 5/06-12СБ шляхом надсилання виконавчого документу за допомогою органів поштового зв'язку. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, 03.07.2012р. наказ був вручений Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної республіки Крим. Отже, відповідно до ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження" з 03.07.2012р. перервався строк пред'явлення даного наказу до виконання.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази з приводу подальшого вжиття органом державної виконавчої служби заходів щодо примусового виконання наказу суду від 11.06.2012р. по даній справі, окрім відкриття відповідного провадження згідно наданої заявником копії постанови від 09.07.2012р., суд доходить висновку, що річний строк на пред'явлення цього виконавчого документу до примусового виконання сплинув 03.07.2013р.

В свою чергу, заявник стверджує, що ним не було отримано будь-якої кореспонденції від Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної республіки Крим з приводу вжиття останнім заходів щодо примусового виконання наказу суду від 11.06.2012р. При цьому, заявник наголошує на тому, що ним двічі, 28.05.2013р. та 14.01.2014р. були направлені запити про надання інформації про хід виконавчого провадження до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної республіки Крим, які були залишені без відповіді.

Крім того, в судовому засіданні представник заявника наголосив на тому, що на теперішній час Відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної республіки Крим перебуває на тимчасово окупованій території України, в результаті чого, отримання будь-якої інформації з приводу виконання наказу суду від 11.06.2012р. по даній справі є неможливим.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Так, науково-виробниче підприємство „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, будучи обізнаним із фактом отримання 03.07.2012р. спірного наказу органом державної служби, не вживало будь-яких заходів щодо отримання інформації про хід виконавчого провадження майже протягом року, оскільки перший відповідний запит про надання інформації був надісланий на адресу Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної республіки Крим лише 28.05.2013р., а другий - 14.01.2014р. При цьому, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби з приводу примусового виконання наказу суду від 11.06.2012р. по даній справі заявником в передбаченому ст. 121-2 ГПК України порядку не оскаржувались.

З наведеного вбачається висновок, що заявник недбало поставився до реалізації своїх прав учасника виконавчого провадження щодо контролю за його здійсненням з боку органів державної виконавчої служби.

Посилання заявника на тимчасову окупацію Автономної республіки Крим з боку Російської Федерації як на підставу для поважності причин неотримання інформації про хід виконавчого провадження слід визначити необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України „Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією N 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України. В окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Тобто, із моменту пред'явлення спірного наказу до примусового виконання (03.07.2012р.) та до моменту тимчасової окупації Автономної республіки Крим (27.03.2014р.) минув 1 рік та більш ніж 8 місяців, що повністю спростовує доводи заявника про неможливість отримання ним інформації про хід виконавчого провадження в межах річного строку для пред'явлення наказу до виконання та в межах шестимісячного строку для проведення виконавчих дій за виконавчим документом.

Крім того, науково-виробничим підприємством „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 06.06.2014р. вже було подано до господарського суду Одеської області аналогічну за змістом заяву, яка була залишена судом без розгляду. Повторно аналогічна за змістом заява була подана до суду більш ніж через рік, що також підтверджує недбале ставлення заявника до реалізації своїх прав на отримання задоволення своїх вимог стягувача в процесі примусового виконання рішення суду.

При цьому, суд зауважує, що заявником не наведено суду жодної обставини, яка б свідчила про наявність істотних обставин та поважних причин, які б виправдовували тривале недбале ставлення науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до контролю за виконанням наказу суду від 11.06.2012р. по даній справі.

У п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне. У вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

В сукупності наведене дозволяє суду дійти висновку, що стягувач, який пред'явив до примусового виконання судовий наказ, строк виконання якого становить шість місяців, та більш ніж протягом року не вжив заходи щодо контролю за примусовим виконанням рішення, є таким, що пропустив річний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання з неповажних та залежних особисто від нього (стягувача) причин.

Таким чином, суд зазначає, що в даному випадку науково-виробничим підприємством „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю без будь-яких поважних причин було пропущено строк пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з чим, вказаний строк поновленню не підлягає та, як наслідок, відповідно до ст. 120 ГПК України у суду також відсутні і правові підстави для видачи дублікату наказу. У зв'язку з викладеним, вимоги заявника про поновлення строку пред'явлення вищезазначеного наказу для виконання та видачу його дублікату задоволенню не підлягають.

За таких обставин, заява науково-виробничого підприємством „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення строку пред'явлення наказу суд від 11.06.2012р. по даній справі про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Крим Вино" на користь науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості в сумі 295 947,78 грн. та судового збору в сумі 5 919,00 грн. до виконання та видачу його дублікату згідно зі ст.ст. 119, 120 ГПК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 119, 120 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви науково-виробничого підприємства „Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вх. № 2-4089/15 від 23.07.2015р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу подану в порядку, передбаченому ст.ст. 119, 120 ГПК України, - відмовити.

Суддя С.П. Желєзна

Попередній документ : 48214944
Наступний документ : 48214946