Ухвала суду № 48214938, 07.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

"07" серпня 2015 р.Справа № 916/3137/14

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Прокурор: Чалий М.Г. /посвідчення/;

Від позивача: Добров Ю.І. за довіреністю № 220/1037/д від 09.12.2014р.

Від відповідача: не з'явився;

Від третіх осіб:

- приватного підприємства НВКТФ „Лідер-Люкс": Різун Н.О. за довіреністю від 18.06.2015р.

- Одеської міської ради: Моджук І.О. за довіреністю № 352/исх-гс від 19.12.2014р.

- Військової академії (м. Одеса): не з'явився;

- Кабінету Міністрів України: Полтавчук О.М. за довіреністю № 03-43/2829 від 04.03.2015р.

- Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: Тарановський Д.С. за довіреністю № 01-36/49 від 30.03.2015р.

- Корженка Юрія Сергійовича: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до приватного підприємства „Лідер-Т", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Військової академії (м. Одеса), Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного підприємства НВКТФ „Лідер-Люкс", Одеської міської ради, Корженка Юрія Сергійовича, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про визнання права власності та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/3137/14 за позовом першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до приватного підприємства „Лідер-Т", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Військової академії (м. Одеса), Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного підприємства НВКТФ „Лідер-Люкс", Одеської міської ради, Корженка Юрія Сергійовича, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю № 105 військового містечка № 17, зареєстровану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/8, а також про витребування вказаного майна.

Так, на момент пред'явлення даного позову, власником спірного об'єкту нерухомості, право власності якого було зареєстроване у визначеному законом порядку, було приватне підприємство „Лідер-Т", у зв'язку із чим, названа особа була визначена прокурором в якості відповідача по справі. В той же час, в процесі розгляду даної справи господарським судом було встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 19.01.2015р., укладеного між приватним підприємством „Лідер-Т" (Продавець) та Корженком Юрієм Сергійовичем (Покупець), який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рощіною Г.І. та зареєстровано в реєстрі за № 11, Продавець передав у власність (продав), а Покупець прийняв у власність (купив) нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 8/8, загальною площею 56,1 кв.м.

Крім того, як свідчать матеріали справи, а саме інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна від 13.07.2015р. № 40509811, власником об'єкту нерухомості - нежитлового приміщення загальною площею 56,1 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/8, є фізична особа Корженко Юрій Сергійович. Підставою для виникнення у Корженка Юрія Сергійовича права власності на вказаний об'єкт нерухомості є договір купівлі-продажу від 19.01.2015р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рощіною Г.І.. зареєстрований в реєстрі за № 11.

Відповідно до ст. 181 ЦК України Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року N 1952-IV (з подальшими змінами та доповненнями) цим Законом врегульовано відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

В силу положень ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Приймаючи до уваги вищенаведені положення закону, а також враховуючи здійснення державної реєстрації права власності Корженка Ю.С. на спірне приміщення, господарський суд доходить висновку, що на момент вирішення даного спору у вказаної фізичної особи в установленому законом порядку виникло право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 8/8, загальною площею 56,1 кв.м.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

В силу приписів ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, пред'явлення позову про витребування майна та визнання права власності є наслідком існування обставин, в результати яких особа, яка вважає себе реальним власником майна, не може реалізувати свої правомочності власника, у зв'язку з чим, реалізує своє право на звернення до суду з метою захисту права власності. До переліку обставин, які унеможливлюють здійснення особою, яка наголошує на належності їй об'єкту нерухомості, відноситься здійснення державної реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомості за особою, відмінною від позивача. Таким чином, саме особа, яка є титульним власником спірного об'єкту нерухомості, має бути першочерговим належним відповідачем щодо вимог про витребування майна та визнання права власності на нього.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що на теперішній час належним відповідачем за вимогами про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю № 105 військового містечка № 17, зареєстровану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/8, а також про витребування вказаного майна має бути Корженко Юрій Сергійович як особа, за якою зареєстроване право власності на вказаний об'єкт нерухомості, а не приватне підприємство „Лідер-Т".

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ГПК України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

При цьому, згідно зі ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, а саме підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК.

Якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу у господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

В судовому засіданні, яке відбулось 07.08.2015р., прокурор та представник позивача висловили правову позицію щодо необхідності припинення провадження у даній справі через її непідвідомчість господарським судам, оскільки належним відповідачем за заявленими вимогами має виступати фізична особа, участь якої в якості відповідача по справі не передбачений приписами Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, враховуючи неможливість заміни приватного підприємства „Лідер-Т" як неналежного відповідача на Корженка Юрія Сергійовича, який визнаний судом належним відповідачем за заявленими вимогами, через встановлені законом обмеження суб'єктного складу сторін господарського процесу, а також приймаючи висловлену прокурором та позивачем правову позицію з цього приводу, суд доходить висновку про непідвідомчість даної справи господарським судам та, як наслідок, про неможливість її вирішення в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать про непідвідомчість даної справи господарським судам через невідповідність суб'єктного складу належних сторін вимогам процесуального закону, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у даній справі підлягає припиненню.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст., 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 916/3137/14 - припинити.

Відповідно до ч. 4 ст. 80, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна