Рішення № 48214892, 04.08.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 915/922/15

За позовом: Виконуючого обов'язки прокурора Баштанського району

Миколаївської області

56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, провулок Пожежний, 3

В інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації

54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 1

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція»

56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, вул. Сизоненко, 5

Про стягнення заборгованості в сумі 418679,97 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: П'янова Г.А., дов. б/н від 22.06.2015р., Потриваєв І.І., дов. б/н від 22.06.2015р.

Від відповідача: представник не з'явився.

В судовому засіданні приймає участь: прокурор Дзюбан О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 02.06.2015р. звернувся до господарського суду з позовом (додатково лист №(15-10) 1504 вих.-15 від 18.06.2015р.) про стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 418 679,97 грн., з яких: борг по поверненню вартості комбайна з реєстраційним номером 4943 ОЭ в сумі 98000,0 грн., інфляційні нарахування в сумі 24377,5 грн., 3% річних від суми простроченого боргу в сумі 3302,47 грн. та залишкова вартість згорілого комбайна з реєстраційним номером 4942 ОЭ в сумі 293000,0 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: рішення Миколаївської обласної ради від 24.12.1998р. № 4 «Про уточнення обласного бюджету на 1998 рік та забезпечення регульованого фінансування бюджетних заходів на період до затвердження обласного бюджету на 1999 рік»; договору про поставку сільськогосподарської техніки б/н від 29.12.1998р.; специфікації № 1 - додатку до вказаного договору; акта прийому-передачі сільськогосподарської техніки, укладеного між Донецькою залізною дорогою та Управлінням сільського господарства та продовольства Миколаївської облдержадміністрації; акта прийому-передачі сільськогосподарської техніки на відповідальне зберігання від 30.12.1998р.; зведеного реєстру кредиторської заборгованості та недоїмки до державного бюджету від 30.12.1998р.; реєстру розподілу коштів між підвідомчими установами, організаціями та підприємствами від 30.12.1998р.; акту прийому-передачі векселів від 31.12.1998р.; розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 11.05.1999р. № 261-р «Про передачу зернозбиральних комбайнів сільськогосподарським виробникам строком на 20 років»; договору від 18.05.1999р. № 6 «Про передачу зернозбиральних комбайнів «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS на умовах фінансової допомоги на зворотній основі»; довіреності на отримання цінностей від 17.05.1999р. ЯАХ № 124931; акта прийому-передачі від 25.05.1999р.; розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 02.07.2001р. № 399-р «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 11.05.99 № 261-р»; договору від 21.08.2001р. «Про передачу зернозбиральних комбайнів «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS на умовах фінансової допомоги на зворотній основі»; листів від 17.07.2013р. № 203/02/08-20/13, від 09.08.2013р. № 973-08-12-13 про проведення розрахунків за договором; претензії б/н від 17.10.2013р. щодо повернення боргу до обласного бюджету; акта звірки взаємних розрахунків від 01.01.2014р.; листа Баштанського РС ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 06.02.2015р. № 107/33; листа Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 11.02.2015р. № 220/7-09; норм ст.ст.509,525,526,530,610,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 173,174,179,193,222 Господарського кодексу України, та мотивовані тим, що відповідачу були передані на умовах фінансової допомоги на зворотній основі два зернозбиральні комбайни «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS загальною вартістю 1958 тис. грн. зі строком повернення їх вартості - до 2020 року відповідно до затвердженого механізму, однак останній належним чином виконував свої зобов'язання лише до 2012 року, в результаті чого утворилась заборгованість за договором за період 2013-2014р.р., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач відзиву на позов не надав, в жодне судове засідання свого представника не направив, заперечень проти вимог позивача не висловив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, справа розглядається за наявними у ній матеріалами за правилами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

04.08.2015р. господарський суд, за результатом розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників позивача та прокурора, приймаючи до уваги пояснення, надані в попередніх судових засіданнях, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -

встановив:

11 травня 1999 року за № 261-р Миколаївською обласною державною адміністрацією було видано розпорядження «Про передачу зернозбиральних комбайнів сільськогосподарським виробникам строком на 20 років», відповідно до якого Управлінню агропромислового комплексу облдержадміністрації було доручено передати 19 зернозбиральних комбайнів «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS сільгосптоваровиробникам згідно з додатком та затверджено механізм розрахунків за передані комбайни.

Відповідно до переліку господарства і машинно-технологічних станцій, яким передаються зернозбиральні комбайни «Топлайнер» моделі 4065 HTS, два комбайна було передано Баштанській державній МТС.

Сільгосптоваровиробникі протягом 20 років повертають до обласного бюджету кожного року кошти в сумі 49 тис. грн.: до 01.08. - 40%; до 01.10 - 30%; до 01.11 - 30%. Після завершення розрахунків комбайни переходять у власність (п.п.2,3 Механізму розрахунків за одержані сільгоспвиробниками області зернозбиральні комбайни, а.с.56 звор.бік аркушу).

На виконання вказаного розпорядження 18 травня 1999 року за № 6 між Управлінням агропромислового комплексу облдержадміністрації, як власником, та Баштанською державною сільськогосподарською МТС, як одержувачем, був укладений договір про передачу зернозбиральних комбайнів «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS на умовах фінансової допомоги на зворотній основі, відповідно до умов якого власник передав, а одержувач прийняв 2 (два) комбайна марки «Топлайнер» на загальну суму 1958 тис. грн. строком на 20 років.

В подальшому, 2 липня 2001 року за № 399-р Миколаївською обласною державною адміністрацією було видано розпорядження «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 11.05.99 № 261-р», згідно з яким були внесені зміни до Механізму розрахунків за одержані сільгоспвиробниками області зернозбиральні комбайни «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS на умовах фінансової підтримки з обласного бюджету на зворотній основі, а саме, замість встановлених строків та процентів розрахунків «до 01.08. - 40%; до 01.10 - 30%; до 01.11 - 30%» було встановлені наступні строки та розмір процентів: «до 01.08. - 50%; до 01.09 - 50%» та доручено Головному управлінню сільського господарства і продовольства облдержадміністрації забезпечити перегляд укладених з отримувачами зернозбиральних комбайнів договорів на суму вартості комбайнів із внесенням змін по строках для своєчасного повернення коштів до обласного бюджету.

Внаслідок чого 21 серпня 2001 року між Головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, як власником, та Баштанською державною сільськогосподарською МТС, як одержувачем, був укладений договір про передачу зернозбиральних комбайнів «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS на умовах фінансової допомоги на зворотній основі.

Згідно з умовами пунктів 1.1, 2.1 вказаного договору власник передав на умовах повернення вартості до обласного бюджету, а одержувач прийняв 2 шт. комбайнів марки «Топлайнер» первісною вартістю 1958 тис. грн. до 2018 року.

Відповідно до положень п.2.2 договору його учасники погодили, що одержувач терміном до 2018 року повертає до обласного бюджету кожного року кошти в розмірі 49 тис. грн. за 1 комбайн: до 01.08. - 50%; до 01.09 - 50% цієї суми.

На підставі наведеного, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено два договори про передачу зернозбиральних комбайнів «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS. Однак, згідно з твердженням представників позивача, другий договір був укладений з метою приведення умов щодо оплати вартості переданих комбайнів із порядом та строками, зазначеними у розпорядженні Миколаївської ОДА від 02.07.2001р. № 399-р «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 11.05.99 № 261-р», а фактично відповідачу було передано лише два зернозбиральних комбайна. Будь-яких інших комбайнів «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS, окрім первісно переданих, відповідачу не передавалось.

Слід зазначити, що позивачем надано до суду копії розпоряджень Миколаївської облдержадміністрації від 26.01.1999р. № 35-р, від 04.07.2000р. № 488-р, від 09.11.2007р. № 355-р, та від 25.02.2013р. № 50-р, які свідчать про реорганізацію Управління агропромислового комплексу у зв'язку зі змінами у структурі облдержадміністрації. Діючим правонаступником вказаного управління є Департамент агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації.

Також, з наявної у матеріалах справи копії статуту ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» вбачається, що вказане публічне акціонерне товариство створено державою в особі Міністерства аграрної політики України шляхом перетворення Баштанської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції у відкрите акціонерне товариство «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція».

Судом досліджено, що вищевказані договори, розпорядження Миколаївської ОДА та акти приймання-передачі не містять жодних ідентифікуючих ознак переданих зернозбиральних комбайнів (заводських номерів, номерів двигуна, шасі та номерних знаків).

Однак, на підтвердження факту передачі відповідачу зернозбиральних комбайнів «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS, позивачем надано суду лист Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 11.02.2015р. № 220/7-09 про наявну зареєстровану за ПАТ «Баштанська сільськогосподарська МТС» сільськогосподарську техніку.

З наданого листа вбачається, що за відповідачем зареєстровано 71 (сімдесят одну) одиницю сільськогосподарської техніки, в тому числі лише два зернозбиральних комбайна «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS 1998 та 1999 року випуску, заводські номери: 009135 та 009402, номерні знаки 4942 ОЭ та 4943 ОЭ.

Відповідач не спростував твердження позивача стосовно передачі йому за договором двох зернозбиральних комбайнів «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS з номерними знаками 4942 ОЭ та 4943 ОЭ та не надав жодних заперечень проти такої передачі.

Отже, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем були належним чином виконані умови договору від 21.08.2001р. (первісний договір №6 від 18.05.1999р.) та передані відповідачу зернозбиральні комбайни «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS з номерними знаками 4942 ОЭ та 4943 ОЭ.

Відповідач, в свою чергу, умови договору від 21.08.2001р. виконував неналежним чином, здійснюючи оплату за отримані комбайни лише до 2012 року. Остання оплата в сумі 98000,0 грн. була здійснена 05.10.2012р., про що свідчить копія виписка з банківського рахунку Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області, наданої представником позивача.

За 2013-2014 роки оплату за отримані комбайни відповідач не здійснив.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням провести розрахунки у 2013 році відповідно до затверджених термінів про сплату заборгованості (листи від 17.07.2013р. № 203/02/08-20/13 та від 09.08.2013р. № 973-08-12-13) та претензією б/н від 17.10.2013р. щодо повернення боргу в сумі 98000,0 грн. до обласного бюджету.

Відповідач же свої зобов'язання за договором не виконав, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення.

Та, як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2009р. один зернозбиральний комбайн «Дойц-Фар» марки «Топлайнер» моделі 4065 HTS, 1998 р.в., номер 4942 ОЭ згорів, що підтверджується висновком з причини виникнення пожежі від 23.07.2009р. складеним в.о. начальника ВНПД Баштанського РВ ГУМНС (а.с.68-69).

Враховуючи викладене, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 293000,0 грн. - залишкової вартості знищеного (згорілого) комбайна з реєстраційним номером 4942 ОЭ за період з 01.01.2013р. по 31.12.2018р. та прострочені платежі за другий комбайн в сумі 98000,0 грн.

Дослідивши надані докази та оцінивши їх відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 151 Цивільного Кодексу Української РСР (норми якого діяли на час укладання наведених договорів), в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Статтею 161 цього ж Кодексу передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 162 вказаного Кодексу одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 203 Цивільного Кодексу Української РСР, в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Нормами чинного на даний час Цивільного Кодексу України визначено наступне:

Згідно зі ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного Кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 509 цього ж Кодексу передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного Кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача залишкової вартості згорілого комбайну в розмірі 293000,0 грн. включають в себе по-перше, платежі за 2013 та 2014 роки (період коли комбайн вже згорів та ним не користувались), та по-друге, фактично полягають у стягненні всіх визначених пунктом 2.2 договору від 21.08.2001р. платежів наперед (2015-2018 р.р.), що суперечить положенням самого договору (оскільки сам договір не передбачає одночасної сплати залишку вартості отриманих зернозбиральних комбайнів у випадку їх втрати, знищення або псування) та нормам законодавства України, як чинного на момент укладення договору, так і діючого на час звернення позивача з позовом до господарського суду.

Господарський суд також вважає вимоги позивача щодо стягнення майбутніх платежів за переданий зернозбиральний комбайн безпідставними, оскільки строк їх сплати станом на дату розгляду спору - не настав.

Умови договору від 21.08.2001р. взагалі не містять порядку відшкодування збитків, завданих власнику переданого майна, або його одержувачу.

Отже, вирішення питання щодо відшкодування витрат внаслідок знищення переданого майна має вирішуватись позивачем не в межах стягнення заборгованості за договором від 21.08.2001р., а шляхом подання окремого позову про відшкодування відповідних збитків.

При цьому, вимоги позивача щодо стягнення несплачених платежів за другий зернозбиральний комбайн за 2013-2014 роки в сумі 98000,0 грн., є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково, стягненню підлягають лише 98000,0 грн.

Окрім цього, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування на прострочені платежі (98000,0 грн.) за період з серпня 2013 року по березень 2015 року у загальній сумі 24377,5 грн. та 3% річних за період з 01.08.2013р. по 31.03.2015р. у загальній сумі 3302,47 грн.

Господарський суд вважає, що вказані вимоги також є вірними, законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають стягненню з боржника в повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом довести суду відсутність порушень перед позивачем в спірних відносинах, а тому позов з урахуванням вищенаведених висновків суду підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки саме з його вини позивач був змушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Водночас, в частині розміру позовних вимог, в задоволенні яких судом було відмовлено, судовий збір підлягає покладенню на позивача, оскільки згідно з приписами ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконання договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір розраховано судом наступним чином.

Загальна сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання даного позову складає 8373,6 грн. (2% від суми позову в розмірі 418679,97 грн.). Позовні вимоги судом задоволено частково, стягнуто з відповідача борг у загальній сумі 125679,97 грн., що складає 30,01% від заявлених позовних вимог.

Отже, сплаті з відповідача на користь позивача підлягає 30,01% від обчисленої загальної суми судового збору, що складає 2512,92 грн.

Залишок суми судового збору в розмірі 5860,68 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Таким чином, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція», 56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, вул. Сизоненко, 5, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 30126517, на користь Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, 54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 1, код ЄДРПОУ 36384583, р/р №3157002250904 в ГУДКСУ у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 37992030, МФО 826013, одержувач: обласний бюджет, 98000,0 грн. основного боргу, 24377,5 грн. інфляційних втрат, 3302,47 грн. - 3% річних та 2512,92 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, 54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 1, код ЄДРПОУ 36384583, в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: УК у м. Миколаїв / м. Миколаїв / 22030001; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992781; Банк отримувача ГУДКСУ у Миколаївській області; Код банку отримувача (МФО) 826013; Рахунок отримувача 31218206783002; Код класифікації доходів бюджету 22030001) 5860,68 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 10 серпня 2015 року.

Суддя О.Г.Смородінова