Рішення № 48214662, 06.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015№904/5100/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 904/5100/15

за позовом відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Енергія", м. Київ,

про стягнення 17 308,85 грн.,

за участю представників:

позивача - Артеменко О.Ю. (довіреність від 31.07.2015 №3);

відповідача - не з'явився.

Відділ освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (далі - Відділ) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Енергія" (далі - ТОВ «Лотос Енергія») 9 742,50 грн., не перерахованих відповідачем за повернуті талони на бензин, видані на виконання умов договору на відпуск нафтопродуктів споживачам від 12.05.2014 №КР-23/Б/94 (далі - Договір); 3 090,91 грн. пені; 154,55 грн. 3% річних; 4 320,89 грн. втрат від інфляції, а всього 17 308,85 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 позовну заяву з доданими до неї документами передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу позовну заяву Відділу передано судді Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2015 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2015 відкладено розгляд справи на 06.08.2015 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 06.08.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 52-Б, оф. 204), що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал; до матеріалів справи долучено конверт-повернення з адреси відповідача з відмітками поштового відділення «причини повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 06.08.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.05.2014 Відділом (споживач) та ТОВ «Лотос Енергія» (постачальник) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується передати у власність за талонами споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та сплатити постачальнику продукти нафтоперероблення рідкі (ДК 016-2010 19.20.2 - «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні») (пункт 2.1 Договору);

- загальна вартість Договору становить 23 941 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3 990,17 грн. (пункт 3.1 Договору);

- розрахунки за товар за Договором здійснюються у безготівковій формі згідно з виставленим рахунком в порядку 100% попередньої оплати після отримання споживачем такого рахунку від постачальника згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти»; раз на місяць сторони здійснюють звірку взаємних розрахунків шляхом підписання відповідного акта звірки (пункт 4.1 Договору);

- постачальник зобов'язується надавати споживачу талони для отримання товару у кількості та за номіналом, зручним для споживача (пункт 6.1 Договору);

- споживача зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість товару згідно з пунктом 4.1 Договору (пункт 6.3 Договору);

- у разі порушення постачальником видачі талонів він сплачує споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) від суми бюджетних коштів, що надійшли постачальнику за Договором, за кожний день прострочення (пункт 7.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині виконання зобов'язань до їх повного виконання за Договором (пункт 8.1 Договору).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов Договору відповідачем було виставлено позивачу рахунки на оплату талонів на загальну суму 19 871,80 грн., а саме: від 12.05.2014 №3709 на суму 1 670,90 грн.; від 19.06.2014 №6081 на суму 2 018,25 грн.; від 17.07.2014 №7845 на суму 1 943,50 грн.; від 12.05.2014 №3710 на суму 8 126,65 грн.; від 06.08.2014 №9129 на суму 2 039,70 грн.; від 02.09.2014 №10888 на суму 2 050,80 грн.; від 02.10.2014 №13160 на суму 2 022 грн.

У зв'язку з цим на виконання пункту 4.1 Договору позивачем було здійснено попередню оплату на загальну суму 19 871,80 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 10.10.2014 №288 на суму 2 022 грн.; від 10.09.2014 №256 на суму 81 грн.; від 05.09.2014 №254 на суму 1 969,80 грн.; від 22.08.2014 №223 на суму 2 039,70 грн.; від 29.07.2014 №100 на суму 8 126,65 грн.; від 25.07.2014 №201 на суму 1 943,50 грн.; від 25.06.2014 №148 на суму 2 000 грн.; від 25.06.2014 №169 на суму 18,25 грн.; від 27.05.2014 №99 на суму 1 670,90 грн.

Як було передбачено Договором, після здійснення попередньої оплати на рахунок ТОВ «Лотос Енергія» позивачем було отримано талони на загальну суму 19 753,80 грн., що підтверджується такими видатковими накладними: від 29.05.2014 №4196 на суму 1 670,90 грн.; від 17.07.2014 №6926 на суму 1 943,50 грн.; від 13.08.2014 №8227 на суму 1 906,80 грн.; від 13.08.2014 №8229 на суму 8 103,90 грн.; від 29.08.2014 №8911 на суму 2 156,70 грн.; від 17.09.2014 №10303 на суму 1 998 грн.; від 16.10.2014 №11969 на суму 1 974 грн.

Судом встановлено та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, що до листопада 2014 року здійснювалося безперебійне постачання бензину на автозаправках ТОВ «Лотос Енергія», тому талони на 650 літрів були використані своєчасно; однак після того почалися перебої із заправкою бензином автомобіля, у зв'язку з чим у позивача залишилися не використані талони.

Відділ звернувся до відповідача з листом від 26.11.2014 №5554, в якому просив ТОВ «Лотос Енергія» повернути грошові кошти за невикористані талони на бензин А-92 в кількості 590 л на суму 9 742,50 грн.

Листом від 12.12.2014 №12/3 відповідач повідомив позивачу, що поступово припиняє свою господарську діяльність та запропонував Відділу з 15.12.2014 продовжити співпрацю на аналогічних договірних умовах з товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос Логістик».

Відділ повторно звернувся до ТОВ «Лотос Енергія» з листом від 25.12.2014 №6171/2/11, в якому зазначив, що позивачу було запропоновано повернути талони в кількості 590 л на суму 9 742,50 грн., на що взамін отримано накладні на повернення талонів від 27.11.2014 №584, №585, №586 та №587; проте станом на 25.12.2014 додаткової угоди на розірвання відносин немає, повернення коштів за талони не здійснено; у зв'язку з цим позивач просив ТОВ «Лотос Енергія» повернути грошові кошти за невикористані талони.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Сторонами 27.11.2014 було підписано та скріплено печатками юридичних осіб накладні на повернення талонів на загальну суму 9 614,50 грн., а саме: №587 на суму 2 156,70 грн.; №586 на суму 1 988 грн.; №585 на суму 1 974 грн.; №584 на суму 3 495,80 грн.

Однак відповідач вказані грошові кошти за повернуті талони позивачем на рахунок Відділу не перерахував.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 05.02.2015 №459, в якій просив ТОВ «Лотос Енергія» повернути грошові кошти у сумі 9 742,50 грн. на розрахунковий рахунок Відділу.

Проте відповідач відповіді на вказану претензію не надав, грошові кошти у сумі 9 742,50 грн. на розрахунковий позивача не повернув.

Крім того, сторонами було оформлено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2014 по 27.11.2014, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 742,50 грн.

Вказаний акт підписано та скріплено печатками сторін, що свідчить про те, що відповідачем фактично визнано суму заборгованості перед позивачем.

Таким чином, відповідачем грошові кошти на рахунок Відділу за отримані від останнього талони на бензин повернуті не були, а тому ТОВ «Лотос Енергія» зазнало збитків на суму 9 742,50 грн., у зв'язку з цим суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9 742,50 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3 090,91 грн. пені, 154,55 грн. 3% річних та 4 320,89 грн. втрат від інфляції.

Разом з тим, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 27.11.2014 (дата накладних на повернення товару) по 08.06.2015 (дата підписання позовної заяви) 3% річних у сумі 154,55 грн. (за розрахунком суду 155,35 грн.) та втрати від інфляції у сумі 4 320,89 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що такий розрахунок правильний та підлягає задоволенню у сумі 4 320,89 грн. за розрахунком позивача.

Проте перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок неправильний (за розрахунком суду 3% річних становлять 155,35 грн.), однак такий розрахунок може призвести до виходу суду за межі позовних вимог.

Пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 154,55 грн. за розрахунком позивача.

Що ж до стягнення пені у сумі 3 090,91 грн., то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач, звертаючись з позовною вимогою про стягнення з ТОВ «Лотос Енергія» пені у сумі 3 090,91 грн., посилається на пункт 7.3 Договору.

Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що на підставі наведеного пункту не може бути стягнута з відповідача пеня за неповернення коштів за повернутий товар (талони), оскільки зазначений пункт Договору регулює нарахування пені у разі порушення постачальником видачі талонів (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми бюджетних коштів, що надійшли постачальнику за Договором, за кожний день прострочення), проте, як було встановлено, талони на бензин А-92 були передані ТОВ «Лотос Енергія» та отримані Відділом у кількості 1 240 літрів на суму 19 753,80 грн. у передбачені Договором строки, що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Енергія» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 52-Б, оф. 204; ідентифікаційний код 39042048) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Чкалова, 1ж; ідентифікаційний код 02142325): 9 742 (дев'ять тисяч сімсот сорок дві) грн. 50 коп. заборгованості; 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 55 коп. 3% річних; 4 320 (чотири тисячі триста двадцять) грн. 89 коп. втрат від інфляції та 1 300 (одну тисячу триста) грн. 65 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.08.2015.

Суддя О. Марченко