Рішення № 48214603, 04.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2015Справа №910/14723/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-продукт" 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" простягнення 1 488 716 грн 37 коп.Представники: від позивача: Некрасов Д.А. - представник за довіреністювід відповідача-1: не з'явилисьвід відповідача-2:не з'явилисьвід відповідача-3:не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.06.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-продукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1 від 08.04.2011 з урахуванням договорів поруки № 13940-20/11-5 від 08.04.2011 та № 42963-23/14-5 від 07.04.2014, у розмірі 1 488 716 грн 37 коп., у тому числі 1 246 000 грн 00 коп. заборгованості по кредиту, 111 932 грн 32 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 10 963 грн 23 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 79 880 грн 55 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 39 940 грн 27 коп. 30 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Рокитне-цукор" кредитного договору (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1 від 08.04.2011, виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" за яким забезпечено договорами поруки № 13940-20/11-5 від 08.04.2011 та № 42963-23/14-5 від 07.04.2014, належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 1 246 000 грн 00 коп. та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 111 932 грн 32 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 78 880 грн 55 коп., та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 10 963 грн 23 коп. та 30 % річних у розмірі 39 940 грн 27 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14723/15 та справу призначено до розгляду на 04.08.2015.

Представники відповідачів в судове засідання 04.08.2015 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 01030 33885877, № 01030 33885893, № 01030 33885885.

У судове засідання 04.08.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 04.08.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2011 між Акціонерним банком "Київська Русь" (банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (позичальник за договором) укладено кредитний договір (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених даним довго ром, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, та інші платежі.

У відповідності до пункту 1.3. статуту Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів 19.08.2013 № 04/13, Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Акціонерного банку "Київська Русь", створеного у формі закритого акціонерного товариства згідно з Установчим договором про створення та діяльність Акціонерного банк "Київська Русь" від 25.03.1996 і зареєстрованого Національним банком України 30.05.1996 року за № 258.

В подальшому між сторонами були укладені договори про внесення змін до кредитного договору (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1 від 08.04.2011, а саме: від 14.04.2011, від 22.07.2011, від 07.04.2014, від 30.06.2014, від 28.08.2014, від 24.10.2014 та від 17.12.2014.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 17.12.2014, банк відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію для придбання сільськогосподарської техніки, згідно договору купівлі-продажу техніки № 62Т-2011 від 29.03.2011 та поповнення обігових коштів в розмірі 1 246 000 грн 00 коп. зі строком повернення до 16.12.2015 та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 21 % річних.

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору сторонами погоджено графік зменшення ліміту кредитної лінії, а саме до 01.09.2015 ліміт кредитної ліні складає 1 246 000 грн 00 коп., з 01.10.2015 - 1 236 000 грн 00 коп., з 01.11.2015 - 1 226 000 грн 00 коп., з 01.12.2015 - 1 216 000 грн 00 коп., по 16.12.2015 включно - 0 грн 00 коп.

Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість повертається позичальником у відповідності до графіка (додаток 1), а у випадку його відсутності не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного пунктом 1.1.2 договору.

У відповідності до пункту 4.4 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком з дня надання кредиту по дату кінцевого терміну повернення кредиту, зазначену в п. 1.1.2 договору. Проценти нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360).

Положеннями пункту 4.6. кредитного договору визначено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок № 2068990927 в національній валюті в ПАТ «Банк «Київська Русь», код Банку (МФО) З І 9092, код ЄДРПОУ 33488304, виходячи із фактичної заборгованості за кредитом. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів не пізніше наступного робочого дня після встановленого строку сплати процентів.

Відповідно до пункту 9.2 кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, винагород, штрафних санкцій та інших платежів, що передбачені договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або поручителями (заставодавцями, іпотекодавцями, гарантами) умов договору та/або договорів забезпечення, а позичальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги, або в інший строк, встановлений у відповідній вимозі банку, повернути суму заборгованості за кредитом, що залишилась, сплатити проценти, винагороди, інші платежі за договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі порушення позичальником строків (термінів) сплати платежів, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу кредит на умовах, передбачених укладеним між сторонами кредитним договором (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1 від 08.04.2011, з урахування змін та доповнень, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами.

Судом встановлено, що позичальник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання зі своєчасної сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2015 по 16.04.2015, у зв'язку з чим 20.04.2015 банк направив на адресу позичальника повідомлення № 3017/23 від 20.04.2015 про відкликання кредиту, яке останнім було отримано 23.04.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 04071 23236931. Проте позичальник в порушення умов договору не здійснив повернення суми заборгованості за кредитом, що залишилась та не сплатив проценти за користування кредитом у строк, визначений банком у повідомленні про відкликання кредиту, у зв'язку з чим у позивальника перед банком виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 1 246 000 грн 00 коп. та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.01.2015 по 03.06.2015, у розмірі 111 932 грн 32 коп., що також не було спростовано відповідачем-1, зокрема, відповідачем-1 не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 1 246 000 грн 00 коп. та сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.01.2015 по 03.06.2015, у розмірі 111 932 грн 32 коп.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з повернення кредиту у розмірі 1 246 000 грн 00 коп. та заборгованість зі відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 01.01.2015 по 03.06.2015, у розмірі 111 932 грн 32 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за кредитним договором (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1 від 08.04.2011, позивачем нараховано позичальнику пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 78 880 грн 55 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 10 963 грн 23 коп. та 30 % річних у розмірі 39 940 грн 27 коп.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пунктом 8.1 кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту та/або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та інтими платежами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення (пункт 8.2. кредитного договору).

Дії відповідача-1 є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 8.1 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 78 880 грн 55 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 10 963 грн 23 коп. та 30 % річних у розмірі 39 940 грн 27 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

08.04.2011 між Акціонерним банком "Київська Русь" (кредитор за договором) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-продукт" (поручитель-1 за договором) укладено договір поруки № 13940-20/11-5 (договір поруки-1), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором № 13946-20/11-І (в національній валюті) для корпоративних клієнтів від 08.04.2011, укладеним між кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор».

В подальшому між сторонами були укладені договори про внесення змін до договору поруки № 13940-20/11-5 від 08.04.2011, а саме: № 1 від 22.07.2011, № 2 від 21.01.2012, від 07.04.2014, від 20.06.2014, від 28.08.2014, від 29.08.2014, від 24.10.2014 та від 17.12.2014.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки-1 в редакції договору про внесення змін від 07.04.2014 до договору поруки № 13940-20/11-5 від 08.04.2011 поручитель-1 зобов'язується солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між кредитором та боржником.

У відповідності до пункту 2.2. договору поруки-1 в редакції договору про внесення змін від 17.12.2014 до договору поруки № 13940-20/11-5 від 08.04.2011 сторона визначено, що поручителю-1 добре відомі та зрозумілі всі умови та зобов'язання боржника за кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору кредит у сумі 1 246 000 грн 00 коп. в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором; сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 21 % річних та інші платежі в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором; у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту та/або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та інтими платежами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення; остаточне погашення кредиту, процентів за його користування та інших платежів, визначених кредитним договором, здійснити не пізніше 16.12.2015.

Згідно з пунктом 3.1.1 договору поруки-1 в редакції договору про внесення змін від 07.04.2014 до договору поруки № 13940-20/11-5 від 08.04.2011 у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором у встановлені строки, кредитор надсилає поручителю-1 повідомлення з вимогою про виконання забезпеченого порукою зобов'язання боржника за кредитним договором. Датою пред'явлення кредитором вимоги про виконання зобов'язання боржника є день вручення кредитором вимоги особисто поручителю, або день здачі такої вимоги до установи зв'язку. До вимоги кредитора додаються розрахунок суми заборгованості із зазначенням термінів оплати.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору поруки-1 в редакції договору про внесення змін від 07.04.2014 до договору поруки № 13940-20/11-5 від 08.04.2011 у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, зазначених в пункті 2.2 цього договору, у відповідні строки, поручитель-1 зобов'язується сплатити заборгованість боржника впродовж 10 календарних днів з дати пред'явлення кредитором вимоги, зазначеної у пункті 3.1.1 цього договору.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором, 28.04.2015 банк направив на адресу поручителя-1 повідомлення № 3373/23 від 27.04.2015 про виконання забезпеченого порукою зобов'язання за кредитним договором (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1 від 08.04.2011, яке останнім було отримано 06.05.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 04071 23237660. Проте зазначене повідомлення залишене поручителем-1 без відповіді та задоволення.

Крім того, 07.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" (поручитель-2 за договором) укладено договір поруки № 42963-23/14-5, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» (боржник за договором) зобов'язань за кредитним договором № 13946-20/11-І (в національній валюті) для корпоративних клієнтів від 08.04.2011, який було укладено між кредитором та баржником.

В подальшому між сторонами були укладені договори про внесення змін до договору поруки № 42963-23/14-5 від 07.04.2014, а саме: від 20.06.2014, від 28.08.2014, від 29.08.2014, від 24.10.2014 та від 17.12.2014.

У відповідності до пункту 2.2. договору поруки-2 в редакції договору про внесення змін від 17.12.2014 до договору поруки № 42963-23/14-5 від 07.04.2014 сторона визначено, що поручителю-2 добре відомі та зрозумілі всі умови та зобов'язання боржника за кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору кредит у сумі 1 246 000 грн 00 коп. в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором; сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 21 % річних та інші платежі в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором; у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту та/або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та інтими платежами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення; остаточне погашення кредиту, процентів за його користування та інших платежів, визначених кредитним договором, здійснити не пізніше 16.12.2015.

Згідно з пунктом 3.1.1 договору поруки-2 у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором у встановлені строки, кредитор надсилає поручителю-1 повідомлення з вимогою про виконання забезпеченого порукою зобов'язання боржника за кредитним договором. Датою пред'явлення кредитором вимоги про виконання зобов'язання боржника є день вручення кредитором вимоги особисто поручителю, або день здачі такої вимоги до установи зв'язку. До вимоги кредитора додаються розрахунок суми заборгованості із зазначенням термінів оплати.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору поруки-2 у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, зазначених в пункті 2.2 цього договору, у відповідні строки, поручитель-2 зобов'язується сплатити заборгованість боржника впродовж 10 календарних днів з дати пред'явлення кредитором вимоги, зазначеної у пункті 3.1.1 цього договору.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором, 28.04.2015 банк направив на адресу поручителя-2 повідомлення № 3370/23 від 27.04.2015 про виконання забезпеченого порукою зобов'язання за кредитним договором (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1 від 08.04.2011, яке останнім було отримано 30.04.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 04071 23237679. Проте зазначене повідомлення залишене поручителем-2 без відповіді та задоволення.

Згідно з нормами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Нормами частини 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

З огляду на вищенаведене та доведення факту наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" заборгованості за кредитним договором (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1 від 08.04.2011, позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-продукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" заборгованості по кредиту по кредиту у розмірі 1 246 000 грн 00 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 111 932 грн 32 коп. та 30 % річних у розмірі 39 940 грн 27 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що вимоги позивача про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-продукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 10 963 грн 23 коп. та пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 79 880 грн 55 коп., з урахуванням норм статей 547 та 554 Цивільного кодексу України визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів того, що між поручителями та кредиторами існувала письмова угода щодо забезпечення виконання боржником обов'язку зі сплати пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 28.12.2014, № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн 00 коп.

Нормами пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 р. № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015 № 138, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь».

Враховуючи викладене та виходячи з розміру заявлених позовних вимог, витрати по сплаті судового збору до державного бюджету покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст., 75 ст. 82, ст. 82-1, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (09600, Київська обл., Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вул. Ентузіастів, буд. 6, ідентифікаційний код 33488304), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-продукт" (04060, м. Київ, вул. Котовського, буд. 9/27-А, ідентифікаційний код 30551781) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" (09600, Київська обл., Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 62, ідентифікаційний код 32792179) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А, ідентифікаційний код 24214088) заборгованість по кредиту у розмірі 1 246 000 (один мільйон двісті сорок шість тисяч) грн 00 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 111 932 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн 32 коп. та 30 % річних у розмірі 39 940 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок) грн 27 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (09600, Київська обл., Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вул. Ентузіастів, буд. 6, ідентифікаційний код 33488304) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А, ідентифікаційний код 24214088) пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 10 963 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн 23 коп. та пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 79 880 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 55 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (09600, Київська обл., Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вул. Ентузіастів, буд. 6, ідентифікаційний код 33488304) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 11 136 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн 03 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-продукт" (04060, м. Київ, вул. Котовського, буд. 9/27-А, ідентифікаційний код 30551781) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 9 319 (дев'ять тисяч триста дев'ятнадцять) грн 15 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" (09600, Київська обл., Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 62, ідентифікаційний код 32792179) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 9 319 (дев'ять тисяч триста дев'ятнадцять) грн 15 коп.

7. В іншій частині позову відмовити.

8. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 10.08.2015

Суддя Н.Б. Плотницька