Рішення № 48214591, 31.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2015Справа №910/26688/14За позовом підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"

до компанії Split Group Ltd.

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача - компанії Avers Veirat Ltd

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ-ПОДІЛ"

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники :

Від позивача:Романюк Ю.Р. - пред.по дов. Скрипський В.Р. - пред.по дов.Від відповідача: Від третьої особи 1: Від третьої особи 2:не з'явився; не з'явився; Ковтун О.В. (дов. №б/н від 15.06.15);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Підприємство "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до компанії Split Group Ltd. про витребування майна з незаконного чужого володіння.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2014 порушено провадження у справі №910/26688/14.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу від 07.04.2011 року, який був підставою вибуття з власності спірного майна, а саме адміністративної будівлі в літері «П», загальною площею 916,9 кв.м., що знаходиться у м.Києві, вул.Фрунзе, буд.60, в судовому порядку визнаний недійсним. Позивач вказує, що спірне майно вибуло за відсутності його волі, в зв'язку з чим має бути витребувано з чужого незаконного володіння.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи про те, що спірна будівля вибула з власності позивача на підставі дійсного договору купівлі-продажу майна, а також те, що вказане майно було реалізоване з публічних торгів, а відтак відповідач є добросовісним набувачем.

Від третьої особи 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа 2 щодо задоволення позовних вимог заперечувала, вказуючи про те, що спірне майно вибуло на підставі діючого договору купівлі-продажу, реалізоване на підставі прилюдних торгів та набуто добросовісним набувачем, в зв'язку з чим підстави для витребування майна відсутні.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ-ПОДІЛ" про залучення до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме на стороні відповідача, заслуговує на увагу, і тому відповідно до вимог ст. 27 ГПК підлягає задоволенню.

17.12.14 року надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд скасувати заборону на відчуження нерухомого майна адміністративної будівлі в літері «П» загальною площею 916,9 кв.м., що находиться в м.Києві по вул.Фрунзе, буд.60, накладену рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.14 року №14709693. Вказана заява судом не прийнята до розгляду, оскільки позивачем заявлені нові вимоги, які до того ж мають розглядатися в адміністративному порядку.

30.06.2015 року позивачем подано заяву про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаною з нею справою №910/5761/14, яка розглядається Вищим господарським судом України за нововиявленими обставинами. В задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки 28.07.15 року Вищим господарським судом України винесено постанову у справі №910/5761/14.

31.07.2015 року в судовому засіданні позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд зняти заборону на відчуження нерухомого майна, скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження речових прав наспірне майно, зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві скасувати реєстрацію права власності Компанії Сплит Групп Лимитед на спірне майно, зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві зареєструвати за Підприємством «Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів» право власності на адміністративну будівлю в літері «П» загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60.

Вказана заява судом не прийнята до розгляду, оскільки позивачем заявлені нові вимоги, які до того ж мають розглядатися в адміністративному порядку.

Також, заява позивача про залучення відповідача 2 - Головне управління юстиції у місті Києві задоволенню не підлягає, в зв'язку з необґрунтованістю.

В судовому засіданні 31.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 04.10.2010 у справі №Б- 39/161-09 Підприємство "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Телитченка А.О., якого було зобов'язано виконати всі дії по ліквідації банкрута.

Актом №1 від 07.11.2010 р. ліквідатором Телитченко А.О. включено до ліквідаційної маси банкрута - адміністративну будівлю літері "П" загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 60, власником якої згідно договору купівлі-, продажу адміністративного будинку від 02.12.2003 є Підприємство "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів".

22.02.2011 р. ліквідатором Телитченко А.О. укладено угоду з ПП "Центр оцінки та юридичної допомоги", за умовами якої складено висновок про вартість майна, згідно з яким ліквідаційна вартість нерухомого майна станом на 22.02.2011 р. становила 3 997 700,00 грн.

Між ліквідатором Телитченко А.О. та Товарною біржею "Правопорядок" 28.02.2011 р. укладено угоду б/н на організацію та проведення аукціону з продажу адміністративної будівлі.

У газеті "Правопорядок - біржовий вісник", 01.03.2011 р. було опубліковано оголошення про проведення торгів з продажу майна банкрута та зазначено про строк подачі заявок до 01.04.2011 р. 17 год. 00 хв.

Заявки на прийняття участі у торгах було подано двома претендентами ПП "ТПО ОЛЕМ 2010" (31.03.2011 р.) та TOB "ЦИФРОВА ТИПОГРАФІЯ "ГРИНВИЧ" (01.04.2011 р.).

05.04.2011 р. на Товарній біржі "Правопорядок" відбувся аукціон з продажу адміністративної будівлі, про що складений Протокол №1 проведення аукціону, згідно з яким переможцем з ціною 4 397 470,00 грн. визнано TOB "ЦИФРОВА ТИПОГРАФІЯ "ГРИНВИЧ".

За результатами проведеного аукціону, Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" в особі ліквідатора, та TOB "ЦИФРОВА ТИПОГРАФІЯ "ГРИНВИЧ" 07.04.2011 р. укладено договір купівлі-продажу зазначеної адміністративної будівлі (літера "П") площею 916,9 м.кв., по вул. Фрунзе, будинок 60, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2014р. у справі №910/5761/14 позовні вимоги підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" задоволені, зокрема, визнано недійсним договір купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60, укладений 07.04.2011 р. між підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИФРОВА ТИПОГРАФІЯ "ГРИНВИЧ", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №636 (пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року).

В цій частині рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2014р. у справі №910/5761/14 залишено без змін Постановою апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.15 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року в частині залишення без змін рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 07.04.2011 року (пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року) залишено в силі.

Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з рішень судів, договір купівлі-продажу від 07.04.2011 року було укладено між ліквідатором боржника арбітражним керуючим Телитченко А.О. та ТОВ «Цифрова типографія «Гринвич», відповідно до п. 1.1 якого за цим договором продавець в порядку встановленому для виконання постанови господарського суду Харківської області від 04.10.2010 року по справі № Б-39/161-09 передав майно у власність покупця (продав), а покупець, прийняв у власність майно від продавця (купив). Майно, що відчужується за цим договором складається з адміністративної будівлі (літера "П") загальною площею 916,9 кв.м., що знаходиться за адресою по вул. Фрунзе, будинок № 60 (п.1.2).

Тобто, реалізація зазначеного майна здійснювалась ліквідатором в рамках провадження по справі про банкрутство боржника для задоволення вимог кредиторів, що звернулись до боржника з відповідними вимогами.

06.12.2011 року постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі №6-39/161-09 про визнання банкрутом підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" за заявою учасника провадження у справі про банкрутства - засновника банкрута ГО "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду у вказаній справі від 04.05.2011 р. в частині задоволення скарги Радика І.Л. та зобов'язання ліквідатора підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" - арбітражного керуючого Телитченка А.О. внести відомості до реєстру вимог кредиторів підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" про зміну кредитора ФОП Лазуренка О.В. з вимогами у розмірі 12 700 000,00 грн. до підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" на кредитора Радика Івана Львовича з вимогами у розмірі 12 700 000,00 грн. до підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"; відмовлено Радику І.Л. в задоволенні його скарги щодо включення в реєстр кредиторів з вимогами у розмірі 12 700 000,00 грн. до підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів".

Також постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. зобов'язано ліквідатора підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" - Телитченка А.О. внести відомості до реєстру вимог кредиторів підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" про виключення кредитора Радика І.Л. з вимогами у розмірі 12 700 000,00 грн. до підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та про виключення кредитора ФОП Лазуренка О.В. з вимогами у розмірі 12 700 000,00 грн. до підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів".

Кошти в розмірі 4 397 470 грн. за які було реалізовано спірне майно були направлені на розрахунки саме з кредитором Радиком І.Л., який як встановлено зазначеною постановою не мав права на їх отримання.

Постановою Дзержинського районного суду м. Києва від 04.02.2013 року встановлені обставини, які свідчать про те, що і саме провадження по справі про банкрутство боржника було ініційовано фіктивно, з використанням підробних документів за умови відсутності реальної заборгованості у боржника перед кредитором Лазуренко А.В., який в подальшому свою неіснуючу заборгованість передав Радику І.Л.

Ліквідатор, діючи від імені підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" в рамках справи про банкрутство здійснив продаж нерухомості з метою проведення розрахунків з кредитором, який таким не являвся на момент здійснення відчуження нерухомості, що і підтверджено вищезазначеною постановою Харківського апеляційного господарського суду в межах справи про банкрутство позивача, а також постановою Дзержинського районного суду м. Києва від 04.02.2013 року.

Як визначено в абз. 2 ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Так, відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом. Тобто, в межах проведення процедури ліквідації підприємства однією з істотних умов договору купівлі-продажу нерухомості є мета або мотив, задля яких здійснюється реалізація такої нерухомості. В даному випадку - це задоволення вимог кредиторів. Оскільки на момент укладення правочину від 07.04.2011 року фактично не було кредиторських вимог по відношенню до позивача, то спірний договір купівлі-продажу був укладений в зв'язку з помилкою щодо обставин, які мають істотне значення: помилка щодо обов'язку ліквідатора розрахуватися з кредиторами позивача (неіснуючими кредиторами); помилка щодо мотивів правочину, який є обов'язковим відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

А тому правочин, укладений в зв'язку з помилкою, що має істотне значення, підлягає визнанню недійсним, в зв'язку з чим договір купівлі-продажу від 07.04.2011 судом визнано недійсним.

Відповідно до Узагальнення ВСУ від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», якщо набувач, який набув майно за недійсним правочином надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом. Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача.

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14556604 від 18.07.2014 року на даний час набувачем адміністративної будівлі в літері «П» загальною площею 916,9 м. кв., що знаходиться в місті Києві по вулиці Фрунзе, будинок 60 є Компанія «Спліт Груп Лімітед» за адресою: Британські Віргинські острови. Крім того, Компанія «Спліт Груп Лімітед» заклала в іпотеку майно Київського Центру Компанії «Аверс Веірат Лімітед» за адресою: Британські Віргинські острови, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер витягу - 26800134).

18.07.2014 року між ТОВ «Агрофірма життя 2010» (продавець) та компанією Спліт Груп Лімітед (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі з відстроченням платежу, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти у власність належну продавцю нежитлову будівлю літ. «П», загальною площею 916,9 кв.м., розташовану за адресою: місто Київ, вул.Фрунзе, (Обол., Поділ, Шевч.р-ни), будинок №60 і сплатити оговорену суму.

Відповідно до п.3 Договору купівлі-продажу продаж нежитлової будівлі вчинюється з відстроченням платежу строком на шість місяців на суму 3 275 000,00.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно абз. 2 п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від 07.04.2011 року, на підставі якого спірне майно вибуло із власності позивача, було визнано недійсним, з підстав того, що такий договір було укладено внаслідок помилки, в зв'язку з тим, що мав місце вплив третьої особи на волевиявлення ліквідатора, який діяв від імені позивача, що виявилось в шахрайських діях та підробкою документів, що встановлено Постановою дзержинського районного суду Харківської області від 04.02.2013, а договір купівлі-продажу від 07.04.2011 року не був би укладений за умови відсутності порушеної відносно позивача справи про банкрутство, або якщо ліквідатору були відомі дійсні обставини, що встановлені вказаною постановою, суд приходить до висновку про те, що вказане майно вибуло із володіння позивача не з його волі.

Одночасно з цим, в зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу від 07.04.2011, який був укладений за результатом проведення торгів, визнаний в судовому порядку недійсним, відповідач не може вважатися добросовісним набувачем майна, а тому до нього не можуть бути застосовані приписи частини 2 ст.388 ЦК України.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст. 388 ЦК якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі з відстроченням платежу від 18.07.14 року був укладений з відстроченням платежу строком на шість місяців на суму 3 275 000,00 грн, проте доказів перерахування покупцем продавцю вартості нежитлової будівлі суду не надано, що свідчить про можливість застосування до спірних правовідносин ч.3 ст.388 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про наявність підстав для витребування спірного майна з чужого незаконного володіння на користь позивача у відповідності до статті 388 ЦК України.

З огляду на те, що спори про витребування майна відносяться до майнових спорів, у відповідності до ст.49 ГПК України з відповідача підлягає стягнення судового збору в розмірі 73 080,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати у компанії Split Group Ltd. (Спліт Групп Лімітед) (іноземна держава, країна реєстрації: Британські Віргінські острови, адреса: Британські Віргінські острови) об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлову будівлю літ. "П" заг.пл. 916,9 кв.м. з реєстраційним номером 75298680000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60 на користь підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" (04071, м.Київ, вул.Костянтинівська, буд.21, код ЄДРПОУ 32209626)

3. Стягнути з компанії Split Group Ltd. (Спліт Групп Лімітед) (іноземна держава, країна реєстрації: Британські Віргінські острови, адреса: Британські Віргінські острови) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено 10.08.15р.