Рішення № 48214302, 05.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/136/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015 Справа № 908/3753/15

за позовом Приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (69005, м.Запоріжжя, вул.. Новицького Якова, 11)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Тавріда» (70535, Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка, вул. 50 років Великого Жовтня, 178)

про стягнення 6154 грн. основного боргу за договором № ЗП-П-106 від 19.05.2011 р., 10861 грн. 31 коп. індексації ціни товару, 2446 грн. 20 коп. штрафу, 1852 грн. 12 коп. пені

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача -Хомутов Г.В., дов. № 52/15 від 02.04.2015 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 6154 грн. основного боргу за договором № ЗП-П-106 від 19.05.2011 р., 10861 грн. 31 коп. індексації ціни товару, 2446 грн. 20 коп. штрафу, 1852 грн. 12 коп. пені.

Розгляд справи, призначений на 14.07.2015 р., відкладався до 05.08.2015 р. в зв'язку неявкою відповідача. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 05.08.2015 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 199, 230 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору поставки пестицидів № ЗП-П-106, укладеного з відповідачем 19.05.2011 р., за видатковою накладною № ЗП5013 від 26.05.2011р. останньому передано товар на суму 47600,40 грн. Сторонами підписано Акт коригування ціни від 25.07.2013 р., згідно з яким ціна товару зменшена на 10946 грн. враховуючи зменшення ціни товару, сторонами викладена і підписана в новій редакції Специфікація № 1, згідно з якою ціна поставленого товару - 120 літрів гербіциду «Пульсар 40 в.р.» становила 36650,40 грн. Згідно п. 5.1 та п.п. 7.1.1 відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки та в розмірах, що визначені специфікацією. Строки розрахунку за товар вказані в п. 3 Специфікації, згідно з яким граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 07.10.2013 р. Порушуючи умови договору, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару в сумі 30500 грн. в такі строки: 22.09.2011 р. - 10000 грн., 06.12.2011 р. - 10000 грн., 23.10.2013 р. - 8500 грн., 22.01.2014 р. - 2000 грн., внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 6154 грн., яку позивач просить стягнути з товариства «Агрофірма Тавріда». Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 8.1.3 договору позивач просить стягнути з відповідача 1852 грн. 12 коп. пені, нарахованої за період з 08.10.2013 р. по 16.06.2015 р., та 2446 грн. 20 коп. штрафу. Також до стягнення заявлено у відповідності до п. 5.6 договору індексацію ціни неоплаченого товару в розмірі 10861 грн. 31 коп.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Агрофірма Тавріда» зареєстроване за адресою: 70535, Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка, вул. 50 років Великого Жовтня, 178. Ухвала суду від 23.06.2015 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 05.08.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Приватним підприємством «Бізон-Тех 2006» (позивач у справі, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Тавріда» (відповідач у справі, покупець) 19.05.2011 р. укладено договір поставки пестицидів № ЗП-П-106, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його у порядку, строки та на умовах, визначених договором та специфікаціями до нього. Згідно з п. 2.1. договору найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказується в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п. 4.3. договору дата (строк) поставки товару вказується в специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару. В пункті 4.7 договору, зокрема, визначено, що приймання товару за кількістю та якістю проводиться у момент одержання його від постачальника. Підписання покупцем накладної засвідчує факт передачі йому разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується. Датою поставки товару є дата, яка вказана в накладній. Згідно п. 5.1., п. 5.2. договору покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку, визначеному цим договором. Оплата товару здійснюється покупцем у українській гривні у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору поставки від 19.05.2011 р. сторонами підписано Специфікацію № 1 від 19.05.2011 р., якою узгоджено найменування, кількість, вартість та строк поставки товару. Відповідно до п. 3 Специфікації № 1 товар оплачується покупцем в порядку, вказаному в договорі, та в такий строк: не пізніше 01 жовтня 2011 р.

Судом встановлено, що за видатковою накладною № ЗП5013 від 26.05.2011 р. позивачем відвантажено відповідачу товар на суму 47600 грн. 40 коп., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на зазначеній накладній, завірений печаткою товариства.

Сторонами договору 25.07.2013 р. підписано Акт коригування ціни, яким узгоджено зменшення ціни товару, отриманого відповідачем за накладною № ЗП5013 від 26.05.2011 р., на 10946 грн. 40 коп. З урахуванням зменшення ціни товару 25.09.2013 р. сторонами складено та підписано специфікацію № 1 від 25.09.2013 р. в новій редакції, відповідно до якої ціна товару становить 36654 грн., строк оплати - не пізніше 07.10.2013 р.

Згідно представленого позивачем розрахунку відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 30500 грн., а саме: 10000 грн. перераховано 22.09.2011 р., 10000 грн. - 06.12.2011 р., 8500 грн. - 23.10.2013 р., 2000 грн. - 22.01.2014 р., про що свідчать банківські виписки. За розрахунком за відповідачем склалася заборгованість, яка складається з основного боргу в розмірі 6154 грн. та індексації ціни товару в розмірі 10861 грн. 31 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 5.6 договору поставки № ЗП-П-106 від 19.05.2011 р. передбачено, що ціна товару, вказана в Специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання Специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається за відповідною формулою, визначеною у договорі. Згідно п. 5.6.6 договору поставки зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в Специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 6154 грн. та індексації ціни товару в сумі 10861 грн. 31 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 1852 грн. 12 коп., нарахованої за період з 08.10.2013 р. по 16.06.2015 р., та штрафу в розмірі 2446 грн. 20 коп., позивач обґрунтовує п. 8.1.3 договору № ЗП-П-106 від 19.05.2011 р., згідно до якого за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 30% від простроченої суми. Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 ГК України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно із ст.. 259 ЦК України збільшується до трьох років.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару більше ніж на 30 днів, суд знаходить представлений розрахунок пені в розмірі 1852 грн. 12 коп. та штрафу в розмірі 2446 грн. 20 коп. обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 526, 549, 632, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Тавріда» (70535, Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка, вул. 50 років Великого Жовтня, 178, ЄДРПОУ 30687647) на користь Приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (69005, м.Запоріжжя, вул.. Новицького Якова, 11, ЄДРПОУ 34216986) 6154 (шість тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. основного боргу, 10861 (десять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 31 коп. індексації ціни товару, 2446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 20 коп. штрафу, 1852 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) грн. 12 коп. пені, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 10 серпня 2015 року.

Суддя І.А. Попова