Рішення № 48213962, 06.08.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.2015 Справа № 907/696/15

За позовом прокурора міста Ужгород в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Боздоський" Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про стягнення суми 73916,00 грн.

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

прокурор - Рега Є.Є. - прокурор відділу прокуратури Закарпатської області

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 73916,00 грн. збитків, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в т.ч. суми 36958,00 грн. на користь спеціального фонду бюджету Ужгородської міської ради, суми 14783,20 грн. на користь спеціального фонду бюджету Закарпатської обласної ради та суми 22174,80 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Підставою для звернення прокурора з позовом стало те, що збитки, завдані порушенням природоохоронного законодавства завдають шкоди інтересам держави, оскільки охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.

Прокурор просить позов задоволити та стягнути збитки з відповідача, мотивуючи тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження за фактом незаконної порубки дерев і чагарників в межах контуру об'єкту природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Боздоський» було виявлено 81 пнів від зрубаних дерев порід ясен, клен, вільха, бузина діаметром від 4 до 62 см, що стало порушенням вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України «Про природно-заповідний фонд» та призвело до спричинення шкоди у розмірі 73916 грн. Вказані збитки станом на 06.08.15 не відшкодовані.

Позивач позов прокурора підтримав та просить його задоволити з підстав, наведених прокурором у позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав та участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Прокуратурою міста Ужгорода у ході досудового кримінального провадження за фактом незаконної порубки дерев і чагарників в межах контуру об'єкту природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Боздоський» (далі - Парк-пам'ятка ) було виявлено 81 пнів від зрубаних дерев порід ясен, клен, вільха, бузина діаметром від 4 до 62 см.

26.05.15 в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12015070030001711 за заявою громадянина Кудрявцева І.І. з приводу виявлення ним вирубки зелених насаджень (зелених дерев) в районі Боздоського парку в місті Ужгороді за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 Кримінально-процесуального кодексу України.

Згідно протоколу огляду місця події, складеного 28.05.15 за участі експерта (спеціаліста): державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, об'єктом якого була територія відповідача, встановлено, що пні зрубані дерева породи верба в кількості - 4 шт., ясен - 46 шт., граб - 8 шт., бузина - 16 шт., клен - 1 шт., вільха - 6 шт.

На основі результатів встановлених протоколом огляду місця події складено польову перелікову відомість пнів від 28.05.15, в якій визначено діаметр пня, породу дерева та кількість дерев незаконної рубки. У підтвердження факту незаконної рубки на території відповідача до протоколу огляду місця події від 28.05.15 прокурором надано таблиці-ілюстрації 1-8 (копії фотознімків).

Вказаними порушеннями нанесено шкоду державі незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Боздоський парк», м.Ужгород, розмір якої згідно розрахунку позивача від 29.05.15 становить суму 73916,00 грн. збитків.

Вказаний розрахунок проведений на основі польової переліскової відомості пнів від 25.05.15, постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.13 №541 "Про затвердження такс для обчислення шкоди заподіяної порушенням законодавства про пиродно-заповідний фонд" та ст. 20-2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища".

До основних принципів охорони навколишнього природного середовища відповідно до ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" віднесено зокрема: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів; компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Положенням ст.60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, особливій охороні підлягають природні території та об'єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ. Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.

До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища (ч.2 ст.61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Згідно ч.1 ст.37, 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях; на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Положенням ч.3 ст.46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» витрати, пов'язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Відповідно до ч. 2 ст.60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про природно-заповідний фонд України» завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Наказом №66 від 19.10.12 Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області затверджено Положення про пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Боздоський», відповідно до п.1.2-1.3 якого пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Боздоський»входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання; загальна площа Парку-пам'ятки становить 50,0 га, розташований на території міста Ужгород Закарпатської області і переданий під охорону, збереження та обслуговування користувачу (відповідачу).

Користувач (відповідач) на території Парку-пам'ятки у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про природно-заповідний фонд України», іншими законодавчими і нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечує і несе відповідальність за належний стан та додержання встановленого режиму Парку-пам'ятки (п.1.5 Положення).

Пунктом 3.1. Положення про Парк-пам'ятку передбачено заборону будь-якої діяльності, яка суперечить меті та завданням Парку-пам'ятки і загрожує збереженню природного комплексу, зокрема знищення чи пошкодження дерев та їх підсочка, гілок, підліску, підромту, чагарників, газонів, квітників та трав'яного покриву, самовільне влаштування городів; проведення рубок головного користування та прохідних рубок тощо.

Згідно п.3.4-3.6 Положення про Парк-пам'ятку такий охороняється та утримується користувачем (відповідачем) на його кошти та інші джерела, не заборонені законодавством; забезпечення режиму охорони території земельних ділянок у межах Парку-пам'ятки здійснюється користувачем, на якого оформляється охоронне зобов'язання щодо додержання встановленого режиму території. Пунктом 4.1. Положення про Парк-пам'ятку передбачено адміністративну, цивільну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.

Згідно статуту відповідача в редакції 2013 року комунальне підприємство «Парк культури та відпочинку «Боздоський» засноване на власності територіальної громади міста і є майном Ужгородської міської ради та підпорядковане Департаменту міського господарства. Згідно п.2.2 статуту метою підприємства є також охорона і ефективне використання та відтворення природних комплексів та об'єктів, розташованих на його території і збереження природної різноманітності ландшафту, генофонду тваринного і рослинного світу, вивчення різноманітних видів дерев та рослин для найбільш ефективного наукового, культурного і рекреаційного використання, створення додаткових місць праці та на основі отриманого прибутку покращення економічних та соціальних умов колективу підприємства.

Відповідач згідно Охоронного зобов'язання від 02.08.2005 року дав зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження в природному стані у парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк Боздоський» насаджень дерев і кущів для естетичних, рекреаційних і освітньо-виховних цілей.

Відповідно до п. 5.6. статуту відповідача поміж іншого, до обов'язків підприємства входить виконання норм і вимог щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; у разі порушення підприємством законодавства про охорону навколишнього природного середовища його діяльність може бути обмежена частково заборонена або припинена відповідно до чинного законодавства України та відповідно до п.3.4 якого, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством.

Статтею 64 Закону України Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у: нецільовому використанні територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; здійсненні в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності; невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду тощо.

Вказане презумується і положеннями ст. 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» згідно якого, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні зокрема, у невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст.65 Закону України Про природно-заповідний фонд України» ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" відповідно до ст.65 Закону України Про природно-заповідний фонд України» затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок: незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток 1); пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня неприпинення росту (додаток 2), тощо.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, де встановлено, що обов'язок відшкодування збитків покладається на учасника, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

Згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (п.1.6.)

Таким чином, відповідачем внаслідок невжиття заходів щодо попередження і ліквідації шкідливого впливу на території та об'єкті природно-заповідного фонду нанесено шкоду навколишньому природному середовищу, розмір якої становить 73916 грн.

Згідно припису ст. 42 вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством;

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; кошти місцевих Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Порядок формування спеціальних фондів передбачений ст.29, 69-1 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, у тому числі 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували вищенаведені висновки суду.

Отже, вимога прокурора та позивача про стягнення суми 73916,00 грн. збитків, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає задоволенню повністю.

Позовні вимоги прокурором та позивачем у частині, що задоволенні судом, належним чином обґрунтовані та доведені, відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету підлягають стягненню судові витрати у сумі 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 24, 29, 32, 33, 34, 35, 43, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Боздоський" Ужгородської міської ради, (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Возз'єднання,5 код 30854169) суму 73916,00 грн. збитків, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища : 36958,00 грн. на користь спеціального фонду бюджету Ужгородської міської ради, суми 14783,20 грн. на користь спеціального фонду бюджету Закарпатської обласної ради та суми 22174,80 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Стягнути з комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Боздоський" Ужгородської міської ради, (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Возз'єднання,5 код 30854169) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001,найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 1827 грн. судового збору.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.08.15.

Суддя О.В. Васьковський