Ухвала суду № 48213910, 11.08.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство

Від "11" серпня 2015 р. Справа № 906/1238/15

За заявою: Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Житомирській області (м. Володарськ-Волинський)

До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Володарська" (м. Володарськ-Волинський)

про визнання банкрутом

Суддя Гнисюк С.Д.

ВСТАНОВИВ:

06.08.2015 до господарського суду Житомирської області надійшла заява Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Володарськ-Волинський) №917/9/10-10 від 27.07.2015 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Володарська" (м. Володарськ-Волинський) в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

У своїй заяві Володарсько-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області зазначає, що станом на 09.07.2015 загальна сума податкового боргу боржника складає 468689,32 грн., у тому числі: 461043,92грн. - борг; 7645,40грн. - штрафні санкції.

На підтвердження доводів зазначених у заяві Володарсько-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області надано суду (додано до заяви), зокрема, наступні копії документів: декларації з плати за землю; податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку; акти камеральних перевірок та податкові повідомлення-рішення; звіти по єдиному внеску; корінець вимоги по єдиному соціальному внеску; корінець податкової вимоги; витяги з особового рахунку платника; акти про неможливість проведення перевірки та податкових повідомлень -рішень; постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі №806/5704/14; інкасові доручення.

Розглянувши подану заяву Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Володарськ-Волинський) №917/9/10-10 від 27.07.2015, а також дослідивши додані до неї документи, господарський суд Житомирської області прийшов до висновку про повернення заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 2 ст. 10 Закону, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Згідно із ч. 3 ст. 10 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, д о к а з и того, що сума б е з с п і р н и х в и м о г кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше т р ь о х с о т мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2015 встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1218 грн.00 коп., а отже сума у триста мінімальних розмірів заробітної плати складає 365400грн.00 коп.

Саме лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог (аналогічна правова позиція викладена в пункті 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 (зі змінами та доповненнями).

Нормами абз. 4 ч. 7 ст. 11 Закону встановлено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються д о к а з и в ж и т т я з а х о д і в д о о т р и м а н н я відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

При цьому, відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Абзацами другим та третім пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України (ст. 95) передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 № 22 (Інструкція), який передбачає оформлення і н к а с о в о г о д о р у ч е н н я д л я п р и м у с о в о г о с т я г н е - н н я коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Отже, згідно з положеннями ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону, доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - ДФС є рішення суду про с т я г н е н н я грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, і н к а с о в і доручення д л я примусового с т я г н е н н я коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно Постанови №3-67гс15 від 29.04.2015 у справі №920/629/14.

Строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження, а невиконання податкового зобов'язання - з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки списання цих коштів здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження" (аналогічна правова позиція викладена в п.12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 (зі змінами та доповненнями).

В обґрунтування безспірності вимог заявником надано суду постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі №806/5704/14 про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Володарська" (код ЄДРПОУ 36334815), які знаходяться на рахунках №№ 26009183294, 2604646283, 2604845198, 26006369657 у АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, для погашення податкового боргу у сумі 263121,69 грн.

Також заявником до заяви додано копії інкасових доручень на суму 263121,69грн. №1,2,3,4 від 03.03.2015 про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, згідно постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі №806/5704/14.

Всі додані до заяви інкасові доручення 06.03.2015 повернуті без виконання.

Підстави повернення: закриття рахунків у банках; реквізит "Дата надходження в банк стягувача" відсутній; відсутність коштів на рахунку платника; у зв'язку з тим, що кошти, які будуть надходити на рахунок, забезпечуватимуть виконання постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше.

Судом встановлено, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі №806/5704/14 та надані заявником інкасові доручення стосуються лише арешту коштів боржника на суму 263121,69грн., а не стягнення даної суми боргу в рахунок погашення податкового боргу.

Як вже, зазначалось, доказами, які підтверджують безспірність грошових вимог, зокрема, ініціюючого кредитора - ДФС є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу.

Тому, надані заявником докази (постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі №806/5704/14; інкасові доручення) не можуть слугувати доказами безспірності грошових вимог в розумінні ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі №806/5704/14 та надані заявником інкасові доручення стосуються арешту на суму 263121,69грн., що становить менше ніж 365400,00грн. (триста мінімальних розмірів заробітної плати).

Ініціюючий кредитор не надав суду доказів вжиття заходів щодо стягнення решти заборгованості з боржника.

Інших доказів, які б підтверджували безспірність вимог та відповідали вимогам встановленим нормами Закону, до заяви про порушення справи про банкрутство не додано.

Крім того, відповідно до абз. 3 ч. 7 ст.11 Закону, до заяви кредитора додаються докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Заявником, в якості доказу надіслання на адресу боржника копії заяви Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Володарськ-Волинський) №917/9/10-10 від 27.07.2015 та доданих до неї документів, надано суду фіскальний чек №7366 від 04.08.2015 та опис вкладення у цінний лист зі штемпелем поштового відділення від 04.07.2015 (до дати підписання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство).

Вимоги до оформлення опису вкладення визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 вищевказаної постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З вищенаведеного вбачається, що н а л е ж н и м д о к а з о м відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є о п и с вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Розбіжність в датах фіскального чеку (04.08.2015) та відбитку штемпеля поштового зв'язку на описі (04.07.2015), унеможливлює встановлення факту належного надіслання заявником боржнику копії заяви (від 27.07.2015 №917/9/10-10) та доданих до неї документів.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів надіслання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Володарська" (м. Володарськ-Волинський) копії заяви Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Володарськ-Волинський) №917/9/10-10 від 27.07.2015 про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Особливістю судових доказів є наявність процесуальних норм, які виступають в якості гарантії достовірності отриманої інформації. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону, господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.

Відповідно до абзаців 5, 6 ч. 1 ст. 15 Закону, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону).

Керуючись абзацами 5, 6 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду заяву Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Володарськ-Волинський) №917/9/10-10 від 27.07.2015 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Володарська" (м. Володарськ-Волинський).

Додаток на 151 арк. (у тому числі поштовий конверт).

Суддя Гнисюк С.Д.

Віддрукувати:

1- в наряд

2- заявнику (рек. з повід.)