Рішення № 48213887, 04.08.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.08.2015 справа № 908/3484/15

У зв»язку із перебуванням судді у відпустці за автоматизованим розподілом справа передана на вирішення судді Гринько С.Ю.

Суддя господарського суду Донецької області Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Табачніков В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфаворіт» м.Мелітополь

до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ

про стягнення 42 016,80 грн. інфляційних витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача 42016,80грн. інфляційних витрат за період з 01червня 2012року по 30 квітня 2015р. на суму боргу в розмірі 59136,00грн, яка стягнута за рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2013року по справі 5006/13/111/2012.

09.07.2015р. позивач надіслав суду клопотання, в якому просить вирішити спір без участі його представника.

Відповідач у відзиву на позов від 27.07.2015р. № 17/916 не погоджується з вимогами позову на тій підставі, що сума боргу, яка мала місце і виникла з договору стягнута за рішенням господарського суду, Наказ про примусове виконання рішення знаходиться на виконанні у ВДВС. Між сторонами виконавчого провадження не існує цивільних відносин в розумінні ч.2 ст. 1 Цивільного кодексу України, так як рішенням суду припиненні договірні відносини, а після винесення постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження відносини між боржником і кредитором регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Представники не скористалися своїм законним правом на участь в судовому засіданні, Справа за достатністю документів для вирішення спору по суті розглядається без явки представників сторін.

Проаналізувавши надані сторонами документи, господарський суд встановив, що предметом даного спору є стягнення інфляційних нарахувань після прийняття судового рішення.

Питання щодо стягнення інфляційних нарахувань і відсотків річних після прийняття судового рішення регламентується Цивільним кодексом України, а також постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”(із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 6 від 10.07.2014).

Так, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його повним виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття судом рішення про задоволення вимог стягувача (кредитора), якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє стягувача (кредитора) права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум, якою регламентується відповідальність за порушення грошового зобов'язання, зокрема, визначається, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, стягувач (кредитор) вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Господарський суд надає пояснення відповідачу на його відзив,який не приймається до уваги, оскільки слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, але щодо інфляційних нарахуваннь та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість, вони можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Наведене стосується й випадків здійснених судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника, оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача (стягувача) потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України.

Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду від 04.11.2013року, залишеним без змін апеляційною інстанцією, встановлено, що за договором №15/830/531від 22.06.2011року позивач за видатковою накладною № 236 від 15.07.2011року поставив, в відповідач отримав товар, але сплатив лише передоплату, решта вартості отриманого товару в сумі 59136,00грн. залишилась несплаченою. Пропуск строку оплати відповідно до п.10.3 договору становить 14 календарних днів з моменту передачі товару та отримання рахунку тобто починаючи з 07.07.2011р.

Оскільки до часу звернення позивача з цим позовом, боржник не виконав рішення господарського суду, заборгованість в сумі 59136,00грн. залишилась несплаченою, господарський суд вважає доведеними підстави для нарахування інфляційних витрат за весь час прострочки, починаючи з 01.06.2012року по 30.04.2015р. в сумі 42016,80грн.

Приймаючи до уваги, що звини відповідача виник спір, на нього покладаються судові витрати.

На підставі ст. 49,82,84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІИШИВ:

Задовольнити позов в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», ЄДРПОУ 00210602, м.Краматорськ – 84306 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфаворіт», ЄДРПОУ 35951704, м.Мелітополь – 72316, вул.Зіндельса, 23 інфляційні витрати в сумі 42 016,80 грн. і 1827,00грн. судового збору.

Суддя С.Ю. Гринько