Рішення № 48213720, 09.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.15р. Справа № 904/4821/15За позовом Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн груп", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Ярчак І.С. - представник, довіреність від 18.06.2015 року

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн груп", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.07.20115 року) в розмірі 64 395 400,00 грн., простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 26 862 592,85 грн., поточної заборгованості по відсоткам в розмірі 2 068591,96 грн. та пені в розмірі 20 627 237,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань кредитним договором №968/980-ЮО від 29.05.2013 року щодо своєчасного та повного повернення кредиту.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

14.07.2015 року до господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2015 року клопотання позивача задоволено, доручено господарському суду міста Києва організувати в приміщенні цього ж суду участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції особі, яка виступає стороною по справі № 904/4821/15, а саме: позивачу - Публічному акціонерному товариству "Міський комерційний банк".

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.08.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2013року між Публічним акціонерним товариством «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» та Приватним підприємством «ДЕКОР ТРАНС СЕРВІС» було укладено кредитний договір №968/980-100 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. предметом Кредитного договору є надання Позивачем Позичальнику грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, яка не може перевищувати 18 000 000 грн. Строк повернення кредиту -встановлено до 28.05. 2014 року (включно).

Як вбачається із п.1.5. Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюються в розмірі 33,5 % річних.

Відповідно до п.3.6 Кредитного договору, проценти сплачуються у такому порядку: щомісячно до 15-го числа включно, місяця наступного за місяцем користування коштами.

Згідно з п.3.5. Кредитного договору, у випадку прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення.

Відповідно до п.4.2.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісію на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також інші платежі, які передбачені цим Договором.

Згідно з п.5.3 Кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченогоплатежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Договором №1 від 03 червня 2013 року про внесення змін до Кредитного договору ліміт кредитної лінії встановлено в розмірі 48 000 000,00 грн.

Договором №2 від 04 червня 2013 року про внесення змін до Кредитного договору ліміт кредитної лінії встановлено в розмірі 64 000 000,00 грн.

Договором №3 від 31 липня 2013 року про внесення змін до Кредитного договору ліміт кредитної лінії встановлено в розмірі 64 400 000,00 грн.

Договором №4 від 31 липня 2013 року про внесення змін до Кредитного договору ліміт кредитної лінії встановлено в розмірі 64 400 000,00 грн.

Згідно з п.1 Договору № 11 від 29 липня 2014 року про внесення змін до Кредитного договору сторони дійшли згоди пунктЗ.6.1. Розділу 3 «Умови кредитування» викласти в наступній редакції: « 3.6.1. Сплатити нараховані відсотки за лютий місяць 2014 року в строк до - «29 серпня 2014 року (включно)».

Згідно з п.2 Договору № 11 від 29 липня 2014 року про внесення змін до Кредитного договору сторони дійшли згоди пункт 3.6.2. Розділу 3 «Умови кредитування» викласти в наступній редакції: «3.6.1. Сплатити нараховані відсотки за лютий місяць 2014 року в строк до - « 29 серпня 2014 року (включно)».

Відповідно до п. 3 Договору № 11 від 29 липня 2014 року про внесення змін до Кредитного договору сторони дійшли згоди пункт 3.6.3. Розділу 3 «Умови кредитування» викласти в наступній редакції: « 3.6.1. Сплатити нараховані відсотки за лютий місяць 2014 року в строк до - « 29 серпня 2014 року (включно)».

Згідно п.4 Договору № 11 від 29 липня 2014 року про внесення змін до Кредитного договору сторони дійшли згоди пункт 3.6.4. Розділу 3 «Умови кредитування» викласти в наступній редакції: « 3.6.1. Сплатити нараховані відсотки за лютий місяць 2014 року в строк до - « 29 серпня 2014 року (включно)».

Згідно п.5 Договору № 11 від 29 липня 2014 року про внесення змін до Кредитного договору сторони дійшли згоди пункт 3.6.5. Розділу 3 «Умови кредитування» викласти в наступній редакції: « 3.6.1. Сплатити нараховані відсотки за лютий місяць 2014 року в строк до - « 29 серпня 2014 року (включно)».

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по Договору та перерахував Позичальнику грошові кошти, а саме:

- 29.05.2013 року 17 843 400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунку боржника та меморіальним ордером від 29.05.2013 року.

- 03.06.2013 року 30 000 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунку боржника та меморіальним ордером від 03.06.2013 року.

- 05.06.2013 року 16 552 000,00 грн. , що підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунку боржника та меморіальним ордером від 05.06.2013 року.

В порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті нарахованих процентів та пені в повному обсязі не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка складається з: простроченої заборгованості по основному боргу в розмірі 64 395 400,00 грн., простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 26 862 592,85 грн. за період з 01.03.2014 року по 04.06.2015 року, поточної заборгованості по відсоткам в розмірі 2 068591,96 грн. та пені в розмірі 20 627 237,49 грн. (за період з 24.11.2014 року по 04.06.2015 року).

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст..1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені Договором, зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків та пені, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 113 923 822,30грн., з яких: прострочена заборгованість по основному боргу 64 395 400,00 грн., прострочена заборгованість по відсоткам в розмірі 26 862 592,85 грн., поточна заборгованість по відсоткам в розмірі 2 068591,96 грн. та пені в розмірі 20 627 237,49 грн. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо сплати та стягнення судового збору по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VIІ від 16.01.2014 станом на 01.01.2014 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1218,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.).

Ціна позову становить 113 923 822,30грн., отже, сума судового збору за подання даного позову мала складати 73 080 грн. 00 коп. (60 розмірів мінімальних заробітних плат ).

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Так, статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (пункт 22 частини 1 статті 5). Фактично з даним позовом до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк" - Тимошенко К.В., призначений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 р. № 64.

Враховуючи наведені норми, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 73 080 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Корн Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б. 32, код ЄДРПОУ 35997865) на користь публічного акціонерного товариства "Міський Комерційний Банк" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 34353904) простроченої заборгованості по основному боргу 64 395 400,00 грн., простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 26 862 592,85 грн., поточної заборгованості по відсоткам в розмірі 2 068591,96 грн. та пеню в розмірі 20 627 237,49 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Корн Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б. 32, код ЄДРПОУ 35997865) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) 73 080 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.08.2015 року.

Суддя С.В. Мартинюк