Постанова № 4821131, 20.07.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

h

справа №  2-а-31807/08 

категорія  2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 липня 2009 р.                                                                                          м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Кузьменко Л.В. ,

при секретарі -       Ковальській І.В.    ,

за участю представника позивача, відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство"  

до   Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції   

про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

 Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить  визнати недійсним податкове повідомлення –рішення відповідача №0001102340/0 від 24.11.2008 року, в частині донарахування податку на прибуток на суму 85520,00 грн. та відповідних штрафних санкцій на суму 33107,00 грн. оскільки вони були застосовані всупереч чинному законодавству. Позивач на обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач  безпідставно прирівняв митну вартість товару до звичайної ціни при цьому односторонньо посилається на ст.274 Митного кодексу України та визнав порушенням підприємства щодо податку на прибуток заниження скоригованого валового доходу в сумі 342080 грн. До валового доходу відповідачем не включена різниця між вартістю відвантаженої на експорт продукції за загальною фактурною вартістю товару та митною вартістю товарів. Позивач зазначає, що за митну вартість ніхто не продає і не купує, її визначають виключно для митних цілей. А оподаткування здійснюється виходячи із вказаного в укладеному між платником податків та його контрагентом договорі договірної вартості товарів, робіт, послуг, яка не може бути нижчою від справедливої ринкової ціни, і тому підприємство у деклараціях про прибуток за період, який перевірявся, проводить розрахунок отриманого доходу згідно договірних цін, які вказуються у контрактах і що не суперечить Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Крім того позивач зазначає, що фактурна вартість товарів не підлягає коригуванню, як з боку митниці, так і з боку інших державних органів.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх  задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Закон), "Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої  наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 (далі - Інструкція).

Судом встановлено, що Державне підприємство "Коростишівське лісове господарство" займається зовнішньоекономічною діяльність, відповідно до укладених контрактами здійснює поставку лісопродукції на умовах FCA, DAF, CPT, що стверджується відповідними контрактами.

 На підставі направлень, Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією в Житомирській області була проведена планова перевірка дотримання вимог податкового законодавства підприємством за період  з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року про що складено акт № 255/01-131/23/00991858 від 14.11.2008 року.

Зі змісту акта слідує, що перевіркою встановлено ряд порушень збоку Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено, що позивачем у 2-му півріччі 2007 року та 1 півріччі 2008 року до валового доходу не включена різниця між вартістю відвантаженої неплатником податку (на експорт) продукції за загальною фактурною вартістю товару та вартістю цієї продукції за звичайними цінами (за загальною митною вартістю), що діяли на дату такого продажу, на загальну суму 342080 грн. Порушення встановлено шляхом співставлення фактурної та митної вартості відвантаженої продукції за даними вантажно - митних декларацій. Звичайна ціна відвантаженої на експорт продукції визначена перевіркою на рівні загальної митної вартості.

З зазначеними порушеннями позивач не погодився, акт підписано із запереченнями.

На підставі акта винесено податкове повідомлення - рішення № 0001102340/0 від 24.11.2008р. про нарахування податкового зобов"язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем - податок на прибуток на загальну суму 151902 грн., з яким позивач не погоджується в частині донарахування податку на прибуток в сумі 85520 грн. та відповідних штрафних санкцій в сумі 33107 грн., щодо митної вартості товарів, які експортувалися підприємством на підставі договірних зобов"язань на загальну суму 118627 грн.

 З акту слідує, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що платником до валового доходу не включена різниця між вартістю відвантаженої неплатникам податку (на експорт) продукції за загальною фактурною вартістю товару та вартістю цієї продукції за звичайними цінами (за загальною митною вартістю) на загальну суму 342080 грн. Звичайна ціна відвантаженої на експорт продукції визначена перевіркою на рівні загальної митної вартості, оскільки митною вартістю товарів, які переміщаються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена  або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного Кодексу України. Згідно чинного законодавства відомості про митну вартість товарі, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), введення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

При прийнятті податкового повідомлення рішення відповідач виходив з того, що звичайна ціна відвантаженої на експорт продукції є її загальною митною вартістю.

З такою позицією відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України та ін.

Відповідно до п.п.7.4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Це правило поширюється і на операції з особами, котрі не є платниками податку на прибуток, встановлено ст.10 Закону, чи особами, які сплачують його за іншими ставками (п.п.7.4.Закону).

Відповідно до п.1.20.1. ст.1 Закону, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Пунктом 1.20.8 ст.1 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Судом встановлено, що податковий орган як в ході так і після проведення документальної перевірки із запитом чи зверненням до платника податку, щодо обгрунтування визначення рівня звичайних цін не звертався, інших дій направлених на встановлення звичайних цін Коростишівською МДПІ здійснено не було. В судовому засіданні представником позивача також не було надано переконливих доказів щодо того, що звичайна ціна (визначена договором) прирівнюється до митної вартості товару.

Відповідно до п.5.2 Інструкції "Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої  наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307, відомості, заявлені декларантом у вантажній митній декларації, є відомостями, необхідними для митних цілей.

За наведених вище обставин суд вважає, що у відповідача не було підстав для донарахування позивачу  податку на прибуток в сумі85520 грн. та штрафних санкцій в сумі 33107 грн.

Керуючись Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями), "Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої  наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307, керуючись ст. ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд-

постановив:

  Позов задовольнити.

Податкове повідомлення - рішення Коростишівської міжрайонної податкової інспекції в Житомирській області за №0001102340/0 від 24.11.2008 р. визнати недійсним в частині донарахування податку на прибуток  в сумі 85520 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33107 грн.

 Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуючий суддя:                                                                                     Л.В. Кузьменко