Постанова № 48210782, 16.10.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 243/3858/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №243/3858/14 Головуючий в 1 інст. Мірошниченко Л.Є.

Провадження №33/778/408/14 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 рокумісто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Алейніков Г.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області від 9 вересня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 24 серпня 2014 року о 18-30 годині, керував транспортним засобом мото «Delta» без державного номерного знаку по вулиці Аеродромній, 135 в місті Словянськ, з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: різкий запах з порожнини роту. Від проходження тесту та медичного огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, тим самим порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду першої інстанції щодо нього скасувати, та закрити провадження по справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення положень ст.268 КУпАП, він не був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи в суді. Також вказує на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.266 КУпАП, та зазначає про те, що під час складання даного протоколу йому не були розяснені його права і обовязки, згідно ст.268 КУпАП. Крім того посилається на порушення судом вимог ст.ст.245, 280 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, суддя вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений не був, про що свідчить відсутність в матеріалах справи даних про його сповіщення.

Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ2 №908461 щодо ОСОБА_2 дати та часу розгляду справи у суді, не можна визнати належним сповіщенням правопорушника, оскільки останній, як вказано у протоколі, відмовився від підпису, пояснень та отримання його копії (а.с.2).

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи в суді, суперечать матеріалам справи.

Тому є обґрунтованими доводи викладені апелянтом про те, що суд, розглянувши справу без його участі, не дотримався вимог ст.268 КУпАП, через що він був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права.

У звязку з викладеним постанова суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції скасувавши постанову, має право закрити провадження по справі чи прийняти нову постанову.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 24 серпня 2014 року о 18-30 год., керував транспортним засобом мото «Delta» без державного номерного знаку по вулиці Аеродромній 135 в місті Словянськ, з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: різкий запах з порожнини роту. Від проходження медичного огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку та продування алкотестера відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, і за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У призначене судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не зявився, проте на адресу суду 13 жовтня 2014 року надійшло електронне повідомлення №3 від останнього, про те, що за сімейними обставинами він зявитися у судове засідання не може, та просить розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Тому, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 належним чином був сповіщений судом апеляційної інстанції про час та місце розгляду справи, однак брати участь відмовився, що з огляду на ч.1 ст.268 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнавав, та поясняв, що ніякого огляду з пропонуванням йому пройти тест на вживання алкоголю на місці в присутності свідків співробітниками ВДАІ не проводилось, а самі свідки були зупинені та долучені до підписання протоколу вже після його заповнення інспектором ВДАІ. Крім того, він не відмовлявся підписувати протокол, давати пояснення та отримувати копію протоколу, тому як йому цього ніхто не пропонував.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ2 №908461 від 24 серпня 2014 року, який складений належною особою, з дотриманням вимог діючого законодавства (а.с.2), та у поясненнях свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які підтвердили факт відмови ОСОБА_5 від проходження медичного огляду на стан спяніння, а також огляду на місці за допомогою приладу Драгер (а.с.3-4).

На думку суду, апелянтом не надано переконливих доказів на підтвердження його доводів про те, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан спяніння, а також від підпису протоколу та отримання його копії, оскільки йому ніхто цього не пропонував.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_2, згідно з вимогами ст.ст.33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який є пенсіонером МНС, має ряд захворювань, на утриманні має малолітню дитину; ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових правопорушень.

З урахуванням вимог ст.40-1, ч.5 ст.283 КУпАП, сплату судового збору покласти на ОСОБА_2

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області від 9 вересня 2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 3400 грн., тобто 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплату судового збору у сумі 36 грн.54 коп. покласти на ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької областіОСОБА_1