Постанова № 48210777, 24.06.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 317/1877/14-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №317/1877/14-п Головуючий в 1 інст. Громова І.Б.

Провадження №33/778/254/14 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 рокумісто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Алейніков Г.І., за участю прокурора Гришко Л.М., захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 30 травня 2014 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Запоріжтранс-Авто», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, пров.Рибальський, 6-А, ІПН НОМЕР_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 36,54 грн.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 18 квітня 2014 року о 13-20 год., в м.Запоріжжя, на маршруті №101, на перехресті пр.Леніна вул.Лепіка, керував мікроавтобусом «Мерседес Бенц», д/н НОМЕР_2, в стані наркотичного спяніння.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник-адвокат ОСОБА_2 просить закрити провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_3 за ст.130 КУпАП, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення положень ст.ст.251-252, 268, 280 КУпАП, суд взагалі не надав оцінки доводам сторони захисту щодо відсутності вини ОСОБА_3 у вказаному правопорушенні, докази на підтвердження яких надані суду та долучені до матеріалів справи, а також не вмотивував у постанові, чому дані доводи суд вважає необґрунтованими. Крім того, суд взагалі не врахував обставини скоєного правопорушення і дані про особу ОСОБА_3, а також не зясував, чи є обставини, які помякшують відповідальність.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, на виклик Апеляційного суду 18.06.2014 року та 24.06.2014 року не зявився. Адвокат ОСОБА_2 повторно просив суд епернести слухання справи пославшись на те, що ОСОБА_3 хворий. Однак документів про хворобу суду не надав. Прокурор просив суд відмовити в повторному перенесенні слухання справи.

Суддя відмовляє в перенесенні слухання справи, так як до суду не надано підтверджуючих документів про хворобу ОСОБА_3, та згідно з вимогами ст..ст.268, 294 КУпАП участь ОСОБА_3 в судовому засідання апеляційної інстанції не є обовязковою.

Вислухавши захисника-адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на скасуванні постанови суду першої інстанції і закритті провадження по справі у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і наполягав на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, суддя вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення зазначеного в постанові, ґрунтуються на матеріалах справи.

Так вина останнього підтверджується: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА2 №889610, зі змістом якого ОСОБА_3 ознайомився, та його копію отримав /а.с.3/; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3485 від 18 квітня 2014 року, згідно якого ОСОБА_3 перебував в стані наркотичного спяніння (опіати) /а.с.4/, тощо.

Допитаний у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно 18 квітня 2014 року керував мікроавтобусом «Мерседес Бенц», проте на маршруті не був, а лише їхав на ремонт. На передодні він вживав лікарські препарати від кашлю. Про існування будь-яких заборонених речовин у вживаних ним лікарських препаратах він не знав. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції №3485 від 18 квітня 2014 року він не оскаржував.

Оскільки ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт вживання ним лікарських препаратів, які у своєму складі містять речовини, при вживанні яких заборонено керувати транспортири засобами, а санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення стягнення в тому числі і за керування транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тому доводи викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката ОСОБА_2 щодо відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, є безпідставними.

Крім того не підлягають увазі і доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення судом під час розгляду справи вимог ст.ст.251-252, 268, 280 КУпАП, оскільки в судовому засіданні за клопотанням захисника-адвоката ОСОБА_2 долучені до матеріалів справи документи на підтвердження доводів адвоката щодо відсутності вини ОСОБА_3 в даному правопорушенні, допитані свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та на підставі їх аналізу судом надано належну оцінку.

На думку судді, той факт, що ОСОБА_3 не оскаржував висновок щодо медичного огляду №3485 від 18 квітня 2014 року, який складений лікарем ОСОБА_6 відносно нього, свідчить про те, що ОСОБА_3 погодився з відомостями викладеними у ньому.

Крім того в матеріалах справи у відповіді медичного закладу (а.с.17) вказано, що препарат КОДЕТЕРП потребує утримання від керування автотранспортом, так як він є похідним ОПІЮ. Це також підтверджено і інструкцією препатару. (а.с.18-24)

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, та наклав на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_2, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 30 травня 2014 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької областіОСОБА_1