Ухвала суду № 48210254, 06.08.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2828/15-ц

06.08.2015

2/328/969/15

УХВАЛА

іменем України

06 серпня 2015 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Андрущенко О.Ю.,

розглянувши матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ICKGMCUI.42482.003 від 10 липня 2012 року в розмірі 5827 грн. 51 коп.,

встановив:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ПАТ «ОСОБА_1 Розвитку» в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ICKGMCUI.42482.003 від 10 липня 2012 року в розмірі 5827 грн.51 коп..

Вивчивши позов та додані матеріали, приходжу до висновку про необхідність залишити позов без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В позовній заяві представником позивача зазначається, що відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

Пунктом 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, повязаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2.1. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2 та зареєстровано в Мінюсті України 14.09.2012 року № 1581/21893, виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 39 вказаного Закону передбачено заходи з виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме: ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобовязань на користь приймаючого банку; відчуження всіх або частини активів і зобовязань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією; створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобовязань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку; продаж неплатоспроможного банку інвестору.

Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що ст. 5Закону України «Про судовий збір» визначено, зокрема, випадки, коли деякі органи влади, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі.

Якщо ж згадані органи звертаються до суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень або з вимогами, не пов'язаними з тими, за подання позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або якщо їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Зокрема, звільнення від сплати судового збору стосується спорів банку з Національним банком України та його органами, які виконують функції кредитора останньої інстанції для банків і організації системи рефінансування (пункт 3статті 7 Закону України «Про Національний банк України») з наданням відповідних кредитів та здійсненням інших операцій та ін..

Звернення ж банку до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, не повязано зі здійсненням тимчасової адміністрації, відтак, за подання позову необхідно сплачувати судовий збір.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 11.03.2015 року по справі № 910/14490/14 та постанові Верховного суду України від 27.05.2015 року по справі № 3-197гс15.

Таким чином, вважаю, що позивачем не сплачено судовий збір розмір якого, з врахуванням позовних вимог, повинен складати 243 грн. 60 коп..

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ICKGMCUI.42482.003 від 10 липня 2012 року в розмірі 5827 грн.51 коп. залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати 4 (чотирьох) днів з дня отримання позивачем копії ухвали, для усунення вказаних недоліків, а саме, надати документ, що підтверджує сплату судового збору.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя