Ухвала суду № 48209689, 03.08.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.08.2015

Справа № 334/4151/15-ц

Провадження № 2-о/334/116/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Нестеренко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, Ленінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, про встановлення факту приналежності до грецької національності, зобовязання внести зміни до актового запису про шлюб,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності до грецької національності, зобовязання внести зміни до актового запису про шлюб, замінивши його національність з «росіянин» на «грек».

В обґрунтування заяви зазначає, що згідно актового запису про народження від 11.04.1972 року його батьком є ОСОБА_2, національність батька грек. Національність заявника у актовому записі про народження, у свідоцтві про народження не зазначені. При реєстрацію шлюбу заявника 07.10.1995р. ним була вказана національність «росіянин» за національністю матері.

В законодавстві України відсутні норми, які передбачають настання певних юридичних наслідків або набуття немайнових прав в залежності від національності особи.

Заявник вирішив відновити свою грецьку національність для того, щоб зберегти етнічне походження свого роду, впорядкувати документи про це, реалізувати комплекс майнових та особистих прав право на репатріацію до Грецької республіки, оскільки лише офіційне документальне підтвердження приналежності до грецької національності надає таке право.

Вирішити питання про фіксування належності до грецької національності заявник вважає можливим лише через судове встановлення цього факту, посилаючись на зазначені обставини та положення ст.ст. 1, 3, 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», ч.2 ст. 300 ЦК України. Крім встановлення факту приналежності до грецької національності заявник просить зобовязати Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції внести до актового запису про шлюб №1577 від 07.10.1995р. зміни щодо національності заявника з «росіянин» на «грек».

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги заяви і просив задовольнити її у повному обсязі з наведених вище підстав.

Представники зацікавлених осіб у судове засідання не зявилися, звернулися із заявами про розгляд справи за їх відсутності, надали письмові пояснення по суті справи.

Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції надав письмові заперечення проти заяви.

Ленінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції заперечень проти задоволення заяви не висловив.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 12.03.1972 року. У актовому записі про народження №733 від 11.04.1972 року, у свідоцтві про народження серія І-ЖС №281306, виданий Орджонікідзевським районним бюро ЗАГС м. Запоріжжя, батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_2, національність грек, матірю ОСОБА_3, національність росіянка. Отже, в актовому записі про народження та в свідоцтві про народження ОСОБА_1 національність його батька зазначена вірно «грек».

07.10.1995р. ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4, що підтверджується актовим записом про шлюб №1577, складеним 07.10.1995р. Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції. При реєстрації шлюбу заявник мав вільний вибір у визначенні своєї національності, так як його батьки належали до різних національностей, та визначив при реєстрації шлюбу свою національність як «росіянин».

Ленінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції надав висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану щодо зміни національності.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 234 ЦПК України).

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якою передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення, справи за заявами про встановлення факту належності до певної національності в переліку відсутні.

В ч. 2 ст. 256 ЦПК України зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, згідно з ст. 234, ч. 2 ст. 256 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 300 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про національні меншини» фізична особа має право на збереження своєї національної самобутності. Громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року було затверджено Положення про паспорт громадянина України, свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, якими не передбачено зазначення національності громадян у вказаних документах.

На підставі Указу Президента України №70/99 від 27.01.1999 року втратив чинність Указ Президента України від 31 грудня 1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності», і з того часу в законодавстві України відсутні норми, які передбачають настання певних юридичних наслідків або набуття немайнових чи майнових прав в залежності від національності особи.

Таким чином, факт належності особи до певної національності не може бути встановлений в судовому порядку, оскільки відповідно до положень ст. 256 ЦПК України не належить до юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи.

Пленум Верховного Суду України у Постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснив, що якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року № 55/18793.

Згідно з п.1.1 зазначених Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 1.7. цих Правил передбачено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Пунктом 1.15 Правил визначено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що чинним законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які засвідчують походження особи, і порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.

Крім того, відповідно п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, підставою для внесення в актові записи цивільного стану є, зокрема рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану, а отже встановлення факту належності до грецької національності не може бути підставою для внесення змін в актовий запис, про що просить заявник. З вимогами про встановлення неправильності в актовому записі про шлюб заявник не звертався.

Отже, виходячи із доводів заявника про те, що дані проприналежність до грецької національності є підставою для зобовязання внести зміни до актового запису про шлюб, то вирішення порушеного заявником питання можливе в зазначеному порядку шляхом звернення особисто до органів РАЦС, як суб'єкта владних повноважень, з метою внесення змін до актового запису щодо його національності, а в разі відмови суб'єкта владних повноважень - шляхом оскарження відмови в порядку адміністративного судочинства. В порядку окремого провадження суд не може зобовязувати орган РАЦС, як суб'єкта владних повноважень, вчинювати певні дії.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 205, 209, 210, 256 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, Ленінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, про встановлення факту приналежності до грецької національності та зобовязання внести зміни до актового запису про шлюб, - закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Турбіна Т. Ф.