Постанова № 4820495, 15.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-12633/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Кошкош О.О.

при секретарі                                                  

при секретарі                     Гумуржи Т.В.

за участю                                                  

представників позивача                               Подобєдова Л.І., Чевичелової О.А.

представника відповідача                              Радченко А.В.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» за березень 2008 року, за результатами якої складено акт від 28.04.2009 № 463/15-16-23/5-00191678, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та винесено податкове повідомлення-рішення від 13.05.2009 року № 0000631322/0/15439/10/15-16-23/5 про нарахування податкового зобов'язання у сумі 205,50 грн. за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку та рішенням про результати розгляду первинної скарги від 15.07.2009 № 22248/10/25-013 відповідач залишив без змін податкове повідомлення-рішення від 13.05.2009 року № 0000631322/0/15439/10/15-16-23/5 на суму 205,50 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 на суму 205,50 грн., яке позивач вважає протиправним, оскільки між позивачем та Донецькою філією відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Національний стандарт» укладено договір банківського рахунку від 24.12.2007 № 318/1207. Платіжні доручення по сплаті податку на додану вартість за лютий 2009 року: від 23.03.2009 № 98 на суму 112000,00 грн., від 24.03.2009 № 99 на суму 100000,00 грн., від 24.03.2009 № 100 на суму 200000,00 грн., від 24.03.2009 № 101 на суму 100000,00 грн., від 24.03.2009 № 102 на суму 97000,00 грн. позивачем передано до Донецької філії ВАТ КБ «Національний стандарт», однак банк не виконав вищезазначені платіжні документи, незважаючи на наявність грошових коштів на рахунку підприємства, посилаючись на відсутність грошових коштів на його кореспондентському рахунку, чим порушив договірні зобов'язання. Платіжні доручення від 23.03.2009 № 98, від 24.03.2009 № 99, від 24.03.2009 № 100, від 24.03.2009 № 101, від 24.03.2009 № 102 до теперішнього часу обліковуються на позабалансовому рахунку банку.

В судовому засіданні представники позивача просили скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 на суму 205,50 грн., надали пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Донецької обласної ради № 5/11 – 322 від 14.09.2007 року «Про реорганізацію комунального підприємства «Донецькоблводоканал» з метою вирішення соціальних проблем області в частині забезпечення потреби в послугах централізованого водопостачання, формування єдиної тарифної політики в сфері централізованого водопостачання і водовідведення, а також стабільного функціонування єдиного технологічного комплексу водопостачання Донецької області, на виконання Програм реформування і розвитку водопровідно – каналізаційного господарства Донецької області на 2005 – 2009 роки і період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 1731, припинено діяльність комунального підприємства «Донецькоблводоканал», шляхом приєднання до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу».

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 03.09.2007 року, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00191678, знаходиться на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 13.07.2000 року.

Відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Судом встановлено, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» за березень 2008 року, за результатами якої складений акт № 463/15-16-23/5-00191678 від 28.04.2009 року.

Перевіркою встановлене несвоєчасне погашення узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку №3374 від 16.04.2009 року у сумі 2055,04 грн., з затримкою сплати на 1 календарний день, що є порушенням п.п.3 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          На підставі акту перевірки № 463/15-16-23/5-00191678 від 28.04.2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2009 року № 0000631322/0/15439/10/15-16-23/5, яким Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання зобов’язано сплатити штраф в сумі 205,50 грн. з податку на додану вартість.

За результатами апеляційного узгодження податкових зобов’язань визначених цими первісно прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, скарга позивача залишена без задоволення та відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5, яке містить ті ж самі суми податкових зобов’язань, прийняте за тих самих підстав, що і первісно прийняте податкове повідомлення-рішення та оспорюється позивачем.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 повністю.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що податок (обов'язковий платіж) вважається сплаченим в разі фактичного зарахування визначеної суми на відповідний рахунок Державного казначейства України (отримувача коштів), а, оскільки, установою банку, що обслуговувала позивача, сума податку не була перерахована до бюджету, зобов'язання позивача по сплаті податку є невиконаними.

Суд вважає, що з законністю та обґрунтованістю такого висновку погодитися не можна та оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 не відповідає вимогам податкового законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст.9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобов'язань платників податків також встановлений Законом України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом про оподаткування.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 (у редакції п.п.17.1.7 пункту 17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV) передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

          - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

          - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

          - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов’язання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону передбачає узгодження податкового зобов’язання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Платіжні доручення в матеріалах справи, якими позивачем перераховані суми податку, стосовно якої відповідачем нарахований штраф спірним податковим повідомленням рішенням, передані на виконання Донецькій філії ВАТ КБ «Національний стандарт», що підтверджено вхідним штампом банка, однак, банк кошти до бюджету не перерахував.

Відповідно до підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Посилання відповідача на те, що дана норма звільняє платника податку лише від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, однак, не звільняє його від зобов'язання сплатити податок суперечить її дійсному змісту.

Визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до підпункту 16.5.2 пункту 16 5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Системний аналіз наведеного Закону, зокрема, підпункту 16.5.3 дає підстави для висновку про помилковість такого висновку, оскільки згаданим підпунктом встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Саме для банку, а не для платника податків розпочинається відрахування термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку.

Згідно підпункту 16.3.1 пункту 16.3 статті 16 Закону, нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. За обставинами справи, банком, обслуговуючим платника податків - позивача, були прийняті платіжні доручення на сплату всієї суми податку, а отже, відсутні як підстави для висновків про затримку позивачем на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, та, як слідство, відсутні підстави визначення суми штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням від 20.07.2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В той же час, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так, суд вважає необхідним зазначити, що правовим наслідком скасування акту індивідуальної дії є втрата ним чинності з часу набрання судовим рішенням законної сили про його скасування, а тому для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 недійсними, оскільки в такому разі воно втратить чинність з моменту його прийняття.

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідач не надав суду доказів щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення – рішення.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,          

П О С Т А Н О В И В:

Позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 20.07.2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

У судовому засіданні 15 вересня 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 20 вересня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кошкош О.О.