Постанова № 4820473, 27.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-12590/09/0570

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К. Є.

при секретарі                                                   Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДобропільської об’єднаної державної податкової інспекції, Добропілля

до Державного підприємства «Добропіллявугілля», м. Добропілля

про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість

за участю

представників

від позивача:           Рибалка О.М. за дов. від 4 березня 2009 року, Шляхова О.А. за дов. від 14 липня 2009 року

від відповідача: Лисак Т.Г. за дов. від 30 грудня 2008 року

ВСТАНОВИВ:

Добропільська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 10200 597 грн. 00 коп.

Правовою підставою стягнення представники позивача під час судового розгляду справи вважає норми статей 55, 67, 124 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509- ХІІ.

Представник відповідача під час судового засідання надав відзив на позовну заяву з додатком, із змісту якого вбачається, що відповідач визнав позовні вимоги частково на суму 9679997 грн., проти позовних вимог у розмірі 520600 грн. 00 коп. заперечував.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11 березня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32186934. Перебуває на податковому обліку у Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції (арк. справи 4-6).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу була подана декларація з податку на додану вартість від 18 червня 2009 року № 9013, якою відповідач самостійно визначив суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за травень 2009 року у розмірі 10198522 грн. 00 коп. та суму штрафу, нараховану платником податку самостійно у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 2075 грн. 00 коп., загальна сума за даною декларацією складає 10200597 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що відповідачем сплачено податку на додану вартість у сумі 520600 грн. 00 коп. на червень 2009 року, що підтверджується наданою копією платіжного доручення № 2204 від 30 червня 2009 року.

У зв’язку з частковою сплатою податкового зобов’язання з податку на додану вартість, залишок несплаченої суми податкового боргу з податку на додану вартість складає 9679997 грн.

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань , не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позивач не довів правомірність стягнення з відповідача суми податкового боргу у частині суми 520600 грн. 00 коп. відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем фактично сплачено податку на додану вартість у розмірі 520600 грн.00 коп. згідно з платіжним дорученням № 2204 від 30 червня 2009 року, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у розмірі 9679 977 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 10200 597 грн.00 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934) на користь Державного бюджету м. Добропілля (рахунок № 31114029700035, отримувач: Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області, код платежу 14010100, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686542) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 9679997 (дев’ять мільйонів шістсот сімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто сім) грн. 00 коп.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 серпня 2009 року в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 1 вересня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К. Є.