Ухвала суду № 48200167, 05.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/3818/15 Головуючий 1 інстанції: Назаренко О.В.

Справа № 635/8624/14-ц Доповідач: Овсяннікова А.І.

Категорія: трудові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Пшенічної Л.В., Хорошевського О.М.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову зазначає, що 24 жовтня 2011 року його прийняли на ДП «Завод ім. Малишева» на посаду майстра дільниці.

02 вересня 2013 року він звільнився з підприємства за власним бажанням.

При звільнені йому не було виплачено заборгованість по заробітній платі станом на 01 серпня 2013 року у сумі 5248,19 грн. та заробітну плату нараховану за серпень 2013 року.

При звільнені він не отримав останній розрахунковий лист. За час звільнення йому сплачено тільки 480 грн.

Просить зобов'язати підприємство письмово повідомити про нараховану йому суму заробітної плати станом на 02 вересня 2013 року;

зобов'язати підприємство виплатити нараховані суми за час роботи на підприємстві та середній заробіток (нарахований поденно) за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У березні 2014 року ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги, зазначивши, що 01 березня 2014 року він отримав розрахунковий лист з сумою заборгованості по заробітній платі, яка склала 6458 грн. 43 коп. станом на 01 вересня 2013 року.

31 грудня 2013 року підприємство виплатило йому залишок заборгованості у сумі 6020,00 грн. Оскільки станом на 01 вересня 2013 року відповідач мав виплатити йому 58,43 гривні., 7,21 грн. залишилось на банківській картці, яку у нього було вилучено,а також підприємством було переплачено йому за 4 дні відпустки 293 грн., яка підлягає поверненню, то загальна сума заборгованості складає 152 грн.

Згідно розрахункових листків у червні і липні місяці йому нараховано -6989.05 грн. При восьмигодинному робочому дні його середньоденна заробітна плата складає 160,64 грн. Станом на 01 березня 2014 року за 127 робочих днів сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 20401.28 гривен.

Просить стягнути заборгованість по нарахованому заробітку у розмірі 152,00 грн. та зобов'язати виплатити середній заробіток (нарахований поденно) за весь час затримки, по день фактичного розрахунку з розрахунку 160,64 грн. за кожен робочий день, визначений відповідним загальним графіком робочих днів з розрахунку по 8 годинному робочому дню, з помісячним відрахуванням з цієї суми податків, що передбачені законами України.

Представники відповідача ДП «Завод імені В.О.Малишева» проти позовних вимог заперечували, оскільки позивач в останній в день звільнення на підприємстві не працював. До теперішнього часу не звернувся до відповідача із вимогою проведення з ним остаточного розрахунку, вина підприємства у затримці розрахунку відсутня. Крім того, заборгованість з заробітної плати виплачена у повному обсязі у грудні 2013 року.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 03 березня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Завод імені В.О. Малишева» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 14155.05 грн.

Ухвалою від 10 квітня 2014 року зменшено суму заборгованості до 12555 грн. 36 коп.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2014 року рішення суду залишено без зімни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи ОСОБА_3 зменшив позовні вимоги.

Згідно розрахункових листків у червні і липні місяці середня заробітна сплата за день складає 147,71 грн. Період затримки в розрахунку становить 85 робочих днів (з 03 вересня по 31 грудня 2013 року), тому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 12555,35 грн.

Представник відповідача заперечував проти позову. Просив суд обов'язково застосувати правові висновки, викладені у постанові Верхового Суду України від 21 листопада 2011 року в справі № 6-60цс11 і врахувати неспівмірність суми заборгованості та суми середнього заробітку, що просить стягнути позивач, а також заперечував сам факт наявності підстав для такого роду стягнення.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (код ЄДРПОУ 14315629) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 12555 грн. 35 коп.

Стягнуто з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (код ЄДРПОУ 14315629) на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ДП «Завод імені В.О. Малишева» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В день звільнення позивач не працював, що підтверджується табелем обліку робочого часу.

Той факт, що позивач в день звільнення через відділ кадрів підприємства отримав трудову книжку не є підтвердженням їх вини в непроведені остаточного розрахунку в день звільнення, оскільки завод є режимно-секретним об'єктом і відділ кадрів знаходиться відокремлено від робочих місць працівників. Відділ кадрів не мав правових підстав відмовити у видачі трудової книжки, а також за своїми функціональними обов'язками не здійснює проведення остаточного розрахунку та не перевіряє проведення останнього. У зв'язку з чим ОСОБА_3 повинен був звернутися до підприємства з письмовою заявою про проведення остаточного розрахунку, що ним зроблено не було. Їх вини в несвоєчасному проведені остаточного розрахунку немає.

Не прийнято до уваги Постанову Верхового Суду України від 21 листопада 2011 року в справі № 6-60цс11.

Крім того, 30 грудня 2013 року позивачу виплачено суму заборгованості.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 згідно наказу №199 від 24 жовтня 2011 року був прийнятий на роботу до ДП «Завод імені В.О. Малишева» на посаду майстра.

02 вересня 2013 року ОСОБА_3наказом №165 звільнений з роботи.

При звільненні з позивачем не було проведено остаточного розрахунку.

Заборгованість на 01 вересня 2013 року становила 6458 грн.43 коп.(а.с. 43).

Спору щодо розміру заборгованості у сторін не було.

Відповідно до вимог ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У листопаді 2013 року позивачу було виплачено 438 грн. 57 коп.; залишок боргу у сумі 6019 грн. 86 коп. було виплачено 30 грудня 2013 року вже під час знаходження справи у суді.

Стягуючи з відповідача 12555 грн. 35 коп. за затримку розрахунку при звільненні за період з 03 вересня по 30 грудня 2013 року, виходячи з середньоденної заробітної плати у розмірі 147 грн. 71 коп. та при кількості робочих днів за цей період у розмірі 85 днів суд першої інстанції обґрунтовано виходив з цих вимог закону та обставин по справі.

Посилання відповідача, що позивач не працював у день звільнення, а тому з ним і не було проведено розрахунку, а сам він не звертався з заявою про виплату коштів, що є, на їх думку, підставою для відмови у позову - безпідставне і судовою колегією не приймається.

В день звільнення позивачу Завод видав трудову книжку, однак розрахунок не провів.

Посилання відповідача, що вони мали можливість провести виплату в цей день нічим не підтверджено.

Кошти не були зараховані на картку позивача; не були виплачені йому фактично; жодного повідомлення позивачу про необхідність отримати кошти направлено не було.

Крім того, відповідач навіть у листопаді 2013 року виплатів тільки 438 грн., а не виплатив всю заборгованість.

Відсутні підстави і для застосування постанови Верховного Суду України №6-60/цс від 21 листопада 2011 року та зменшення суми стягнення, на думку відповідача, до розміру однієї середньомісячної заробітної плати.

Вище зазначена постанова стосується питання стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з урахуванням істотності суми заборгованості порівняно із середнім заробітком.

Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3 становить 2460 грн.

Заборгованість на 01 вересня 2013 року становить 6458 грн.

З довідки про заборгованість вбачається, що позивачу не була виплачена повністю заробітна плата майже за три місяці.

За таких обставин стягнення заробітної плати за затримку розрахунку за 4 місяці є співмірним з наявною заборгованістю .

За таких обставин рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДП «Завод імені В.О.Малишева» - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: