Вирок № 48199355, 11.08.2015, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/549/15-к

Провадження № 1-кп/630/57/15

В И Р О К

Іменем України

11 серпня 2015 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем'яненко І.В.,

за участю:

секретаря Тимошенко К.О.,

прокурора Коваленко Н.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження №12015220430002374 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, українця, що має повну загальну середню освіту, розлученого, офіційно непрацюючого, раніше судимого за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2005 року за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, ст. 96 КК України - лікування від наркоманії, звільнений 09 жовтня 2009 року по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в сховище, вчинене повторно, за таких обставин.

ОСОБА_1 13 червня 2015 року, близько 08.00 год., реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, через привідкриту частину металевих воріт зайшов на територію домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2, де мешкає потерпілий ОСОБА_2 та діючи повторно, умисно, здійснив крадіжку двох коліс MENTOR М-400 175/70 R13,82 Т, які були в комплекті з автомобільними лекгосплавними алюмінієвими дисками ТМ «Віzon» R13 РСD 4х98, що знаходились з лівої сторони від входу в будинок.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3429,32 грн.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в сховище, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 20 червня 2015 року, близько 07.00 год., реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2, де мешкає потерпілий ОСОБА_2 та діючи умисно, повторно, штовхнув рукою металеві ворота, внаслідок чого одна частина вказаних воріт відчинилась, після чого ОСОБА_1 зайшов на територію домоволодіння, звідки викрав два колеса MENTOR М-400 175/70 R13,82 Т, які були в комплекті з автомобільними лекгосплавними алюмінієвими дисками ТМ «Віzon» R13 РСD 4х98 та акумулятор «INCI AKU Suрr A ємкістю Аh», що знаходились з лівої сторони від входу в будинок.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 4171,82 грн.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в сховище, вчинене повторно.

Також ОСОБА_1 24 червня 2015 року, близько 09.00 год., реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу зайшов на територію домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_3 , де мешкає потерпіла ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, викрав 13 металевих пластин, загальною вагою 84 кг.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 210,00 грн.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Причину скоєння злочинів пояснює, як брак коштів через відсутність роботи. На теперішній час ОСОБА_1 працює, але не офіційно, має на утриманні матір - пенсіонерку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, що виразились в таємному викраденні чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, мали місце. Зазначені діяння містять склади кримінальних злочинів, передбачених ч.2,3 ст.185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 винен у вчиненні цих кримінальних злочинів, і підлягає покаранню за їх вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжким та середньої тяжкості злочинами, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як особа, ОСОБА_1 має незняту та непогашену судимість, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується незадовільно.

Повне визнання вини у вчиненні кримінального злочину, щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину є обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд вбачає рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, дані про особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, які в силу ст. 12 КК України віднесено до тяжких та середньої тяжкості злочинів, для виправлення ОСОБА_1 йому необхідно обрати покарання, пов'язане з позбавленням волі, в межах санкцій статей Кримінального кодексу України, за якими кваліфіковані його дії.

Враховуючи, що ОСОБА_1 має незняту та непогашену судимість, але щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочинів, вчинив злочини, які не пов'язані з загрозою життю і здоров'ю громадян та не представляє інших загроз соціальній безпеці, виправлення ОСОБА_1. можливе без ізоляції від суспільства. Тому, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкцій ч. 2, 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

Тому суд , відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тобто, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи за місцем проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів суд застосовує положення ч.1 ст. 70 КК України, відповідно до якого призначає покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2, 3 ст. 185 КК України та призначити покарання

за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі;

Відповідно ч.1 до ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_1 визначити за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Процесуальні витрати в сумі 615,00 (шістсот п'ятнадцять) гривень за виконання товарознавчої експертизи № 6918 від 15 липня 2015 року та 184,5 (сто вісімдесят чотири гривні 50 копійок) гривень за виконання товарознавчої експертизи № 7055 від 17 липня 2015 року,а всього 799,5 (сімсот дев'яносто дев'ять гривень п'ятдесят копійок) гривень стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Держави (Одержувач УДКС України в м. Люботин, Харківської області, Код 38008949, МФО 8511011, Банк ГУДКСУ в Харківській області, р/р 31114115700018).

Речові докази по справі, вказані на а.с. 104-106 (чотири колеса MENTOR М-400 175/70 R13,82 Т, які були в комплекті з автомобільними лекгосплавними алюмінієвими дисками ТМ «Віzon» R13 РСD 4х98 та акумулятор «INCI AKU Suрr A ємкістю Аh ) передані на зберігання під розписку ОСОБА_2 вважати повернутими власнику.

Речові докази по справі, вказані на а.с. 104-105,107 (13 металевих пластин) передані на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_3 вважати повернутими власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, потерпілим направити копію вироку не пізніше наступного дня.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Суддя І. В. Дем'яненко