Постанова № 48197846, 06.08.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/4771/15-п

провадження № 3/415/616/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.15 року місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського міського військового комісаріату Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, військовослужбовця на посаді старшого кухаря відділення забезпечення Лисичанського міського військового комісаріату, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

20.07.2015 року ОСОБА_1, являючись військовослужбовцем, прийнятою на військову службу за контрактом, виконувала обовязки військової служби, відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», в нетверезому стані.

У судовому засіданні правопорушниця ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП, визнала та пояснила, що між нею та Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обовязки військового комісара Луганського військового комісаріату полковника ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, був укладений короткочасний контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 12.12.2014 року та з цього часу вона займає посаду старшого кухаря відділення забезпечення Лисичанського міського військового комісаріату. 20 липня 2015 року дійсно вживала спиртні напої, після чого, в результаті виявлення її у стані алкогольного спяніння при виконанні військового обовязку начальником відділення забезпечення підполковником ОСОБА_3 її було направлено в медичний заклад, для встановлення факту стану спяніння. Свою провину ОСОБА_1 усвідомила та визнала, щиро розкаялася і просила суд, врахувавши всі обставини вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, суворо його не наказувати, оскільки, вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши пояснення правопорушниці ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-20 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушницею у судовому засіданні, рапортом начальника відділення забезпечення підполковником ОСОБА_3 від 20.07.2015 року (а.с.2), протоколом медичного огляду встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння № 78 від 20.07.2015 року проведеного відносно солдата відділення забезпечення ОСОБА_1 за допомогою спеціального пристрою алкотесту «Драгер» позитивним результатом якого (3,32%) підтверджується перебування останньої у стані алкогольного спяніння (а.с.4).

У судовому засіданні встановлено, що 12.12.2014 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обовязки військового комісара Луганського військового комісаріату полковника ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, був укладений короткочасний контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та згідно якого солдат ОСОБА_1 займає посаду старшого кухаря відділення забезпечення Лисичанського міського військового комісаріату.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового складу.

Згідно вимог ч.5 ст.15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно - правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки остання, являючись військовослужбовцем, прийнятою на військову службу за контрактом, виконувала обовязки військової служби, відповідно до Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», в нетверезому стані.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 військовослужбовець, інвалідом не являється, згідно даних у протоколі про адміністративне правопорушення, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні свою провину визнала, у скоєному щиро розкаялася.

В якості обставин, що, згідно зі ст.34 КУпАП, помякшують відповідальність правопорушниці, суд визнає повне визнання своєї провини, щире розкаяння останньої.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

Суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушниці, вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст.172-20 ч.1 КУпАП.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці ОСОБА_1, враховуючи обставини, що помякшують відповідальність правопорушниці, відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу передбаченого санкцією ч. 1 ст.172-20 КУпАП, що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушниці іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.172-20 ч.1 КУпАП, суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Керуючись ст.33, ст.40-1, ст.172-20, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

Піддати ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1 190 (одна тисяча сто девяносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М.Старікова