Ухвала суду № 48189429, 29.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року м. Київ К/9991/94495/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011

у справі № 2а-4371/09/1770 Рівненського окружного адміністративного суду

за позовом Малого підприємства «МТС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області (ДПІ)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011, позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ У Рівненському районі Рівненської області від 22.08.2008р. № 0000882351/0.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.08.2008, про порушення позивачем норм підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон % 168/97-ВР): МП «МТС» не включило в загальній (бюджетній) декларації з податку на додану вартість за 2006 рік до обсягу оподатковуваних операцій операції з реалізації послуг в рослинництві, наданих з використанням власної сільськогосподарської техніки, а до податкового кредиту - суми ПДВ,сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких врахована у собівартості зазначених послуг (обсяг цих операцій та податковий кредит, пов'язаний з ними, підприємство задекларувало у спеціальній (скороченій) податковій декларації сільськогосподарського товаровиробника (пункт 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР).

Висновок про неправомірне застосування підприємством спеціального режиму оподаткування, встановленого зазначеним пунктом, ДПІ вмотивовує посиланням на те, що підприємство у 2005 році не здійснювало виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції власного виробництва, а надавало послуги в рослинництві.

За результатами перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2008 № 0000882351/0 про донарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 176582,00 грн. (у т.ч. 117721,00 грн. - основний платіж та 58861,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Стаття 8-1 Закону № 168/97-ВР визначає, що сільськогосподарська продукція - товари, які виробляються внаслідок діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства (крім підакцизних); послуги, супутні сільськогосподарській продукції, послуги із: а) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; б) пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очистки, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції; в) зберігання сільськогосподарської продукції; г) вирощування, розведення, відгодівлі та забою свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; г) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання такої техніки в оренду (лізинг): д) надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме загальноуправлінського значення (з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління), а також збуту (продажу, поставки) сільськогосподарської продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) безпосередньо таким платником податку; е) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробки посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також з використання засобів захисту тварин; є) експлуатації меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь.

Підкатегорія 11.41 «Послуги в рослинництві» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 (КВЕД) включає: послуги з підготовлення ґрунтів, оброблення ланів та насіння; послуги з садіння, захисту від хвороб та шкідників сільськогосподарських культур; обрізання плодових дерев та винограду; послуги зі збирання урожаю та послуги, пов'язані зі збиральними роботами та підготовленням продукції до збуту (очищення, сортування, сушіння, охолодження, пакування і т. ін.); експлуатацію іригаційних систем; послуги з авіаційно-хімічних робіт; надання сільськогосподарських машин разом з обслуговуючим персоналом; інші послуги в рослинництві.

У довідці про включення позивача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 600 зазначено, що його видами діяльності є вирощування зернових культур, вирощування кормових культур, сільськогосподарські послуги, крім ветеринарних, а видами діяльності відповідно до КВЕД - вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва (01.11.0) та надання послуг у рослинництві (01.41.0).

Методичними рекомендаціями по визначенню питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України № 419 від 29.12.2002 (що діяли, зокрема впродовж 2005-2006 років) визначено, що питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва складається із суми вартості реалізованої продукції рослинництва та вартості наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Як зазначено в акті перевірки від 12.08.2008 року №610/95/23-141/31422241, питома вага доходу від надання послуг в рослинництві власною сільськогосподарською технікою та власними трудовими ресурсами (оранка, косіння кукурудзи та трав на силос, підбирання зеленої маси в валки, пересування сіна, послуги із збирання врожаю зернових та інше) в загальній сумі валового доходу підприємства за період з 01.04.2005 по 31.12.2005 склала 90%, за 2006 рік - 93,2%. Згідно із розрахунком визначення питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції в загальному обсязі валового доходу за 2005 рік, поданого позивачем до ДПІ, питома вага за 2005 рік склала 85,66%.

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону визначено, що до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

З урахуванням викладеного, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач правомірно застосував у 2006 році спеціальний режим оподаткування згідно із пунктом 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки отриманий ним дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній (податковий) період, тобто за 2005 рік, становив 85,66 % загального валового доходу.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев