Постанова № 48188259, 14.10.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2737/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцька Н.Д.

при секретарі - Нагорна Л.І.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Спільного Українсько-Словацького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фем-Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 14 жовтня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 жовтня 2014 року.

Спільне Українсько-Словацьке підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Фем-Інвест" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.02.2010 за №0000382341/0 (388/23-1/31682629/3847) в частині суми 2238587,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 1173028 грн., за штрафними санкціями - 1065559,75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що податковим органом безпідставно донараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток та застосовано штрафні санкції.

Представник Відповідача пояснив, що всі дії податкового органу при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваного податкового повідомлень-рішень вважають правомірними, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного від 01.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012, позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Відповідача від 17.02.2010 за №0000382341/0 (388/23-1/31682629/3847) в частині суми 2238587,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 1173028 грн., за штрафними санкціями - 1065559,75 грн.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.07.2013 постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 у справі №2а-4502/10/0770 (45686/11) скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно даної ухвали Вищого адміністративного суду України вказано, судам слід зясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Встановити, чи дійсно обладнання, яке ввозилося підприємством для реалізації проекту, не вивезено, обліковується на балансі підприємства як додатковий капітал та використовується ним у власній господарській діяльності.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 №807/2737/13-а справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 №807/2737/13-а адміністративний позов Позивача залишено без розгляду. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 №876/3737/14 - апеляційну скаргу Позивача задоволено, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 у справі №807/2737/13-а скасовано, та направлено справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками Відповідача проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання Позивачем вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.01.2009, про що складено акт №160/23-1/31682629 від 04.02.2010.

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0000382341/0 (388/23-1/31682629/3847) від 17.02.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2252849 грн. в т.ч. за основним платежем в сумі 1184437 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1068412,00 грн.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем відповідно до кредитного договору - контракту №15 від 03.12.2003 отримано фінансовий кредит від засновника Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach (Словакія) на загальну суму 200000 Євро.

Відповідно до Доповнень № 1 від грудня 2003 р. до Контракту №15 від 03.12.2003 Позивач зобов'язується повернути Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach суму отриманого по даному контракту кредиту та відсотків шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок кредитора.

Нараховані згідно даного контракту відсотки повинні виплачуватися один раз в шість місяців, починаючи з фактичної дати отримання коштів. Згідно з доповненням №1 позичальник повинен повернути кредитору відсотки за користування коштами у наступні строки: до 30.12.2004 - 4000,00 Євро; до 31.03.2005 - 4000,00 Євро; до 30.06.2005 - 4000,00 Євро; до 30.09.2005 - 4000,00 Євро.

Відповідно до пп. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закону України №334/94-ВР), безповоротна фінансова допомога це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

П. 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР, визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР до складу валового доходу включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Так, перевіркою було встановлено, що Позивачем не проводилась сплата відсотків за даним контрактом і заборгованість перед фірмою Femak s.r.o. (по сплаті відсотків) відсутня, то перевіркою включено до складу валового доходу Позивача суму відсотків за користування кредитними коштами, як безповоротну фінансову допомогу на підставі пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР в розмір 12000 євро за відповідні періоди, а саме: за IV кв. 2008 р. на суму 43422,0 грн., за І кв. 2009 р. на суму 40634,0 грн., за ІІ кв. 2009 р. на суму 42623,0 грн.

Суд враховуючи вищенаведені обставини, та перевіривши такі в ході судового розгляду справи, вважає вірним правозастосування Відповідачем норм Закону України №334/94-ВР та погоджується з позицією такого про збільшення перевіркою валових доходів Позивача.

Також, матеріалами справи встановлено, що на виконання договору №59/2001 від 18.09.2001 (укладеного згідно Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» і на підставі свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту від 18.09.2011 №81 між Позивачем і Закарпатською обласною державною адміністрацією (орган управління), який діє на підставі Закону і розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 22.10.1999 №560) підприємством за період 2001 - 2002 рр. імпортовано технологічне обладнання та устаткування для реалізації вказаного проекту. Характер угоди вказаний у ВМД, які були оформлені на ввезене обладнання, 082. На момент проведення документальної перевірки встановлено, що відповідно до листа наданого підприємству Закарпатською обласною державною адміністрацією (від 20.02.2009 за №06-28/501) укладений договірміж Позивачем та Закарпатською обласною державною адміністрацій, вважається припиненим.

Таким чином, обладнання, яке ввозилося підприємством для реалізації проекту, не вивезене, обліковується на балансі підприємства як додатковий капітал (4575,4. тис. грн.) і використовується підприємством у власній господарській діяльності.

Відповідно до Контракту (договір купівлі-продажу обладнання) №2/2001 від 14.09.2001 згідно з яким Продавець (Femak s.r.o., SNP 350/95.9009 Limbach (Словаччина)) поставляє Покупцю (Позивачу) обладнання для створення комплексних виробничих потужностей по виробництву паркету та паркетної дошки, щита мебельного столярних виробів, склопакетів та меблів. (Загальна вартість обладнання згідно даного контракту складає 1051000 дол. США).

Однак, даний договір укладений до дати укладення інвестиційного договору.

Відповідно до наведеного договору-купівлі продажу, обладнання, що є предметом купівлі за цим договором було ввезено та передано Позивачу як прямі інвестиції в рамках договору на реалізацію інвестиційного проекту.

Отже, правовий режим обладнання визначається згідно з умовами такого договору.

Вищий адміністративний суд у даній справі вказав на обставини, що як стверджує Відповідач, відсутні будь-які докази щодо його виконання сторонами, що можливо кваліфікувати як укладення договору без мети настання правових наслідків.

В якості підтвердження виконання сторонами даного договору Позивач надав в ході судового розгляду копії накладних CMR i SMGS.

Однак, суд не бере до уваги вищенаведені докази, з огляду те, що такі стверджують лише про перевезення товару, при цьому жодним чином не підтверджують факт виконання договору.

Крім цього, якщо взяти до уваги Додаток №1 до Контракту (договір купівлі-продажу обладнання) в якому зазначено перелік обладнання та порівняти із наданими CMR, то в останніх неможливе ідентифікувати чи саме це обладнання було предметом перевезення.

Також, в таких не зазначено жодного посилання на договір відповідного до якого таке обладнання поставляється.

Згідно п. 1.23 ст. 1 Закону України №334/94-ВР, 1.23. 1.23. 1.23. Безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:

- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно до пп.11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України №334/94-ВР, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи, що договір №59/2001 на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 19.09.2011 є припиненим, та беручи до уваги, що обладнання , яке, ввозилось у вигляді прямих інвестицій, згідно з договором про спільну діяльність після припинення вказаного договору не повернуто і обліковується на балансі Позивача як додатковий капітал та використовується у власній господарській діяльності, то суд погоджується з позицією Відповідача, що таким на підставі п. 1.23 ст. 1 Закону України №334/94-ВР збільшено валовий дохід Позивачу за І кв. 2009 р. на суму безоплатно отриманих основних засобів (виробничого обладнання та устаткування) у сумі 4575432,56 грн. на дату припинення договору (20.02.2009).

З врахуванням вищезазначеного суд приходить до переконання що, Відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, а тому підстави для скасування такого відсутні.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Спільного Українсько-Словацького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фем-Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяОСОБА_5