Рішення № 48187602, 20.06.2011, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 2-77/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011 м. Маріуполь Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Федотової В.М.

при секретарі - Рабович М.В.

з участю позивачки за основним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2, відповідача за основним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 його представника адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл сумісного майна та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності на ?? частку перепланованої квартири №45 б.50 розташованої по пр.-ту Будівельників в м. Маріуполі та визнання права користування спірною квартирою між співвласниками, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, який під час судового засідання було уточнено, в якому просила розділити сумісне майно подружжя між нею та відповідачем ОСОБА_3, а саме: визнавши за нею право власності на автомобільний гараж №75, розташований у м. Маріуполі по пр. Будівельників 60, кухонний гарнітур, посудомийну машину «ОСОБА_6 стон», тумбу, полицю, стіл «Слайдер»+ 2 табурети, кондиціонер «Хайер», духову шафу «Арістон», панель конфорок газову, а за відповідачем : автомобіль марки «Опель Астра»2003року випуску, діван + пуф «Алабама», плазмовий телевізор «Панасонік».

Відповідач ОСОБА_3 під час попереднього розгляду справи звернувся з зустрічним позовом, який було уточнено, в якому просив визнати за ним право власності на ? частку перепланованої квартири АДРЕСА_1 з визнанням права порядку користування між співвласниками виділивши йому в користування жилу кімнату 8 площею 12,1 кв.м, а ОСОБА_1 в користування жилу кімнату 6 площею 10,3 кв.м, залишив в загальному користуванні коридор 1 площею 3 кв.м, санвузол 2 площею 3,1 кв.м, кухню 4 площею 7,3 кв.м, їдальню 5 площею 16,7 кв.м, кладову 7 площею 0,8 кв.м, коридор 9 площею 1,1 кв.м,балкон 0,8 кв.м.

Позивачка за основним позовом та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 основний позов підтримали , зустрічний позов не визнали, в судовому засіданні в обґрунтування вимог вказаних в позовній заяві, та заперечень на зустрічний позов, суду пояснили наступне. У 2001 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, який було розірвано у 2011році, а фактичні шлюбні відносини було розірвано на час подання позову у 2010році. Під час шлюбу сторонами було придбане майно, а саме предмети домашнього обіходу, гараж, автомобіль «Опель Астра»2003 року випуску. У звязку з тим, що сторони добровільно не можуть розділити вказане майно просила розділити сумісне майно подружжя залишив за нею на праві власності :автомобільний гараж №75, розташований у м. Маріуполі по пр. Будівельників ,60, кухонний гарнітур, посудомийну машину «Арістон», тумбу, полицю, стіл «Слайдер»+ 2 табурети, кондиціонер «Хайер», духову шафу «Арістон», панель конфорок газову, а за відповідачем : автомобіль марки «Опель Астра»2003року випуску, діван + пуф «Алабама», плазмовий телевізор «Панасонік». Заперечували проти доводів відповідача за основним позовом та позивача за основним позовом ОСОБА_3 , що між ним склались фактичні сімейні відносини з 1993року, так як вона отримала свідоцтво про розірвання шлюбу з ОСОБА_8 у 1994році.З ОСОБА_3 була знайома з 1994року, між ними не було відносин подружжя, разом вони не вели спільного господарства. ОСОБА_3 не має відношення до придбання нею квартири АДРЕСА_1 , так як дану квартиру вона покупала сама, гроші були займані у її друзів ОСОБА_6. З ОСОБА_3 вона почала вести спільне господарство з кінця 1998р з початку 1999року, а розпоряджатись коштами лише з часу реєстрації шлюбу. Спірна квартира була придбана в серпні 1998року, до цього вона мала нерухомість, яку продавала, а замість однієї квартири покупала іншу, поліпшуючи свої та сина житлові умови. Так позивачка за основним позовом та відповідачка за зустрічним позовом пояснила, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_8 , у 1994році вона придбала однокімнатну квартиру гостинного типу ,де мешкала разом з сином. В 1995році вона продала дану квартиру за 2 600 доларів США, потім була придбана квартира №64 гостинного типу по пр. Будівельників б.21, яка була продана у 1996році за 2 800 доларів США, після цього була придбана квартира АДРЕСА_2, яка була продана у 1996році за 7 000доларів США, та була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_3. У 1998 році її батьки дізнались, що по пр. Будівельників б.50 продається трьохкімнатна квартира №45, разом з батьками домовилась за ціну на квартиру за 6 500 доларів США, гроші у розмірі 5 000 доларів США ,брала в борг у подружжя ОСОБА_6, яким віддала даний борг після продажу двокімнатної квартири. В цей час з ОСОБА_3 лише зустрічались, вона мала самостійний заробіток до 2003 року працювала касиром в ощадному банку, займалась підприємницькою діяльністю, займалась продажем косметики «Ейвон», допомагали батьки, які мешкали у селі. Сумісним майном подружжя визнає лише гараж, машину та предмети домашнього обіходу. Підтвердила, що спочатку було придбано автомобіль «Опель Астра» 2003року випуску, а потім гараж. У звязку з тим, що у квітні 2011року вона придбала автомобіль, наполягала на тому щоб їй залишився гараж. Просила основний позов задовольнити, в зустрічному позові ОСОБА_3 відмовити.

Відповідач за основним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 основний позов ОСОБА_1 визнали частково , зустрічний позов підтримали. В обґрунтування вимог свого позову та заперечень на основний позов надав суду наступні пояснення. З ОСОБА_1 він познайомився у 1993році, разом з нею почали мешкати без реєстрації шлюбу у однокімнатній квартирі гостиного типу по пр. Будівельників б.33. До сина ОСОБА_1 ОСОБА_5 відносився, як до рідної дитини відводив до дитячого садка, забирав з нього. З ОСОБА_1 вели спільне господарство. На той час він працював електриком у порту, мав самостійний заробіток. Разом з ОСОБА_1 переїзджав з однієї квартири на іншу. У 1997році він почав ходити у рейси і в перший рейс пішов з двокімнатної квартири , яка знаходилась по пр. Будівельників б.19/16. Змінив роботу та почав ходити у рейси для того, щоб підвисити благополуччя сімї , планували з ОСОБА_1 купити трьохкімнатну квартиру. Рейс був тяжким, він знаходився у полоні, з рейсу прийшов у липні серпні 1998року, на картковому рахунку було 12-15 тисяч доларів США. З його карткового рахунку було знято 7 000доларів США для купівлі трьохкімнатної квартири, яка була придбана у серпні 1998року на імя ОСОБА_1 Квартира потребувала капітального ремонту, була дуже в поганому стані. В ремонт квартири було вкладено гроші, які він отримав від закордонного плавання. Після даного рейсу він разом з ОСОБА_1 та друзями їздили відпочивати у Крим на два тижні. З 1997 року він постійно ходив у рейси, забезпечував сімю , у 2001році зареєстрували шлюб з ОСОБА_1, крім квартири під час шлюбу було придбано автомобіль «Опель Астра»та гараж під цей автомобіль. Основний позов ОСОБА_1 визнає частково , просив йому залишити автомобіль «Опель Астра»2003 року випуску та гараж, який розташований по пр. Будівельників 60 у м. Маріуполі, а ОСОБА_1 залишити предмети домашнього обіходу. Під час судового засідання ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду було перераховано грошову суму компенсації в рахунок зрівнювання часток у розмірі 45 186 гривень 27 копійок. Просив його позов задовольнити у повному обсязі визнати за ним право власності на ? частку перепланованої квартири АДРЕСА_1 з визнанням права порядку користування між співвласниками , ним та ОСОБА_1виділивши йому в користування жилу кімнату 8 площею 12,1 кв.м, а ОСОБА_1 в користування жилу кімнату 6 площею 10,3 кв.м, залишив в загальному користуванні коридор 1 площею 3 кв.м, санвузол 2 площею 3,1 кв.м, кухню 4 площею 7,3 кв.м, їдальню 5 площею 16,7 кв.м, кладову 7 площею 0,8 кв.м, коридор 9 площею 1,1 кв.м,балкон 0,8 кв.м.

Третя особа ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про час і дату судового засідання , до суду не зявився , суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Зустрічний позов ОСОБА_3 не визнав, основний позов ОСОБА_1 підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 засвідчили, що дійсно позивачка за основним позовом та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 та відповідач за основним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 разом мешкали однією сімєю та вели спільне господарство з 1993року. До сина ОСОБА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_3 ставився, як до рідної дитини піклувався ним, займався його вихованням. Спірна трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 була придбана після того, як ОСОБА_3 прийшов з закордонного рейсу. На гроші ОСОБА_3 їздили відпочивати у Крим, робили капітальний ремонт у квартирі. Другий капітальний ремонт було зроблено теж на гроші ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з 2003року не працювала. Свідки підтвердили, що під час спільного проживання сторонами було придбана автомобіль «Опель Астра»та гараж. ОСОБА_1 мала довіреність на розпорядження коштами ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_14 пояснив, що власно на своєму автомобілі в серпні 1998 р., возив ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Першого Українського міжнародного банку, де ОСОБА_3 знімав з рахунку гроші у розмірі 7 000 доларів США на придбання спірної трьохкімнатної квартири , ОСОБА_1 входила до банку разом з ОСОБА_3 На цьому ж автомобілі він возив сторони до нотаріуса на оформлення правочину по купівлі-продажу спірної квартири. Свідки підтвердили, що благополуччя сімї різко пішло угору після того, як ОСОБА_3 почав ходити у закордонні рейси.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_15 стверджували, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали мешкати однією сімєю лише після реєстрації шлюбу з 2001року,що ОСОБА_3 вони знали , як знайомого ОСОБА_1 лише з кінця 1996 року початку 1997року , але даний факт спростовується поясненнями самої ОСОБА_1, яка пояснила, що з ОСОБА_3 вона познайомилась у 1994році, та почала сумісно мешкати з кінця 1998року початку 1999року.Також ствердження ОСОБА_6 , що ОСОБА_3 приходив з закордонного плавання і в нього не було грошей, спростовується відомостями з банку, які знаходяться в матеріалах справи. Ствердження Гаврилових, що ОСОБА_1 брала у них в борг 5 000доларів США для придбання спірної квартири не підтверджені письмовими матеріалами справи. Тому, посилання позивачки на пояснення зазначених свідків судом не може бути прийнято до уваги як достовірні докази по справі.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню , а зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи , рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 09.06.1993року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було розірвано, у рішенні суду зазначено, що спільне господарство та шлюбні відносини між подружжям були припинені у травні 1993року. Даний факт спростовує ствердження позивачки за основним позовом ОСОБА_8, що шлюбні відносини між нею та її колишнім чоловіком були припинені лише у грудні 1993року на початку 1994 року (Т.с. 2 а.с.78)

09.09.1996р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 було укладено договір купівлі продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_2, ціна договору 1 000гривень (а.с.66 Т.с.2) Даний факт спростовує пояснення позивачки ОСОБА_1, що квартира була продана за 7 000доларів США.

Ствердження позивачки, що двокімнатна квартира АДРЕСА_3 була нею продана за 5 000доларів США . які вона віддала ОСОБА_6, як борг за придбання спірної квартири , також спростовується договором купівлі-продажу від 29.09.1998р. , засвідченого державним нотаріусом ОСОБА_17, ціна правочину 2 837 гривень (Т.с.2 , а.с.67)

До матеріалів справи долучена копія трудової книжки ОСОБА_1, яка підтверджує, що вона припинила працювати з 2003р. (Т.с. 2 а.с.2-3) Також до матеріалів справи було долучена довідки про розмір заробітної платні ОСОБА_1 у період з 1997року по 2003р.(Т.с.2 а.с.31)Ствердження позивачки, що вона була приватним підприємцем не підтверджено письмовими матеріалами справи.

Також до суду були надані довідки з Першого Українського міжнародного банку згідно яких ,підтверджено, що саме у серпні 1998року, а саме 11.08.1998р. з рахунку відповідача за основним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 було знято суму у розмірі 7 000доларів США. Також даними відомостями підтверджено, що на імя позивачки відповідачем були перераховані кошті у іноземній валюті. (Т.с.1 а.с.40-44).

До матеріалів справи було надано копію закордонного паспорта моряка ОСОБА_3, який засвідчує знаходження відповідача за основним позовом та позивача за зустрічним позовом у закордонних рейсах протягом з 1997року по 2011р.(т.с.1 а.с.39,Т.с.290-93)

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 06.10.2010року (Т.с,1, а.с.71-79) вартість автомобіля «Опель Астра»реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003року випуску складає 60 314 гривень 03 копійки.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 27.10. 2010р., ринкова вартість квартири АДРЕСА_4 складає 240 582 гривні, вартість ? частки даної квартири складає 120 291 гривень (Т.с.1 а.с. 87)

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 20.12. 2010р., ринкова вартість гаража №75 по пр. Будівельників, 60 у м, Маріуполі складає 56 610 гривень. (Т.с.1 а.с.111-115)

Під час судового засідання позивачку ОСОБА_1 було уточнено вартість предметів домашнього обіходу, які підлягали розділу . Загальна вартість речей складає 26 551гривня 48копійок. З даної вартістю речей погодився і ОСОБА_3

Також судом встановлено, що дійсно 14.08.1998р. у приватного нотаріуса ОСОБА_18 було оформлено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 на імя ОСОБА_1 (Т.с.1 а.с.36)Ціна продажу 4 494 гривні, але самі сторони підтвердила, що фактична вартість даної квартири була 6 500доларів США.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 16.06.2011року переобладнання (реконструкція кухні 4, санвузла 2, приладу пройому мід кухнею 4 та їдальнею 5) квартири АДРЕСА_5 за обємно планованим рішенням не протиречить ДБН ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові споруди. Основні положення», ДБН В.3.2.2-2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт». Перепланування даної квартири по обємно - планировочному рішенню не протиречить протипожежним нормам. Несущі конструкції не демонтувались (відповідно порушення жорсткості при реконструкції даної квартири не мало місце). Житлова площа квартири не змінилась, жила площа в нежилу не змінилась.

За умовами ст.383 ч.2 ЦК України власник квартири може за своїм розсудом здійснювати ремонт та зміни в квартирі , якщо це не порушує прав власників інших квартир та не порушує санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України - доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків , показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Ст. 58 ЦПК України передбачує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування - ст. 59 ЦПК України)

Відповідно до розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»п.5 розглядаючи позови, повязані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є : майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст.. 16 Закону України «Про власність», ст.. 22 Кодексу про шлюб та сімю України; майно придбане внаслідок спільної праці членів сімї чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сімї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що обєдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п.1 ст.17, ст.. 18 , п.2 ст. 17 Закону України «Про власність»).

В інших випадках спільна власність громадян є частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасники спільної власності при придбанні майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається ступенем його участі працею й коштами у створені спільної власності. Розмір частки учасника спільної сумісної власності визначається ступенем його трудової участі, якщо інше не випливає з законодавства України.

Ст.. 17 Закону України «Про власність»передбачено, що майно, придбане внаслідок спільної праці членів сімї, є їх спільною сумісної власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Ст.. 368 ч.3 ЦК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст.. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Ст..60 СК України передбачає, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до вимог ст. 71 СК України майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Ст. 71 ч.5 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе лише за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно п.14 розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.95р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»- квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Судом було встановлено, там підтверджено матеріалами справи та поясненнями свідків, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склались фактичні сімейні відносини з 1993року. Сторони мешкали разом, вели сумісне господарство. Матеріалами справи підтверджено, що спірна квартира, машина ,гараж, предмети домашнього обіходу були придбані під час фактичного сумісного проживання сторін.

Ствердження позивачки за основним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_19, що вона брала в борг гроші на придбання спірної квартири , не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Також у судовому засіданні не найшло свого підтвердження ствердження ОСОБА_1, що вона займалась підприємницькою діяльністю.

Суд вважає необхідним задовольнити частково основний позов ОСОБА_1, та визнати право власності на гараж за ОСОБА_3, так як дана річ має цільове призначення збереження автомобілю, та була придбана для збереження автомобіля «Опель Астра»2003року випуску, який і сама позивачка просила надати у власність відповідачу ОСОБА_3, та який суд залишає відповідачу за основним позовом ОСОБА_3

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3 , суд на підставі ст..88 ЦПК України стягує з позивачки за основним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3. суму судових витрат по сплаті проведення судових експертиз та витрат БТІ м. Маріуполя у сумі 2 092гривні 30 копійок.

Задовольняючи частково основний позов ОСОБА_1 , суд на підставі ст..88 ЦПК України стягує з відповідача за основним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму компенсації судових витрат по сплаті судової експертизи у розмірі 400 гривень.

Також суд, на підставі ст.. 82 ЦПК України стягує з позивачки за основним позовом ОСОБА_1 в дохід держави суму несплачених судових витрат по сплаті державного мита у розмірі у розмірі 716гривень 86копійок.

Окрім того, позивач за зустрічним позовом та відповідач за основним позовом ОСОБА_3 виконуючи вимоги ухвали Приморського районного суду м. Маріуполя від 15 червня 2011року перерахував на депозитний рахунок суду кошти грошової компенсації в рахунок урівнювання часток у розмірі 45 186 гривень 27 копійок ,що підтверджено квитанцією, яка долучена до матеріалів справи .

Керуючись ст.60,70,71,74 СК України, ст.. 17 Закону України «Про власність»,ст.368,372,383 ЦК України, ст. ст. 15, 31,57, 58, 59, 60,82,88, 196, 213, 214, 215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл сумісного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на : кухонний гарнітур, посудомійну машину «Аристон», тумбу, поличку, стіл «Слайдер»та два табурета, кондиціонер «Хаер», дохову шафу «ОСОБА_6 стон», панель конфорок газову, діван та пуф «Алабама», плазмовий телевізор «Панасонік».

Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль «Опель Астра»2003року випуску державний номер НОМЕР_1 та автомобільний гараж №75, розташований по пр. Будівельників, 60 у м. Маріуполі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок урівнювання часток у розмірі 45 186 гривень 27 копійок, які знаходяться на депозитному рахунку 37317004001000 в управлінні УДК в Донецькій області МФО 834016, ОКПО 26288796, отримувач Управління ДСА в Донецькій області.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності на ? частку перепланованої квартири №45 б.50 розташованої по пр.-ту Будівельників в м. Маріуполі та визнання права користування спірною квартирою між співвласниками задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку перепланованої квартири №45 б.50 розташованої по пр -ту Будівельників в м. Маріуполі .

Визнати порядок користування перепланованою квартирою №45 б.50 по пр -ту Будівельників в м. Маріуполі між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виділив ОСОБА_3 в користування жилу кімнату 8 площею 12, 1 кв.м, а ОСОБА_1 в користування жилу кімнату 6 площею 10,3 кв.м, залишив в загальному користуванні коридор 1 площею 3 кв.м, санвузол 2 площею 3.1 кв.м, кухню 4 площею 7,3 кв.м, їдальню 5 площею 16,7 кв.м, кладову 7 площею 0,8 кв.м, коридор 9 площею 1,1 кв.м, балкон 0,8 кв.м

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму компенсації судових витрат по сплаті проведення судової експертизи у розмірі 400гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму компенсації судових витрат по сплаті проведення судових експертиз та витрат БТІ м. Маріуполя у сумі 2 092гривні 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 716гривень86копійок

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:Федотова В. М.