Ухвала суду № 48186746, 12.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1401/13 Головуючий у 1-й інстанції: Лихосенко М.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

ОСОБА_2

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2012 року у справі за позовом КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання №7» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу за технічне обслуговування будинку, прибудинкової території та комунальні послуги,-

ВСТАНОВИЛА :

В 2007р. КП «ВРЕЖО№7», як балансоутримувач будинку, звернувся в суд з позовом до відповідачів, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 1.01.1999р. по 1.05.2007р. в сумі 12671 грн. 34 коп.

Рішенням Ленінського районного суду від 06.04.2009р. вказаний позов було задоволено частково, поновлено строк позовної давності позивачу та стягнуто з усіх відповідачів в солідарному порядку на користь КП «ВРЕЖО№7» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 1.01.1998р. по 1.05.2007 р. в сумі 11465 грн. 57 коп.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької обл.. від 28.07.09р. вказане рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 14.03.12р. рішення Ленінського районного суду від 06.04.09р. по цій справі, а також ухвала апеляційного суду Запорізької обл.. від 28.07.09 р. скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

У вказаній ухвалі зазначено, що сплив позовної давності не припиняє зобовязання відповідачів оплатити вартість спожитих послуг. Крім того, сплив позовної давності не позбавляє КП «ВРЕЖО»7» права на вимогу виконання зобовязання боржником у судовому порядку, не веде до припинення самого зобовязання та не має своїм наслідком обовязок кредитора списати прострочену суму боргу.

Вказано також, що суд не взяв до уваги, що таку заборгованість можливо стягнути лише з повнолітніх членів сімї солідарно, а не з усіх осіб, які проживають та зареєстровані у квартирі. Частина боржників на час виникнення заборгованості були неповнолітні та не мали повної цивільної дієздатності.

З урахуванням зазначених зауважень, КП»ВРЕЖО№7» уточнило свої позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 про стягнення боргу за технічне обслуговування будинку, прибудинкової території та комунальні послуги за період з 1.12.1996 р. по 01.06.2011 р. в сумі 12190 грн. 62 коп., вказавши, що вказаний будинок перебував у них на балансі до 01.06.2011 р. та вони були виконавцями житлово-комунальних послуг.

Відповідачі проживають у ІНФОРМАЦІЯ_2 та повинні були щомісячно робити оплату за житлово-комунальні послуги.

З 01.12.1996 р. по 01.06.2011 р. відповідачі не сплачували комунальні послуги щомісячно та в повному обсязі, у звязку з чим станом на 01.09.2012 р. у них виникла заборгованість перед ним в сумі 12190 грн. 62 коп.

Посилалося на те, що оскільки ОСОБА_3, 1981р.н., досяг повноліття в 1999 р., ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, досягла повноліття в 2002 р., ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, досяг повноліття в 2004 р., то солідарна відповідальність боржників настала не одночасно.

У добровільному порядку погасити вказану заборгованість відповідачі не бажають.

Посилалося також на те, що сплив позовної давності не припиняє зобовязання відповідачів оплатити вартість спожитих житлово-комунальних послуг у повному обсязі за весь період їх надання та не позбавляє їх права на вимогу виконання боржником своїх забовязань у судовому порядку та не забовязує кредитора списати прострочену суму боргу.

Вважало також, що припинення забовязання можливо тільки за згодою кредитора та є правом, а не обовязком.

Просило стягнути в солідарному порядку:

- з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, заборгованість за період з 01.12.1996 р. по 01.06.1999 р. в розмірі 2716 грн. 40 коп.;

-з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, заборгованість за період з 01.06.1999 р. по 01.06.2002 р. в розмірі 3529 грн.;

-з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 заборгованість за період з 01.05.2002 р. по 01.06.2004 р. в розмірі 1772 грн. 79 коп.;

-з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, заборгованість за період з 01.01.2004р. по 01.06.2011р. в розмірі 4172 грн. 43 коп., які мешкають за адресою : АДРЕСА_1 на користь КП «ВРЕЖО №7» на р/р 26006037120002 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код ОКПО 05478717.

Крім того, просило стягнути з них судовий збір.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 в судове засідання не зявилися, проти позову заперечували, про що подали клопотання, в якому посилались на пропуск позивачем строку позовної давності та вважали безпідставними вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 1998 р. по 2004 р. в сумі 7126 грн.

Відповідач ОСОБА_3 заперечував проти позову, суду пояснив, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом за межами 3 - річного строку позовної давності та не надав доказів, які б свідчили про визнання ними свого боргу та про поважність пропуску строків позовної давності.

Не заперечував проти стягнення заборгованості за період з 01.05.2004 р. по 01.05.2007 р. в сумі 3173 грн. 43 коп.

Вказана сума узгоджена з позивачем шляхом проведення взаємних розрахунків.

За період з 01.05.2007 р. і по теперішній час вони сплачували житлово-комунальні послуги, що підтверджується квитанціями.

Просив відмовити в задоволенні вимог за період з 1996 р. по 2004 р. у звязку з пропуском строку позовної давності, за період з 01.05.2007 р. по 01.09.2012 р. як необгрунтовані, оскільки за цей період послуги ними оплачувалися.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку:

- з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, заборгованість за період з 01.12.1996 р. по 01.06.1999 р. в розмірі 2716 грн. 40 коп.;

- з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, заборгованість за період з 01.06.1999 р. по 01.06.2002 р. р розмірі 3529 грн.

- з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, заборгованість за період з 01.05.2002 р. по 01.06.2004 р. в розмірі 1772 грн. 79 коп.

- з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, заборгованість за період з 01.01.2004 р. по 01.06.2011 р. в розмірі 4172 грн. 43 коп., які мешкають за адресою : АДРЕСА_2 на користь КП «ВРЕЖО №7» на р/р 26006037120002 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код ОКПО 05478717.

Стягнуто в солідарному порядку:

- з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, в дохід держави судовий збір в розмірі 27 грн. 17 коп.;

- з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, в дохід держави судовий збір в розмірі 35 грн. 29 коп.;

- з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 в доход держави судовий збір в розмірі

17 грн.73 коп.;

- з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_7, в дохід держави судовий збір в розмірі 41 грн. 73 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а саме : відмовити у задоволенні позовних вимог позивача зі стягнення заборгованості за період з 1996 р. по 2004 рік в сумі 9017 грн.19 у коп. у звязку з пропуском строку позовної давності і частково задовольнити позовні вимоги позивача за період з 01.05.2004 року по 01.05.2007 року в сумі 3173 грн. 43 коп.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що/ йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.160 ЖК України члени сімї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності... несуть усі обовязки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

У відповідності зі ст.ст. 66-68 ЖК України, п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України № 572 від 06.10.1992 р., Типовим договором наймання житлового приміщення № 243 від 11.08.1988р., договором про участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території, наймач зобов'язаний вчасно щомісяця вносити оплату за надані йому житлово-комунальні послуги.

Судом встановлено, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_3 та зобовязані оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця.

Відповідачі не в повному обсязі оплачували за технічне обслуговування та спожиті комунальні послуги у звязку з чим мають заборгованість за вказані послуги за період з 01.12.1996 р. по 01.06.2011 р. в розмірі 12190 грн. 62 коп.

Цивільна дієздатність відповідачів наступила неодночасно, оскільки відповідачі : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, досяг повноліття в 1999 р., заборгованість за період з 01.06.1999р. по 01.06.2011 р. складає 9474 грн. 22 коп.; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, досягла повноліття в 2002 р., заборгованість за період з 01.05.2002 р. по 01.06.2011 р. складає 5945 грн. 22 коп.; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 досяг повноліття в 2004 р., заборгованість за період з 01.01.2004 р. по 01.06.2011 р. складає 4172 грн. 43 коп.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу.

Після переривання, перебіг позовної давності починається заново.

У зазначений період відповідачі декілька разів здійснювали оплату житлово-комунальних послуг, в більшому розмірі чим їм нараховувалося, то б то визнавали наявність заборгованості.

Весь вказаний період відповідачі користувалися житлово-комунальними послугами та відповідно до вимог закону забовязані їх оплатити.

Доводи відповідачів про сплив строку позовної давності для стягнення з них заборгованості суд вважав безпідставними, оскільки відповідно до ст.598 ЦК України забовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення забовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Главою 50 ЦК України передбачені наступні підстави припинення забовязання: виконанням, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю його виконання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи.

Таким чином, сплив позовної давності не припиняє зобовязання відповідачів оплатити вартість спожитих послуг у повному обсязі за весь період надання таких послуг.

Сплив позовної давності не позбавляє позивача права на вимогу виконання зобовязання боржником у судовому порядку, не веде до припинення самого зобовязання та не має своїм наслідком обовязок кредитора списати прострочену суму боргу.

Відповідно до вимог ст.605 ЦК України зобовязання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обовязків. Цією статтею передбачена можливість припинення зобовязання прощенням боргу, але тільки зі згоди кредитора та прощення боргу є правом, а не обов'язком кредитора.

Таким чином, оскільки зобовязання відповідачів сплатити борг за житлово-комунальні послуги за вказаний період не припинено, існує заборгованість.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції прищ шов обгрунтованого висновку про доведеність позовних вимог КП «ВРЕЖО №7» та задовольнив їх.

За таких обставин , судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції зясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, аналогічні доводам відповідачів у суді першої інстанції, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.

. Керуючись ст.ст.307,308,3145,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: