Рішення № 48184248, 05.08.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9422/15-ц

Провадження №: 2/752/4230/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Ладиченко С.В.

за участю секретаря - Рожок В.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановив:

у червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилався на те, що 30.08.2013 року між Публічне акціонерне товариство «Астра Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 400100047255901, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 280 000,00грн. з розрахунку 18,9 % річних за користування кредитом на строк з 30.08.2013 р. по 30.08.2033р.

02.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Астра Банк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Астра Банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 30.08.2013 року передав у іпотеку нерухоме майно, а саме:

-Квартиру під номером 95, що складається з однієї житлової кімнати та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 41,2 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дудко Ю.А. , що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В частині надання кредитних коштів, АТ «Астра Банк» свої зобов'язання виконав,надавши відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 20.05.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі: 314 172,21 грн., з яких:

-Сума заборгованості за кредитом - 278861,62 грн.

-Сума заборгованості за відсотками - 29557,12 грн.

-Пеня - 5753,46 грн.

В рахунок виконання основного зобов'язання позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмету іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі у порядку, передбаченому ст.ст.36, 37 ЗУ «Про іпотеку» .

Тому позивач просить в рахунок основного зобов'язання щодо оплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 314 172,21 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру під номером 95, що складається з однієї житлової кімнати та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 41,2 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, шляхом визнання права власності на нього за публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Також від позивача на адресу суду надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, а саме : в позовній заяві допущені описки у назві та адресі суду, невірно зазначене прізвище,ім'я та по батькові відповідача, адреса та ідентифікаційний код відповідача тому просив долучити до матеріалів справи викладену в новій редакції позовну заяву.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду заяву в якій просить проводити розгляд справи за відсутності представника, також зазначив про те, що обґрунтування позову та позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач, який повідомлявся в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. ст. 224, 225 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.08.2013 року між Публічне акціонерне товариство «Астра Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 400100047255901, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 280 000,00грн. з розрахунку 18,9 % річних за користування кредитом на строк з 30.08.2013 р. по 30.08.2033р.

(а.с. 7-16).

02.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Астра Банк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Астра Банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. (а.с. 37-40)

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 30.08.2013 року передав у іпотеку нерухоме майно, а саме:

-Квартиру під номером 95, що складається з однієї житлової кімнати та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 41,2 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м. (а.с. 23-30)

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дудко Ю.А. , що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до ст.. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.. 36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотеко держателя,що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотеко держателя,яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотеко держателю застосувати інші встановлені цим законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками,може передбачати: передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 цього закону.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки і власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає письмову вимогу про усунення порушення. Положення цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотеко держателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 20.05.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі: 314 172,21 грн. (а.с. 17-22), з яких:

-Сума заборгованості за кредитом - 278861,62 грн.

-Сума заборгованості за відсотками - 29557,12 грн.

-Пеня - 5753,46 грн.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Положеннями п. 39 Постанови пленуму ВСУ № 5 від 30.04.2012 року, передбачається, що «… суди мають виходити з того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття іпотеко держателем права власності на нього за рішенням суду. В разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі , іпотеко держатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.»

Враховуючи спосіб захисту прав, передбачений ст.. 16 ЦК України, існують всі підстави для визнання права власності за позивачем.

Відповідно до ст.. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою,може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути обмежений у здійсненні права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти,якшо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови Кредитного договору не виконуються, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в справі.

Керуючись статями 16,321,386,391,509,516,526, 530, 536, 610,625, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218,223-226 ЦПК України, ст..7,33,35-37 ЗУ «Про іпотеку» суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 314 172,21 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 278861,62 грн., сума заборгованості за відсотками - 29557,12 грн., пеня - 5753,46 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру під номером 95 (дев'яносто п'ять), що складається з однієї житлової кімнати та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 41,2 кв. м., житловою площею 17,7 кв. м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дудко Ю.А. 30.08.2013 року Р№2199, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав ПН Київського міського НО Дудко Ю.А. 30.08.2013р, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 127367280000, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 8685191, шляхом визнання права власності на нього за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (код ЄДРПОУ 34047020).

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на квартиру під номером 95 (дев'яносто п'ять), що складається з однієї житлової кімнати та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 41,2 кв. м., житловою площею 17,7 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 3 141 грн. (три тисячі сто сорок одна ) грн. 72 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, через Голосіївський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.В. Ладиченко.