Постанова № 4817790, 28.09.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2009 року, о 12-23 годині, № 2а-2992/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Качанові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом КП «ВРЕЖО №8»

до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИТИ:

20.05.2009 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 03.02.2009, винесене ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, яким їм визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 18747 гривень, з яких 12 498 гривень - основного платежу та 6 249 гривень - штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним, згідно з договором, було отримано роботи в межах своєї господарської діяльності (основного виду- надання житлово-комунальних послуг з утримання багатоквартирних житлових будинків), тому на підставі п. 11.2 ст. 11 та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994, (далі - закон №334), їх вартість була віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша з подій (отримання результату робіт), що відповідає вимогам податкового закону.

Вартість робіт, що залишилася не сплаченою по закінчені строку позовної давності, як це було встановлено під час податкової перевірки, згідно вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 вищезазначеного Закону, включено підприємством до складу валового доходу у звітному періоді, у якому закінчився строк позовної давності, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток за 2007 рік.

Так, у декларації з податку на прибуток підприємств відображено доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги за заборгованістю, за якою минув строк позовної давності.

В акті ДПІ також не зазначено правової підстави для такого корегування та періоду, в якому воно повинно бути проведено, з огляду на те, що вимоги п.11.2 ст.11 Закону №334 ними були дотримані.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене відповідачем.

Відповідач позов не визнав, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивачем в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2. ст.5  Закону №334, завищено загальну суму валових витрат у розмірі 49993,33 гривень.

Наявність кредиторської заборгованості у позивача свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням послуг, згідно акту виконаних робіт, платником податку без їх оплати.

Позивачем не здійснено компенсацію вартості послуг, які отримані фактично безоплатно, від ТОВ «Константа» (код за ЄДРПОУ 13622097), на підставі чого підприємством, відповідно, фактично не понесено витрат (пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334), а тому їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в п.5.1 ст.5 зазначеного Закону.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає винесене податкове повідомлення-рішення обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Вислухавши представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріли справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями податкової служби була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2008.

За результатами перевірки складено акт № 21/23/22144952 від 23.01.2009, яким встановлено порушення:

• п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334, а саме: підприємством занижено податок на прибуток на 12 498 гривень, в тому числі за 2007 рік на ту ж саму суму;

• пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону №334, а саме: підприємством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2008 року на суму 30 366,80 гривень, за перше півріччя 2008 року на - 33 543,91 гривень, за дев'ять місяців 2008 року на - 35 905,51 гривень, та, відповідно, зменшено суму збитків на 35 906 гривень.

На підставі встановлених порушень вимог Закону №334, відповідачем було винесено податкове повідомленням-рішення № 0000062310/0 від 03.02.2009.

 Судом встановлено, що позивачем з ТОВ «КОНСТАНТА» було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №172 від 17.09.2004.

ТОВ «КОНСТАНТА» роботи були виконанні, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі виконаних робіт, наявність кредиторської заборгованості у позивача за вказаним договором, свідчить про те, що валові витрати були сформовані платником податку за фактом отримання (результату) робіт згідно акту, без їх оплати - у 2004 році.

У четвертому кварталі 2007 року закінчився строк позовної давності щодо цієї заборгованості. Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334, безповоротна фінансова допомога (заборгованість, за якою закінчився строк позовної давності) була відображена позивачем у складі валових доходів та відображена у декларації з податку на прибуток за 2007 рік в рядку 01.6 «Інші доходи».

У зв'язку з тим, що позивач не здійснив протягом строку позовної давності оплату (компенсацію) вартості робіт, відповідач вважає, що ним не було понесені витрати, що підпадають під визначення «валових витрат», яке міститься у п.5.1 ст.5 Закону №334. Тобто, так як результати робіт були неоплачені протягом строку позовної давності, то, виходячи з доводів відповідача, викладених в акті, по закінченню строку позовної давності вартість таких робіт (що були фактично отримані безоплатно) повинна бути виключена з валових витрат - у 2007 році.

Суд вважає, що такий висновок податкового органу є безпідставним, оскільки він не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Оскільки, згідно з п.5.1 ст.5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, у відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

 Тобто, в самій податковій нормі, на яку посилається податковий орган в якості обґрунтування свого рішення, чітко визначено, що до складу валових витрат підлягають включенню витрати сплачені або нараховані протягом відповідного звітного періоду, що узгоджується із правилами податкового обліку визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

Так, в п.11.2 ст.11 Закону №334, встановлені правила ведення податкового обліку. Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом встановлено, що позивачем, згідно з договором, було отримано роботи в межах своєї господарської діяльності (основного виду -надання житлово-комунальних послуг з утримання багатоквартирних житлових будинків), тому на підставі п.11.2 ст.11 та п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334, їх вартість була віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша з подій (отримання результату робіт) - у 2004 році, що відповідає вимогам податкового закону.

Вартість робіт, що залишилася не сплаченою по закінчені строку позовної давності, як це було встановлено під час податкової перевірки, згідно вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону, включено підприємством до складу валового доходу у звітному періоді, у якому закінчився строк позовної давності, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток за 2007 рік.

Так, платником податку у декларації з податку на прибуток підприємств у рядку 01.6 відображено доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги за заборгованістю, за якою минув строк позовної давності.

Пункт 5.1 ст.5 Закону №334 не встановлює порядку ведення податкового обліку, а дає лише визначення «валових витрат» та їх складу.

Закон №334 не містить положень, які б зобов'язували платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми витрат, на придбання товарів (робіт, послуг) (попередньо) віднесених ним до валових витрат за першою з подій, у разі подальшої несплати вартості робіт, у межах строку позовної давності.

Тому факт не оплати виконаних робіт за договором підряду (що є оплатним), не може впливати на правову оцінку даної господарської операції для цілей оподаткування.

Єдиним податково-правовим наслідком, пов'язаним з закінченням (строку) позовної давності, щодо (кредиторської) заборгованості, яка попередньо була віднесена до валових витрат, є розгляд її для цілей оподаткування як безповоротної фінансової допомоги платнику податку, та, відповідно до вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334, виникнення обов'язку платника податку включити таку суму безповоротної фінансової допомоги до валового доходу відповідного податкового періоду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист … прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, ... інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

 Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Таким чином, доводи відповідача спростовуються вищевикладеними обставинами.

За таких обставин, зменшення податковим органом валових витрат за 2007 рік на суму 49993,33 гривень та донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств не ґрунтується на нормах податкового закону.

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.17, 158 - 168 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 03.02.2009, винесене ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, яким визначено податкове зобов'язання КП «ВРЕЖО №8», м. Запоріжжя, по податку на прибуток підприємств у розмірі 18747 гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена у повному обсязі 01.10.2009.

Суддя О.В. Матяш