Постанова № 48169603, 16.05.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2757/14-п

Провадження № 3/359/818/2014

Протокол № 0124/125120101/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2014 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучко І.В.

За участі прокурора Сосновенко О.В.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

Представника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_2

розглянувши в залі суду адміністративну справу, яка надійшла від Київської митниці Міндоходів, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_3, 15.01.1970 р. н., місце народження: Україна, Хмельницька обл., проживає: Україна, АДРЕСА_1, працює: приватний підприємець, паспорт: громадянина України EН 608443, виданий 20.01.2011, орган, що видав: 5332 персональний номер НОМЕР_1 за ст.471 МК України, -

в с т а н о в и в

12.04.2014 о 07 год. 55 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» у громадянки України ОСОБА_3, яка відлітала з України до Великобританії, м. Лондон, літаком авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», рейсом 111, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було поставлено запитання щодо наявності в нього готівки, на що вона відповіла, що має при собі еквівалент 20 000 Євро. Після цього пасажирку разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт дитини АО949592), яка слідувала разом з громадянкою України ОСОБА_3 було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де нею була видана готівка в розмірі 16 900 Євро, 4 989 доларів США, 2 140 фунтів стерлінгів, 4000 гривень України. Вся готівка знаходилась в жіночій сумочці, ручна поклажа. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не зверталась. Пасажирка обрала проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадянки готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми громадянці було пропущено 16 900 Євро, 389 доларів США, 2 140 фунтів стерлінгів, 4000 гривень України, (еквівалент 10 000 євро згідно курсу НБУ на 11.04.2014 року). За протоколом про порушення митних правил затримано 4 600 доларів США. Сума готівки, що переміщувалась громадянкою України ОСОБА_3 підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі з поданням митному органу відповідних дозвільних документів. Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «Б» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України ОСОБА_3, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 0176/125120102/14 один примірник якого вручено під підпис громадянці України ОСОБА_3 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, кошти в рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці не вилучались.

На підставі статті 511 Митного кодексу України за цим протоколом тимчасово вилучено: 4 600 доларів США.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

ОСОБА_1 свою вину визнала, зазначила, що вчинила порушення митних правил з необережності, вилучена валюта належала батькові дитини ОСОБА_5, і була призначена для оплати навчання її доньки, для нормального її облаштування та проживання. У скоєному розкаялась та просила обмежитись усним зауваженням, оскільки вилучена валюта призначення для оплати навчання.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 просив застосувати практику по аналогічним справам та розглядати справу в дусі Конституції України та міжнародних договорів.

Прокурор просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, а також представника правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях громадянки України ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Так, дійсно громадянка України ОСОБА_1 допустила порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадяники України ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 12.04.2014 року.

Вина правопорушника підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, та даними доповідної записки, особистими поясненнями громадянки України ОСОБА_1 та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

У своєму рішенні від 06.11.2008 року, по справі Ісмаїлов проти Російської Федерації Європейський Суд з прав людини зазначив, що конфіскація валютних цінностей у розмірі 21348 доларів США належних ОСОБА_6 Ісмаілову, які він не зазначив у митній декларації, є порушенням ст. 1 Першого протоколу до конвенції з наступних підстав. Згідно зі статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.

Питання про те чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Що стосується загального інтересу, якому могло слугувати таке втручання. Європейський Суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обов'язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, зокрема, недотриманню вимоги щодо внесення відомостей до митної декларації, а не тяжкості будь-якого правопорушення, яке можна припустити (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати податків, але яке насправді не було доведене).

Правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 4 600 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинила ОСОБА_1, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи ОСОБА_1, не судима, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягувалась. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

В судовому засіданні прокурор також не висловлював припущень щодо незаконності походження валютних цінностей.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому прокурор у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу та запобігання порушень вимог про декларування. Їхні пояснення щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове. Таким чином, єдине протиправне діяння, яке вчинила ОСОБА_1, полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

Шкода, яку ОСОБА_1В, потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялась від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

З огляду на наведене, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_1 «індивідуальний надмірний тягар».

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та помякшуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку прокурора та представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_1 в подальшому.

Аналогічної позиції дотримався апеляційний суд Київської області при розгляді справ №359/904/14-п (33-ц/780/208/14) №359/260/14-п (33-ц/780/168/14), відображеної в рішенні суду апеляційної інстанції від 24.03.2014 року та 11.04.2014 року.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 22, 33 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_3, 15.01.1970 р. н., громадянку України, визнати винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця міндоходів, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, код виду надходжень 050*).

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0176/125120102/14 року від 12.04.2014 року валюту в розмірі 4 600 (чотири тисячі шістсот) доларів США - повернути ОСОБА_3, 15.01.1970 р. н., паспорт громадянина України ЕН №608443, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_3, 15.01.1970 р. н., громадянки України, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя І.В. Криворучко