Ухвала суду № 48167856, 03.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015 р.Справа № 638/15043/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Мартиненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.06.2015р. по справі № 638/15043/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській Області, Головного Управління МВС України в Харківській області

про зобов'язання зробити перерахунок пенсії та виплати неврахованої різниці,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного Управління МВС України в Харківській області, в якому просить:

- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області зробити перерахунок пенсії з 01.01.2008 року;

- зобов'язати ГУ МВС України в Харківській області виплатити невраховану різницю між сплаченою пенсією та пенсією, перерахованою відповідно до довідки про перерахунок пенсії від 26.12.2011 року №100/28886.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугою років. При складанні довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Харківській області не було враховано надбавку за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15%. Тільки 26.12.2011 року до ГУ ПФУ в Харківській області направлено нову довідку про перерахунок пенсії, в якій вищевказана надбавка була зазначена. На підставі вказаної довідки ГУ ПФУ в Харківській області провело перерахунок пенсії, проте лише за 2011 рік. У травні позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із питанням щодо виплати різниці за попередні роки, проте отримав відмову з посиланням на те, що компенсація проводиться лише за останні 12 місяців. Не погодившись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.06.2015 року задоволено клопотання представника ГУ МВС України в Харківській області та залишено адміністративний позов без розгляду.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.06.2015 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про пропуск позивачем встановленого законом строку на звернення до суду із даним позовом.

Представники сторін про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача - ГУ ПФУ в Харківській області, заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача - ГУ МВС України в Харківській області, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Надав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та провести розгляд справи без його участі.

Колегія суддів на підставі ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу без участі уповноваженого представника відповідача - ГУ МВС України в Харківській області, належним чином повідомленого про розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугою років.

При складанні довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії , УФЗБО ГУМВС України в Харківській області не було враховано надбавку за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15%.

Згідно листа ГУ МВС України в Харківській області від 29.10.2013 року №9/л-82 позивачу повідомлено, що під час перерахунку пенсії з 01.01.2008 року у зв'язку зі збоєм в комп'ютерній програмі при складанні довідки про грошове забезпечення не було нарахована надбавка за науковий ступінь в розмірі 15 %. При виявленні помилки, УФЗБО ГУМВС України в Харківській області, 26.12.2011 року до ГУ ПФУ в Харківській області була направлена довідка про грошове забезпечення для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294, з урахуванням надбавки за науковий ступінь в розмірі 15 %.

На підставі вказаної довідки ГУ ПФУ в Харківській області провело перерахунок пенсії, проте лише за 2011 рік.

Позивач вказує, що у травні 2014 року звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із питанням щодо виплати різниці за попередні роки, проте отримав відмову з посиланням на те, що компенсація проводиться лише за останні 12 місяців.

Не погодившись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем було без поважних причин пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк звернення до суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Колегія суддів зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи наведене, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 04.07.2011 року по справі №2011/2а-163/11 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Визнано неправомірними дії ГУ ПФУ в Харківській області по відмові у перерахунку пенсії та відмові сплатити грошову компенсацію за невраховану частку пенсії з 26.12.2005 року по 07.11.2007 року.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок ОСОБА_1 розміру пенсії з 26 грудня 2005 року по 07 листопада 2007 року у відповідності до грошового атестату від 2 червня 2010 року №59, виданого Харківським національним університетом внутрішніх справ на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 невраховану різницю між сплачуваною пенсією та пенсією, перерахованою відповідно до грошового атестату від 02 червня 2010 року №59, з 26 грудня 2005 року до 07 листопада 2009 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2012 року апеляційні скарги ГУ ПФУ в Харківській області та ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.07.2011р. по справі №2011/2а-163/11 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.

Визнано дії ГУ ПФУ в Харківській області про відмову у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 22 червня 2009 року неправомірними.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 22 червня 2009 року у відповідності до грошового атестату від 02 червня 2010 року №59, виданого Харківським національним університетом внутрішніх справ на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року та виплатити ОСОБА_1 невраховану різницю між сплаченою пенсією та пенсією перерахованою відповідно до грошового атестату від 02 червня 2010 року №59.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із зверненням щодо перерахунку пенсії.

Листом від 17.08.2012 року №13358-14/20 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що відповідно до положень ст. 170 КАС України, управління звернулось з заявою про роз'яснення судового рішення від 08.05.2012 року до Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №2011/2а-163/11, в зв'язку з чим перерахунок пенсії буде проведено після надходження ухвали про роз'яснення судового рішення Харківським апеляційним адміністративним судом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.04.2013 року залишено без задоволення касаційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2012 року залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року відмовлено ГУ ПФУ в Харківській області в задоволенні заяви про роз'яснення постанови від 08.05.2012 року по справі №2011/2а-163/11.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2014 року касаційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області залишено без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року залишено без змін.

Як вказує позивач, про факт невиплати йому пенсії із врахуванням надбавки за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15% йому стало відомо лише у травні 2014 року, після чого він звернуся до ГУ ПФУ в Харківській області із питанням щодо виплати різниці за попередні роки, проте отримав відмову з посиланням на те, що компенсація проводиться лише за останні 12 місяців.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що саме у травні 2014 року у позивача виникла можливість реалізувати встановлене законом право на захист порушених прав, свобод чи інтересів, у т.ч. шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом 05.09.2014 року, тобто в межах встановленого законодавством строку звернення до суду.

Посилання суду першої інстанції, як на підставу пропуску позивачем встановленого строку звернення до суду, на факт обізнаності про порушені права з 26.09.2013 року, а саме, під час звернення до ГУ МВС України в Харківській області із скаргою щодо не включення надбавки за науковий ступінь у розмірі 15 %, колегія суддів вважає помилковими, оскільки ГУ ПФУ в Харківській області листом від 17.08.2012 року №13358-14/20 повідомило, що перерахунок пенсії позивачу буде проведено після надходження ухвали про роз'яснення судового рішення Харківським апеляційним адміністративним судом.

Проте, ані після отримання ухвали про відмову у роз'ясненні рішення суду, ані в послідуючому ГУ ПФУ в Харківській області не вчинило дій щодо перерахунку позивачу пенсії з 01.01.2008 року із врахуванням надбавки за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15%, та не повідомило про причини відмову у такому перерахунку.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо пропуску позивачем встановленого строку звернення до суду, та як наслідок, неправомірно залишив адміністративний позов без розгляду.

Відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч. 4 ст. 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

Колегія суддів зауважує, що згідно ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст. 99, 100 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

За змістом частини 4 статті 204 КАС України, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.06.2015р. по справі № 638/15043/14-а не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової, про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.06.2015р. по справі №638/15043/14-а скасувати.

Справу направити до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Філатов Ю.М. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 10.08.2015 р.