Постанова № 48163773, 05.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 876/998/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Левицької Н.Г., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третіх осіб: дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор», Головного управління Держземагенства у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третіх осіб: дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор», Головного управління Держземагенства у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської област № 378 від 30.09.2014 року «Про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для ведення комерційної діяльності і обслуговування будівлі (торгового комплексу)», зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про приватизацію земельної ділянки та стягнення моральної шкоди.

Вважає, що оскаржуваним рішенням Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області безпідставно і необгрунтовано йому відмовлено в наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки для ведення комерційної діяльності і обслуговування будівлі (торгового комплексу), оскільки в рішенні не зазначено жодної причини для такої відмови.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Позивач - ФОП ОСОБА_1 оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі посилається на факти і обставини, викладені в позовній заяві.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому колегія суддів відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.12.2012 року між Смиковецькою сільською радою і ФОП ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівлі торгового комплексу, що знаходиться на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), який зареєстрований 28.12.2012 року в управлінні Держкомзему у Тернопільському районі, про що в Книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинений запис № 612520004004594. 07.02.2013 року реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на вказаний торгівельний комплекс.

В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в Смиковецьку сільську раду з клопотанням надати дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 0,0991 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення комерційної діяльності і обслуговування будівлі торгового комплексу.

Рішенням двадцять другої сесії шостого скликання Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 10.09.2013 року № 300 «Про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки» відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки площею 0,099 га для ведення комерційної діяльності, що знаходиться на АДРЕСА_1.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року у справі № 819/3084/13-а визнано протиправним і скасовано рішення двадцять другої сесії шостого скликання Смиковецької сільської ради Тернопільського району "Про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки" № 300 від 10.09.2013 року, зобов'язано Смиковецьку сільської ради Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на приватизацію земельної ділянки площею 0,099 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення комерційної діяльності і обслуговування будівлі (торговий комплекс), що знаходиться на АДРЕСА_1.

Рішенням Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 378 від 30.09.2014 року відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки площею 0,099 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення комерційної діяльності і обслуговування будівлі торгового комплексу, що знаходиться на АДРЕСА_1, на підставі п.3 ст. 83 та ст. 121 Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржуване рішення Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області є правомірним, оскільки заява ОСОБА_1 розглянута у відповідності до вимог діючого законодавства, процедура розгляду даної заяви відповідає вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підстави відмови відповідають вимогам ст. 83 Земельного кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Вимогами частини 11 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що рішення про відмову в наданні земельної ділянки має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Як вбачається з рішення, сільська рада розглядала звернення ОСОБА_1 та винесла рішення, керуючись п.3 ст. 83 та ст. 121 Земельного кодексу України та беручи до уваги виступ Смиковецького сільського голови та виступи депутатів.

Відповідач - Смиковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, яка є суб'єктом владних повноважень і на яку статтею 71 КАС України покладений обов'язок доведення правомірності прийнятого нею рішення, не надала суду першої інстанції належних доказів для оцінки судом обставин правомірності та підставності прийнятою нею рішення (протоколів її засідання тощо). Такі докази не витребовувались і Тернопільським окружним адміністративним судом.

Таким чином, з рішення Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 30.09.2014 року не можна встановити, з яких саме підстав виходила рада, ухвалюючи оспорюване рішення, тому апеляційний суд не має можливості оцінити обставини, які слугували підставою для його винесення і приходить до висновку, що таке рішення прийняте, хоч і в межах компетенції сільської ради, але необґрунтовано та нерозсудливо.

Аналізуючи положення ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Разом з тим, вирішуючи даний спір, апеляційний суд виходить із змісту та обсягу пред'явлених позовних вимог і тих повноважень, якими наділений суд при вирішенні справи статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. В даному випадку обсяг прав позивача і відповідно обсяг обов'язків відповідача є предметом спору, а обраний спосіб захисту порушеного права позивача повинен бути реалізований шляхом зобов'язання вчинити певні дії для захисту порушеного права.

Тому оспорюване рішення підлягає скасуванню, а порушені права позивача на обґрунтоване, розсудливе та належним чином мотивоване рішення підлягають поновленню шляхом зобов'язання сільської ради належним чином розглянути звернення про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для ведення комерційної діяльності і обслуговування будівлі торгового комплексу та винести рішення з мотивованим поясненням та з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затверджену містобудівну документацію та документацію із землеустрою.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд зазначає, що вона до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до ст.ст. 23, 1174 Цивільного кодексу України, ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» позивач не довів факту наявності моральної шкоди та заподіяння йому душевних страждань, не надав суду жодних доказів цього.

Крім того, у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати в розмірі 109,62 гривень, пропорційно до задоволених позовних вимог (73,08 грн - судовий збір за позовні вимоги про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії, 36,54 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги).

Враховуючи, що обставини справи судом першої інстанції з'ясовані неповно, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 202 КАС України постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі № 819/2438/14-a - скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення 30 сесії 6 скликання Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 378 від 30.09.2014 року «Про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для ведення комерційної діяльності і обслуговування будівлі (торгового комплексу)», яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки площею 0,099 га для ведення комерційної діяльності, що знаходиться на АДРЕСА_1.

Зобов'язати Смиковецьку сільську раду Тернопільського району повторно розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на приватизацію земельної ділянки площею 0,099 га для ведення комерційної діяльності і обслуговування будівлі (торговий комплекс), що знаходиться на АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 109 грн 62 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді Н.Г. Левицька

Т.В. Онишкевич