Ухвала суду № 48163684, 04.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11396/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Лошадкіної В.О., Московського М.В., представника відповідача - Перепелюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Енерго" до державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Січ Енерго» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення від 30 січня 2015 року № 0002071501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 17 січня 2013 року № 71/26-56-15-01-38/35536019, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до збільшення суми, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за листопад 2014 року.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2015 року № 0002071501 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 126000,00 грн., у тому числі за основним платежем - 100800,00 грн. та за штрафними санкціями - 25200,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Наведені положення дають підстави для висновку, що лише відсутність податкової накладної та порушення порядку її оформлення (у т.ч. відсутність факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо така реєстрація обов'язкова) не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, обов'язковою умовою виникнення у платника податку - покупця права на податковий кредит є власне факт реєстрації платником податку - продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від перевірки покупцем цієї обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 100800,00 грн. згідно податкової накладної від 12 листопада 2014 року № 12, виданої ТОВ «Енерго Буд Сервіс» на підставі договору поставки від 20 жовтня 2014 року № 18 .

Так, відповідачем згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що податкова накладна від 12 листопада 2014 року № 12, виписана контрагентом позивача ТОВ «Енерго Буд Сервіс» на суму 604800,00 грн. не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року та додаток 8 до неї (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) була подана ТОВ"Січ Енерго" в електронній формі 18.12.2014 року, яка була прийнята ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві 18.12.2014 року, що підтверджується квитанцією №2, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, оскільки позивач подав до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника, яка, в свою чергу, була прийнята податковим органом, тому колегія суддів приходить до висновку про правомірність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за спірною податковою накладною.

При цьому, подача податкової звітності в електронній формі не передбачає технічної можливості одночасно подати копії первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.04.2015 року по справі № К/800/63063/13.

В зв'язку з цим, 30 грудня 2014 року позивачем подано до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві копії документів щодо господарської операції з ТОВ «Енерго Буд Сервіс».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості тверджень відповідача щодо порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 07.08.2015 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.