Постанова № 48163247, 04.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2015 р. Справа№ 927/119/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Майданевича А.Г.

при секретарі : Богатчук К.І.

за участю представників :

позивача - Максимченко І.В.

відповідача - Лугай Н.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" на рішення господарського суду Чернігівської області від 14.04.2015 (суддя Бобров Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг

Аваль"

до Публічного акціонерного товариства Науково-виробниче

об'єднання "Чернігівеліткартопля"

про стягнення 423394,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області 14.04.2015 по справі №927/119/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015, у складі колегії суддів: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А., прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, з призначенням розгляду справи 14.07.2015.

08 липня 2015 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015, у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 927/119/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 колегією суддів в зазначеному складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу та призначено до розгляду 14.07.2015.

13 липня 2015 року від представника відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 відкладено розгляд справи до 04.08.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015, у зв'язку з перебуванням суддів Баранця О.М. та Мальченко А.О. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 927/119/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

04 серпня 2015 року від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 19.05.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області 14.04.2015.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2015.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

31 травня 2013 року Закритим акціонерним товариством Науково-виробничим об'єднанням "Чернігівеліткартопля", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство "Чернігівеліткартопля", видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайз Банк Аваль" (відповідач) простий вексель серії АА 2335646 на суму 351179,74 грн. разом з 15 % річних за пред'явленням не раніше 30.09.2013 року.

Місцевим господарським судом встановлено, що 01.10.2013 векселедавець частково погасив вищезазначений вексель на суму 12000,00 грн.

17 грудня 2013 року позивач направив відповідачу телеграму - вимогу про здійснення погашення заборгованості за векселем в розмірі 351179,74 грн. та 15% річних в сумі 17008,74 грн.

18 грудня 2013 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко О.В. телеграмою направив відповідачу вимогу про негайну оплату заборгованості за векселем серії АА 2335646 в сумі 368188,15 грн. до 17 год. 18.12.2013.

В зв'язку з тим, що відповідач не оплатив вищезазначену заборгованість, 18.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко О.В. складено протест про неоплату векселя за № 3342 та зроблено виконавчий напис з реєстровим №3344.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ НВО "Чернігівеліткартопля" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко О.В., Відділ державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції, про зупинення примусового стягнення та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2014 по справі № 910/8168/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 позов задоволено частково: визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3344, на суму 368188,15 грн., вчинений 18.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко О.В. на простому векселі серії АА 2335646, складений 31.05.2013, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Так, судами при розгляді справи № 910/8168/14 встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко О.В. при вчиненні виконавчого напису №3342 від 18.12.2013 не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції та п.п. б ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

В зв'язку з чим, суди прийшли до висновку, що у нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко О.В. відсутні правові підстави вважати заборгованість позивача, через наявність якої відповідач вимагав сплати за векселем за виконавчим написом нотаріуса, безспірною, в розумінні ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються нормами спеціального вексельного законодавства, зокрема Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930, ратифікованої Україною 06.07.1999, дата набрання чинності для України 06.01.2000 (далі - Уніфікований закон).

За відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.

Статтею 75 Розділу ІІ Уніфікованого закону передбачені необхідні реквізити, які повинен мати простий вексель, зокрема, зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що простий вексель серії АА 2335646 не був пред'явлений векселедавцю у місті платежу, а відтак векселедавець не мав можливості перевірити наявність у ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" оригіналу простого векселя

Колегія суддів не погоджується таким з висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Відповідно до ст. 17 Уніфікованого закону особи, на яких подається позов за переказним векселем, не можуть протиставити держателю заперечення, що грунтуються на їхніх особистих відносинах з трасантом або з попередніми держателями, якщо тільки держатель, при придбанні векселя, не діяв свідомо на шкоду боржнику.

Згідно зі ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42), позовної давності (статті 70 і 71), застереження про відсотки (стаття 5), Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" судам роз'яснено, що за вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу.

Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється законним держателем векселя, відповідач частково приступив до виконання свого зобов'язання за векселем, сплативши частину заборгованості в розмірі 12000,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач пред'являв вимоги по оплаті заборгованості за простим векселем шляхом направлення телеграми від 17.12.2013.

Також, 18.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко О.В. направлено ПАТ НВО "Чернігівеліткартопля" вимогу про негайну оплату заборгованості.

Місцевим господарським судом встановлено, що в простому векселі серії АА 2335646 визначено "підлягає сплаті в м. Київ АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 300335". Тобто, місцем, в якому повинен бути здійснений платіж є м. Київ.

В той же час, колегія суддів зазначає, що ігнорування відповідачем вимог щодо оплати заборгованості та не з'явлення останнього в місце пред'явлення векселю не звільняє його від обов'язку оплати.

Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" позов за векселем може бути пред'явлено за місцем знаходження (місцем проживання) одного з відповідачів. Право вибору в даному випадку належить позивачеві згідно з ч. 1 ст. 113 ЦПК, ч. 3 ст. 15 ГПК.

Частиною 8 ст. 110 ЦПК передбачено можливість пред'явлення позову, що випливає з договору, за вказаним у цьому документі місцем його виконання. З урахуванням того, що зобов'язання за векселем підлягає виконанню в обумовленому в ньому місці (місце платежу), що може не збігатися з місцем знаходження або проживання зобов'язаної (зобов'язаних) за векселем особи (осіб), позов про стягнення вексельного боргу може бути пред'явлено як у суді, визначеному відповідно до загальних правил підсудності, так і в суді за місцем платежу за векселем.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості, який є арифметично вірний (з врахуванням часткової оплати в розмірі 12000,00 грн.), колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2015 по справі №927/119/15 - скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити.

2.Скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2015 по справі №927/119/15.

3.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити в повному обсязі.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" (15522, Чернігівська область, Чернігівський район, селище міського типу Седнів, вул. Я.Лизогуба, будинок 13, ідентифікаційний номер 00497377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5 офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) 339179 (триста тридцять дев'ять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 74 коп. - заборгованості по номінальній вартості векселю, 84359 (вісімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 11 коп. та 8470 (вісім тисяч чотириста сімдесят) грн. 78 коп. - витрат по сплаті судового збору.

5.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" (15522, Чернігівська область, Чернігівський район, селище міського типу Седнів, вул. Я.Лизогуба, будинок 13, ідентифікаційний номер 00497377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5 офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) 4235 (чотири тисячі двісті тридцять п'ять) грн. 39 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6.Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

7.Матеріали справи №927/119/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

А.Г. Майданевич

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.08.2015.