Рішення № 48163021, 04.08.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2015 р.Справа № 924/838/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Дячук Т.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністью "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м.Волочиськ Хмельницької області

до 1. Селянського фермерського господарства "Влад" с.Туча Козятинського району Вінницької області

2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення солідарно 212034,15грн.

Представники:

від позивача: Бундз Т.В. - представник по довіреності від 12.06.2014р.

від 1 відповідача : Найчук О.Є. - представник за дорученням від 28.07.2015р.

від 2 відповідача : не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : позивачем, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх..№05 08/1932/15 від 13.07.2015р.), заявлено до стягнення з відповідачів солідарно грошових коштів у сумі 212034,15грн., з яких 12059,77грн. пені, 107127,18грн. штрафу, 17383,81грн. 36% річних, 75463,39грн. курсової різниці.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем-1 СФГ "Влад" умов укладеного 16.04.2014р. договору поставки №43-04/14ВН, поручителем за яким виступає відповідач-2 ВСК "Шпичинці" на підставі договору поруки №43-04/14ВН від 21.04.2014р.

Ухвалою суду від 27.05.2015р. порушено провадження у справі №924/838/15. Копії ухвал надіслано на адреси сторін рекомендованими поштовими відправленнями. До суду надійшло поштове повідомлення про отримання ухвали від 27.05.2015р. відповідачем-1. Поштове відправлення, що направлялось на адресу 2-го відповідача, повернено але, разом з тим, ВСГК "Шпичинці" надано до суду відзив на позов в якому визнано позовні вимоги в повному обсязі. Також 2-й відповідач просить розгляд справи проводити без участі його представника.

З врахуванням клопотань позивача та відповідача-1 розгляд справи судом відкладався.

Відповідачем-1 заявлено клопотання про проведення судової експертизи зазначивши, що СФГ "Влад" не визнає вимог позивача. При цьому, в клопотанні та додатковому пояснення щодо необхідності проведення судової експертизи посилається на те що СФГ "Влад" не укладав з позивачем Додатків до договору №№5, 6 від 28.04.2014р. оскільки єдиною особою, яка мала право на укладення договорів від імені СФГ "Влад" згідно статуту, є керівник, яким на зазначену в спірних Додатках до договору дату, був Слободянюк В.М. Зазначив, що в Додатках №№5, 6 від 28.04.2014р. до договору в розділі "Від покупця" міститься підпис виконаний не керівником СФГ "Влад", а невідомою особою і зазначений підпис візуально відрізняється від підпису керівника СФГ "Влад".

Повноважений представник СФГ "Влад" в судовому засіданні наполягає на проведенні судової експертизи.

Повноваженим представником позивача в судовому засіданні підтримано позовні вимоги, з урахуванням заяви від 10.07.2015р. про зменшення розміру позовних вимог та додатково наданих до матеріалів справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарським судом встановлено:

Між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник) та СФГ „ВЛАД" (покупець) 16.04.2014р. укладено договір поставки №43-04/14ВН, за змістом якого постачальник зобов'язується в строки, визначені договором передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (надалі Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п.2.1. договору ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність Покупцю.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору.

Сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дату формування видаткової накладної. (п.п.2.3.1, 2.3.2 договору).

Відповідно до п.2.3.3 сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості Товару, визначаються шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на банківський день фактичній оплаті покупцем ціни товару (неоплаченої частини). При цьому, сторони погодили, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини) менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.

Відповідно до п.3.1.3 договору постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві із дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках, та в місцях, визначених в графі „Базис поставки" цих же додатків. Якщо інше не буде визначено в додатку, базис поставки товару - ЕХW (Інкотермс-2010) - склад постачальника (Хмельницька обл., м.Волочиськ, вул. Котовського, 7).

Згідно з п.3.2.6 договору виконання обов'язку покупця з оплатити товару може забезпечуватись договорами застави, договорами поруки, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань.

Пунктом 7.2.1 договору сторони встановили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми (п.7.2.3 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами (п.5.1).

Договір підписаний сторонами та скріплений відбитками їх печаток.

Невід'ємною частиною договору №43-04/14ВН від 16.04.2014р. (як зазначено в п.1.2 цього договору) є специфікації оформлені у вигляді Додатків договору №№1, 2, 3 від 23.04.2014р., №№4, 5, 6 від 28.04.2014р., №№7, 8 від 02.06.2014р., №№9, 10, 11, 12 від 01.07.2014р., №13 від 02.07.2014р., №14 від 13.10.2014р., в яких визначено найменування, кількість, ціна, вартість та терміни поставки товару, еквівалент в доларах США, а також календарні графіки платежів з зазначенням кінцевих термінів оплати.

На виконання умов договору позивач поставив (відпустив) відповідачу-1 СФГ "Влад" товар згідно видаткових накладних: №1083 від 28.04.2014р. на суму 4078,08грн.; №1084 від 28.04.2014р. на суму 18146,04грн.; №1089 від 30.04.2014р. на суму 64932,54грн.; №1080 від 30.04.2014р. на суму 1681,44грн.; №1081 від 30.04.2014р. на суму 15612,94грн.; №1860 від 22.05.2014р. на суму 13914,89грн.; №2021 від 10.06.2014р. на суму 216466,57грн.; №2018 від 11.06.2014р. на суму 10273,80грн.; №2371 від 01.07.2014р. на суму 8590,32грн.; №2372 від 01.07.2014р. на суму 5433,55грн.; №2373 від 01.07.2014р. на суму 2868,96грн.; №2374 від 01.07.2014р. на суму 58703,86грн.; №2423 від 04.07.2014р. на суму 4752,00грн.; №3496 від 15.10.2014р. на суму 3053,70грн. Товар отримано представником СФГ"Влад" Біліченко В.В. на підставі довіреностей №50 від 30.04.2014р., №73 від 05.06.2014р., №87 від 01.07.2014р., №150 від 13.10.2014р. (Копії накладних та довіреностей надано до матеріалів справи).

В накладних зазначено інформацію про розрахунковий курс долара США та Євро станом на дату отримання товару, а також що оплата за товар здійснюється з врахуванням курсової різниці в порядку, встановленому п.2.3. договору поставки №43-04/14ВН від 16.04.2014р.

За зазначеними накладними СФГ "Влад" отримано від ТОВ „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" товар на загальну суму 428508,69грн., що в еквіваленті складає 33182,71дол.США та 1864,04 Євро.

Відповідно до наданих позивачем копій з виписок по рахунку ТОВ „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" в установі банку, а також заяви про зменшення позовних вимог, на момент звернення позивача до суду з позовною заявою відповідач-1 сплатив 490146,00грн., а саме : 22.05.2014р. -10000,00грн., 24.07.2014р. - 9396,09грн., 24.07.2014р. - 4603,91грн., 14.10.2014р. - 100,00грн., 21.10.2014р. - 100,00грн., 24.10.2014р. - 100,00грн., 28.10.2014р. - 50000,00грн., 07.11.2014р. -50000,00грн., 17.11.2014р. -20022,46грн., 17.11.2014р. -179977,54грн., 28.11.2014р. -50000,00грн., 28.11.2014р. -1901,74грн., 28.11.2014р. - 98027,26грн., 01.12.2014р. - 5916,00грн., 23.12.2014р. -10000,00грн., що в еквіваленті складає 30135,78дол.США та 1648,68 Євро.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачем-1 СФГ "Влад" не оплачено гривневий еквівалент 3046,93дол.США та 215,36 Євро, що відповідно до курсу продажу валют, встановленого ПАТ"Райффайзен Банк Аваль" станом на 26.05.2015р.(на дату звернення позивача з позовом в суд), складає 75463,39грн. курсової різниці.

Позивач, на підставі п.7.2.1, нарахував 107127,18грн. штрафу, в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу за затримку оплати за поставлений товар, а також, 12059,77грн. пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (з 28.04.2014р. по 27.11.2014р.).

Згідно п.7.2.3 договору та відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано 17383,81грн. річних в розмірі 36% від простроченої суми заборгованості (за період з 28.04.2014р. по 27.11.2014р.).

21.04.2014р. між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (кредитор) та виробничим сільськогосподарським кооперативом „Шпичинці" (поручитель) було укладено договір поруки №43-04/14ВН, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань селянське фермерське господарство "Влад" (Боржник), що виникли з договору поставки №43-04/14ВН від 16.04.2014р., який був укладений між кредитором та боржником.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п.п.3.1, 4.1.2 договору).

У разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право протягом року звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань (п.4.4.2 договору).

Відповідно до п.6.1 договору поруки останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобов'язання за основним договором. Договір підписаний сторонами та скріплений відбитками їх печаток.

В зв'язку з цим, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заявив до стягнення з відповідачів солідарно 212034,15грн., з яких 12059,77грн. пені, 107127,18грн. штрафу, 17383,81грн. 36% річних, 75463,39грн. курсової різниці.

Аналізуючи надані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності господарським судом враховується наступне :

Відповідно до ст.11, ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

В п.3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно укладеного позивачем між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник) та відповідачем-1 СФГ "Влад" (покупець) договору поставки №43-04/14ВП від 16.04.20914р., позивач зобов'язався в строки, визначені договором передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (Товар), а відповідач-1 зобов'язався прийняти і оплатити вартість отриманого товару на умовах передбачених цим договором. Відповідно Додатків до договору покупцю надавалась розстрочка платежів, згідно календарних графіків.

Доводи відповідача-1 щодо не підписання керівником СФГ "Влад" Додатків №5 та №6 від 28.04.2014р. до договору поставки №43-04/14 ВН від 16.04.2014р. та необхідності проведення судової почеркознавчої експертизи, судом до уваги не приймаються.

Пленум Вищого господарського суду України в п.2 постанови від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснив, що судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Оскільки Додатки до договору скріплені печаткою СФГ "Влад" і товар, зазначений в цих Додатках ним отриманий, факт виконання умов договору позивачем щодо поставки (відпуску) товару відповідачу-1 та отримання товару відповідачем-1 підтверджено видатковими накладними і довіреностями, копії яких містяться в матеріалах справи, суд не вбачає достатніх підстав для призначення судової експертизи. В зв'язку з цим, клопотання СФГ "Влад" про проведення судової почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає.

Згідно накладних СФГ "Влад" отримано від ТОВ „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" товар на загальну суму 428508,69грн., що в еквіваленті по курсу продажу валют, встановленого ПАТ"Райффайзен Банк Аваль", дорівнює 33182,71дол.США та 1864,04 Євро).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, за отриманий товар відповідач-1 проводив оплату але з порушенням термінів платежів, визначених календарними графіками. Сплачено 490146,00грн., що в еквіваленті по курсу продажу валют, встановленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", дорівнює 30135,78дол.США та 1648,68 Євро). Внаслідок несвоєчасної оплати, виникла курсова різниця в розмірі 75463,39грн.

Статтею 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Обіг іноземної валюти на території України підпорядковується спеціальному правовому режиму, встановленому законодавством України, у тому числі Законами України "Про Національний банк України", "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №19-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", нормативно-правовими документами Національного банку України.

Разом з тим, не суперечить цивільному законодавству України спосіб визначення грошового зобов'язання із застосуванням еквіваленту вартості гривні в іноземній валюті.

Частиною 2 статті 533 ЦК України передбачено, що якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 2.3.3 договору встановлено порядок обчислення суми коштів, яка підлягає сплаті за поставлений товар. При цьому елементом розрахунку є курс іноземної валюти встановленого Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" щодо продажу долара до гривні на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Вимога позивача про стягнення 75463,39грн. курсової різниці випливає з умов договору поставки №43-04/14ВН від 16.04.2014р., є правомірною та підлягає задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а відповідно частини другої цієї статті, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення санкцій (штрафу і пені), судом враховується, що відповідальність покупця за затримку оплати постачальнику за поставлений товар у вигляді штрафу в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, передбачена п.7.2.1 договору поставки №43-04/14ВН від 16.04.2014р.

Судом також враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами у п. 7.2.3 договору встановлено річні у розмірі 36 %. Перевіривши розрахунок річних, суд прийшов до висновку, що річні 36% у сумі 17383,81грн., за період з 28.04.2014р. по 27.11.2014р., нараховані правомірно.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України).

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасникам и судового процесу.

Належність і допустимість доказів встановлені ст.34 Господарського процесуального кодексу України. Згідно цієї статті господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, заявлені з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.07.2015р., є обґрунтованими і підтвердженими належними доказами.

Разом з тим, враховуючи норму п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та виходячи із принципу розумності і співрозмірності, господарський суд вважає необхідним зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу на п'ятдесят відсотків.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково зі стягненням 12059,77грн. пені, 53563,59грн. штрафу, 17383,81грн. 36% річних та 75463,39грн. курсової різниці.

Щодо солідарного стягнення суми боргу з обох відповідачів судом враховується таке:

За договором поруки №43-04/14ВН від 21.04.2014р. відповідач-2 (поручитель) зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання відповідачем-1 зобов'язань, що виникли з договору поставки №43-04/14ВН від 16.04.2014р.

Частиною 1 ст.553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ч.1 ст.554 цього Кодексу, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення штрафу, пені, річних та курсової різниці до відповідача-1 та до відповідача-2, що відповідають як солідарні боржники.

Судом враховується п.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12р. та ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у сумі покладаються на сторони пропорційно відповідно до розміру правомірно заявлених позовних вимог.

В зв'язку з цим, на відповідачів покладаються витрати на оплату судового збору у сумі 4240,68грн., із стягненням по 2120,34грн. з кожного.

Оскільки платіжним дорученням №152 від 22.05.2015р. позивачем сплачено 5250,00грн. судового збору, що більше ніж належало до сплати за подання позовної заяви, зайво сплачена сума 09,27грн. підлягає поверненню на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.1, 45, 46, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, п.3 ст.83, ст.ст.84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м.Волочиськ Хмельницької області до селянського фермерського господарства "ВЛАД" с.Туча Козятинського району Вінницької області та до виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області задовольнити частково.

Стягнути з селянського фермерського господарства "ВЛАД" (с.Туча, Козятинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20090790) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м.Волочиськ, вул.Котовського, 7, код 37993500) 12059,77грн. (дванадцять тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 77коп.) пені, 53563,59грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот шістдесят три гривні 59коп.) штрафу, 17383,81грн. (сімнадцять тисяч триста вісімдесят три гривні 81коп.) 36% річних, 75463,39грн. (сімдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят три гривні 39коп.) курсової різниці. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області (код 03788721).

Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу „Шпичинці" (с.Шпичинці, Хмельницький район, Хмельницька область, код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м.Волочиськ, вул.Котовського, 7, код 37993500) 12059,77грн. (дванадцять тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 77коп.) пені, 53563,59грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот шістдесят три гривні 59коп.) штрафу штрафу, 17383,81грн. (сімнадцять тисяч триста вісімдесят три гривні 81коп.) 36% річних, 75463,39грн. (сімдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят три гривні 39коп.) курсової різниці. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - селянське фермерське господарство "ВЛАД" с.Туча Козятинського району Вінницької області (код 20090790).

Видати наказ.

В решті позовних вимог про стягнення 53563,59грн. штрафу відмовити.

Стягнути з селянського фермерського господарства "ВЛАД" (с.Туча, Козятинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20090790) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м.Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 2120,34грн. (дві тисячі сто двадцять гривень 34коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області, код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м.Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 2120,34грн. (дві тисячі сто двадцять гривень 34коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повернути позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (ідентифікаційний код 37993500) 09,27грн. (дев'ять гривень 27коп.) судового збору, зайво сплаченого платіжним дорученням №152 від 22.05.2015р.

Повний текст складено 07.08.2015р.

Суддя Т.В. Дячук

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи;

2 -ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (на адресу : 31200, Хмельницька обл., м.Волочиськ, вул.Котовського, 7) - надати згідно заяви;

3 - СФГ "ВЛАД" (на адресу: 22135, Вінницька обл., Козятинський район с.Туча) - надіслати згідно заяви;

4 - ВСК "Шпичинці" (на адресу : 31322, Хмельницька обл., Хмельницький район, с.Шпиченці) - надіслати.