Ухвала суду № 48160573, 30.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"30" грудня 2010 р.

Справа № 02-2/17-

УХВАЛА

Суддя Андрусик Н.О.,розглянувши позовні матеріали Теребовлянського комбінату комунальних підприємств, м. Теребовля Тернопільської області, до відповідача: Теребовлянської міської ради, м. Теребовля Тернопільської області, про стягнення 235137,77 грн. різниці між встановленим рівнем тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво житлово-комунальних послуг, відмовляє у прийнятті позовної заяви через те, що:

· Заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Так, 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, відповідно до ч. 1 ст. 17 якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Теребовлянська міська рада, приймаючи 29.06.2010р. рішення №162, яким, на думку заявника, встановлено тарифи на житлово-комунальні послуги в нижчому розмірі, ніж економічно обґрунтовані витрати на виробництво даних послуг, діяла як орган місцевого самоврядування, здійснюючи управлінські функції визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»та Законом України "Про житлово-комунальні послуги", тобто як суб'єкт владних повноважень.

Згідно п. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що усі адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

З урахуванням вищенаведеного, суддя вважає, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки даний спір повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 43, 61, п. 1 ст. 62, 86 ГПК України, суддя господарського суду, –

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Теребовлянському комбінату комунальних підприємств, м. Теребовля Тернопільської області, у прийнятті позовної заяви без номеру від 27.12.2010 р. (вх. № 2253 від 28.12.2010р.) до Теребовлянської міської ради, м. Теребовля Тернопільської області, про стягнення 235137,77 грн. різниці між встановленим рівнем тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво житлово-комунальних послуг.

2. Повернути позовні матеріали Теребовлянському комбінату комунальних підприємств, м. Теребовля Тернопільської області, вул. Січових Стрільців, 63 (всього на 23-ти арк.).

3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 2351,38 грн., перераховане заявником до державного бюджету на рахунок 31111095700002 УДК у м. Тернополі, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку –838012, ідент. код –23588119, згідно платіжного доручення №1271 від 27.12.2010 року, підлягає поверненню.

Суддя Н.О. Андрусик