Рішення № 48159495, 05.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015Справа №910/15071/15

за позовомКомунального підприємства "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС-ЕНЕРГІЯ" прозобов'язання вчинити дії суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Поляков І.В. - представник за довіреністю № 177 від 14.11.14;від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 05.08.2015 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.05.2014 між сторонами було укладено договір № ОД-767/Т про закупівлю товарів за державні кошти, на підставі якого позивач перерахував на рахунок відповідача кошти, а відповідач в свою чергу передав позивачеві талони на отримання палива на АЗС. Однак з середини листопада 2014 року відповідач припинив постачання палива на АЗС по талонах позивача. Станом на момент звернення позивача до суду кількість непоставлених ПММ по талонах складає: А-95 - 1470 літрів, А-92 - 2530 літрів. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд зобов'язати відповідача на виконання умов договору передати позивачу вказане пальне.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2015 порушено провадження у справі № 910/15071/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 05.08.2015.

У судове засідання 05.08.2015 з'явилася представник позивача, подав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103033943257.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву, при цьому суд виходив за наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

30 травня 2014 року між Комунальним підприємством "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство" (надалі - позивача, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" (надалі - відповідач, постачальник) було укладено договір № ОД-767/Т про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовнику продукти нафтоперероблення рідкі по талонах (бензин А-95, А-92) (далі - ПММ), а замовник - прийняти і оплатити такі ПММ.

Згідно з п. 1.2. договору асортимент, кількість, вартість за одницю та загальна вартість ПММ по талонах визначається у специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки за товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за отримані ПММ протягом 5 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної та отримання рахунку. (п. 4.1. договору).

Відповідно до п.5.2 договору постачальник зобов'язується поставити ПММ замовнику на місце поставки протягом одного календарного дня з моменту отримання заявки, а замовник - оплатити та прийняти ПММ, але не пізніше закінчення терміну дії талону.

Згідно з п.5.3 договору місце поставки ПММ: м. Одеса, АЗС на території м. Одеса.

Згідно з п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань за договором.

За доводами позивача, на момент звернення останнього з позовом кількість непоставлених ПММ по талонах складає: А-95 - 1470 літрів, вартістю 25857,30 грн., А-92 - 2530 літрів, вартістю 43743,70 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензію від 04.02.2015 р. з вимогою виконати умови договору або повернути грошові кошти.

Відповідачем було проігноровано вказаний лист позивача, паливо не було поставлено, грошові кошти не були повернуті.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 названого кодексу).

Відповідно до умов договору право власності на товар переходить до споживача з моменту підписання постачальником та споживачем видаткової накладної. З моменту надання талонів споживачу, товар, до моменту його фактичного отримання споживачем або його уповноваженою особою на АЗС (автозаправна станція), знаходиться на зберіганні у постачальника.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, відпуск пального на суму 69601,00 грн відповідачем здійснено не було, а на всі звернення позивача відповідач ухиляється від виконання умов договору.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Порядок відпускання нафтопродуктів для автотранспортних засобів регламентовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 р. № 281/171/578/155 (далі - Інструкція). Вимоги Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України, Відповідно до п. 10.3 цієї Інструкції відпускання нафтопродуктів на АЗС може здійснюватися як за безготівковим розрахунком - за відомостями, талонами, платіжними картками, так і за готівку. Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Згідно пп. 10.3.3 п. 10.3 Інструкції зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами талона є наявність серійного та порядкового номерів. Відпускання пального здійснюється за фактом пред'явлення талону. Талони не є засобом платежу, вони підтверджують право його власника на отримання фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які зазначено на ньому, оскільки оплату задані нафтопродукти вже було здійснено (передоплата).

Таким чином, наявність у позивача талонів на бензин марки А- 95 на загальну кількість 1470 літрів, А-92 на загальну кількість 2530 літрів, емітованих постачальником, (відповідачем) свідчить про право Замовника отримати у Постачальника фіксовану кількість нафтопродуктів певного найменування і марки, в свою чергу, Постачальник зобов'язаний за фактом пред'явлення талону встановленого зразку відпустити певну кількість пального згідно даного талону.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо поставки товару (ПММ) відповідачем в повному обсязі не виконано, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача передати йому бензин марки А- 95 загальною кількістю 1470 літрів, А-92 загальною кількістю 2530 літрів підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав, за таких обставин позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 32. 33, 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство, з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енерегія» (01030, Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 52 літера Б, офіс 204, ідентифікаційний код 39042048) передати Комунальному підприємству «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» (65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 7а, ідентифікаційний код 23216145) 1470 л бензину марки А-95, загальна вартість якого становить 25857 грн. 30 коп. в обмін на 147 бланків-дозволів (талонів) на бензин марки А-95 номіналом 10 л (індивідуальні номери штрих-коди: 9701100000015169 - 9701100000015184, 9701100000015153- 9701100000015168, 9701100000015137 - 9701100000015152, 9701100000015121-9701100000015136, 9701100000015185 - 9701100000015200, 9701100000011233- 9701100000011248, 9701100000011249 - 9701100000011264, 9701100000021569-9701100000021573, 9701100000011201 - 9701100000011208, 9701100000011211- 9701100000011212, 9701100000011223 - 9701100000011232, 9701100000021581-9701100000021584, 9701100000021597 - 9701100000021600) та 2530 літрів бензину марки А-92, загальна вартість якого становить 43743 грн. 70 коп, в обмін на 253 бланків-дозволів (талонів) на бензин марки А-92 номіналом 10 л, (індивідуальні номери штрих-коди: 9704100000007521 - 9704100000007536, 9704100000007505 - 9704100000007520, 9704100000007489 - 9704100000007504, 9704100000007473 - 9704100000007488, 9704100000007569 - 970410000007584, 9704100000007553 - 9704100000007568, 9604100400007921 - 9604100400007936, 9604100400007937 - 9604100400007952, 9604100400007985 - 9604100400008000, 9604100400007953 - 9604100400007968, 9604100400007969 - 9604100400007984, 9604100400007889 - 9604100400007904, 9704100000007537 - 9704100000007552, 9704100000007457 - 97041000000007464, 9704100000007585 - 9704100000007596, 9604100400007910, 970410000010081 -970410000010096, 970410000010037 - 970410000010044) на АЗС у м. Одесі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" (01030, м. Київ, вул.. Богдана Хмельницького, будинок 52 літера "Б", офіс 204; ідентифікаційний код: 39042048) на користь Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» (65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 7а, ідентифікаційний код 23216145) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.08.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.