Рішення № 48159469, 06.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015Справа №910/15249/15За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про стягнення 5840,50 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Славський М.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача: Гурнік А.І. - представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 5840,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 29.01.2014, на автодорозі Одеса - Рені, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «БМВ», д.н.з. ВН7878ВІ, Петровим Д.Б., сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «ЗАЗ», д.н.з. ВН6312ВІ, під керуванням Гажева В.Д.

Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля «ЗАЗ» - ДП Компанія «Пі Джі Трейд» (страхувальник), договору добровільного страхування наземного транспорту № 0472а/13о від 31.05.2013, виплатив власнику пошкодженого автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. ВН6312ВІ, страхове відшкодування в розмірі 6840,50 грн.

Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «ЗАЗ», д.н.з. ВН6312ВІ, було застраховано у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», позивач, на підставі положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування з урахуванням франшизи, в розмірі 5840,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що позивачем, на підтвердження суми страхового відшкодування, не надано документів, на підставі яких здійснено розрахунок такої суми. Крім того, за твердженням представника відповідача, позивачем, у якості підтвердження факту виплати страхового відшкодування, до позовної заяви долучено платіжне доручення, яке не має відношення до спірного страхового випадку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 31.05.2013 між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та Компанією «Пі Джі Трейд», Дочірнім підприємством Компані «Палма Груп С.А.»/Швейцарія (страхувальник), укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0472а/13о, за умовами якого застраховано, зокрема, автомобіль марки «ЗАЗ», д.н.з. ВН6312ВІ, в тому числі за страховим ризиком - ДТП.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9342969, 29.01.2014, на автодорозі Одеса - Рені, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «БМВ», д.н.з. ВН7878ВІ, під керуванням Петрова Д.Б., та автомобіля марки «ЗАЗ», д.н.з. ВН6312ВІ, під керуванням Гажева В.Д., внаслідок чого пошкоджено вказані транспортні засоби.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2014 по справі № 500/869/14-п, Петрова Д.Б. визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Позивач, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 0472а/13о від 31.05.2013, на підставі страхових актів № 1.001.14.02004/VESKO12167 від 23.04.2014 та № 1.001.14.02004/VESKO14010 від 14.05.2014, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «ЗАЗ» в розмірі 6840 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 104409 від 24.04.2014 на суму 5390 грн. та № 108094 від 15.05.2014 на суму 1450 грн.

Згідно рахунку СТО, ТОВ «Адіс Авто», № СЧ-306674 від 12.02.2014, зазначеного в розрахунку страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 19334,00 грн. Крім того, позивачем здійснено оцінку ринкової вартості застрахованого транспортного засобу, яка, згідно з довідкою № 8401 від 03.03.2014, складає 20579,40 грн. та проведено оцінку автомобіля ЗАЗ після ДТП, згідно якої вартість залишків пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля становить 5550 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, на підставі вказаних документів, автомобіль ЗАЗ д.н.з. ВН6312ВІ було визнано фізично знищеним та виплачено страхувальнику різницю між страховою сумою за договором добровільного страхування та вартістю залишків автомобіля за вирахуванням франшизи.

Крім того, на підтвердження розміру виплаченого страхового відшкодування позивачем надано платіжне доручення № 109684 від 23.05.2014 на суму 1450,50 грн., яке судом до уваги не приймається з огляду на те, що в графі «призначення платежу» платіжного доручення зазначено: «страхове відшкодування згідно акту № VESKO14169/2014, Данелян Тетяна Валентинівна, ІПН 1996612505, рахунок № 001657 від 29.04.14, без ПДВ», а відтак, суд дійшов висновку, що зазначене платіжне доручення не має відношення до виплати позивачем спірного страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Вина Петрова Д.Б. у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.

Як вбачається з відомостей, отриманих з офіційного сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України (http://www.mtsbu.ua/), цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «БМВ», д.н.з. ВН7878ВІ, застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4417403, чинного на момент ДТП (29.01.2014). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., розмір франшизи - 1000 грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «ЗАЗ», д.н.з. ВН6312ВІ, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 0472а/13о від 31.05.2013, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «ЗАЗ», д.н.з. ВН6312ВІ, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією № 3826/02004/УБК від 16.04.2015 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6840,50 грн., однак відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню 5840 грн. виплаченого страхового відшкодування (6840 грн. - 1000 грн. франшизи).

Заперечення відповідача щодо недостатнього документального обґрунтування позивачем суми здійсненого страхового відшкодування у повній мірі спростовуються матеріалами справи та судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечень проти задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в сумі 5840 (п'ять тисяч вісімсот сорок) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 84 коп.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко