Рішення № 48159117, 06.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/80/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015 Справа № 908/3661/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське", м.Київ,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Запоріжжя,

про стягнення 7311,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в розмірі 7311,74 грн.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/80/15 та призначено розгляд справи на 14.07.2015р. Ухвалою від 14.07.2015р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою сторін на 29.07.2015р.

Від позивача 28.07.2015р. електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з занятістю в іншому судовому засіданні.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили.

У зв'язку з неявкою сторін та ненаданням витребуваних судом доказів, суд на підставі ст. 77 ГПК України ухвалою від 29.07.2015р. відклав розгляд справи на 06.08.2015р.

У судове засідання 06.08.2015р сторони та третя особа не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Ухвали суду надіслані поштою на адресу сторін, вказану у позові, яка співпадає з даними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Від позивача 05.08.2015р. електронною поштою надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідач та третя особа відзиву чи заперечень на позов суду не надали, ухвали суду про надання витребуваних документів не виконали.

У п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 ГПК України встановлено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У зв'язку з неявкою сторін та третьої особи фіксація судового процесу технічним засобами не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

17 серпня 2012 року між ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» (страховик за договором, позивач у справі) та ОСОБА_1 (страхувальник за договором) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий поліс № АВ/8184608), за яким ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб під час ДТП (на одного потерпілого) становить 50000 грн. Забезпеченим транспортним засобом за цим договором є автомобіль МАЗ 437040, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова (шасі)НОМЕР_5, володільцем якого, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_1. Строк дії договору страхування з 20.08.2012 по 13.08.2013р.

13.12.2012 року о 14.35 год. в м.Дніпропетровськ по вул. Володарського,5 за участю автомобіля Мерседес бенц, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля МАЗ 437040 д.н.з. НОМЕР_1, яким, перебуваючи у трудових правовідносинах з ФОП ОСОБА_1, керував ОСОБА_2, було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої автомобіль "Мерседес бенц, державний номер НОМЕР_6 отримав механічні пошкодження.

Постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя у справі №332/185/13 (провадження № 331313), яка набула чинності 31.01.2013р., ОСОБА_4 за порушення пунктів 2.10,13.1 Правил дорожнього руху притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст.122-4, 124 КУпАП.

Даною постановою суду у адміністративній справі встановлено, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем МАЗ 437040 д.н.з. НОМЕР_1, не витримав безпечний інтервал, внаслідок чого скоїв наїзд автомобіль Мерседес бенц, державний номер НОМЕР_2, що стояв без руху праворуч біля бордюра в м.Дніпропетровськ по вул. вул. Володарського,5. Після даної ДТП ОСОБА_4 місце пригоди залишив. Внаслідок ДТП автомобілі були пошкоджені.

Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи приписи даної правової норми, факти встановлені постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя у справі №332/185/13 щодо обставин ДТП і її наслідків мають для розгляду даної справи преюдиціальне значення та не потребують доведення.

21.12.2012р. від потерпілого в ДТП надійшла заява про виплату страхового відшкодування шкоди, яка була заподіяна автомобілю Mercedes benz Vito НОМЕР_6 у результаті ДТП, згідно полісу страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8184608 від 17.08.12р. В цій заяві зазначено, що взаєморозрахунків між учасниками ДТП не проводилось. Вигодонабувачем зазначено ПП ВФ «Емаль», яка згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником автомобіля Mercedes benz Vito НОМЕР_6.

Відповідно до страхового акту № ЦО-34335-АВ-0008184698-01 від 01.03.2013 ПрАТ «СК «Іллічівське», страхова виплата для відновлювального ремонту автомобіля Mercedes benz Vito НОМЕР_6 становить 7311,74грн., франшиза 0.

Факт пошкодження внаслідок ДТП та вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes benz Vito НОМЕР_6 в розмірі 7311,74грн. підтверджується матеріалами наявними у справі, зокрема: відомістю про дорожньо-транспортну пригоду № 9124840, постановою про адміністративне правопорушення від 21.01.2013р. у справі № 332/185/13, довідкою ДАІ ДМУ ГУМВС України, актом огляду транспортного засобу від 21.12.2012р., висновком №0901/13/СК експертного дослідження про оцінку вартості матеріальної шкоди від 15.01.2013р., зробленого судовим експертом -автотоварознавцем ОСОБА_5

Як слідує з матеріалів справи, платіжним дорученням № 3122 від 04.04.2013р. ПрАТ «СТ «Іллічівське» перерахувало ПП ВФ «Емаль» 7311,74грн з призначенням платежу «Страхове відшкодування згідно договору АВ/8184608 від 17.08.2012р. та страхового акту №ЦО 34335 від 01.03.2013р.».

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхових зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За приписами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

В обґрунтування підстав для задоволення позову позивач послалися на норму п.п."в" п.38.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент скоєння ДТП і на момент виплати страхового відшкодування), згідно якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди.

Також позивач у позові посилається і на ст.ст. 993,1166,1187,1172,1191,1192 ЦК України.

За приписами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вищенаведеними нормами ЦК України передбачено презумпцію вини порушника у заподіянні шкоди та про відсутність обов'язку позивача доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, а, навпаки, покладення саме на відповідача тягаря доказування того, що в його діях чи діях його працівника відсутня вина у заподіянні шкоди.

Слід також зазначити, що п.п."в" п.38.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка поширюється на спірні регресні правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 (страхувальник) та ПрАТ "СК "Іллічівське" (страховик) на підставі укладеного між сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.08.2012 №АВ/8184608, є спеціальною по відношенню до загальних приписів ст.ст.993,1166,1191 ЦК України, оскільки на відміну від останніх, достатньою підставою для здійснення регресного відшкодування визначає не вину заподіювача шкоди, а факти спричинення ДТП працівником страхувальника (водієм) та подальшого самовільного залишення ним місця пригоди.

Згідно п.п.2.10,13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001р., у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Про знаходження водія ОСОБА_2 у трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_1 зазначено у постанові Заводського районного суду м.Запоріжжя у справі № 332/185/13, яка наявна в матеріалах справи. Відповідачем у справі не надано доказів у спростування даних обставин, як і не доведено, що транспортний засіб МАЗ 437040 д.н.з. НОМЕР_1, за участю якого було спричинено шкоду під час ДТП вибув з володіння відповідача, як власника цього автомобіля, з інших підстав. Ні відповідачем, ні третьою особою не надано суду доказів відшкодування шкоди спричиненою ДТП та перерахування ними позивачу 7311,74грн. сплаченого страхового відшкодування.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснює такі види підприємницької діяльності: вантажний автомобільний транспорт, транспортне оброблення вантажів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Тобто вантажний автомобіль МАЗ 437040 д.н.з. НОМЕР_1 використовувався ОСОБА_1. Виходячи з положень ст. 51,52 ЦК України майно фізичної особи, як громадянина, яке використовується ним у господарській діяльності є майном цієї особи, як суб'єкта підприємницької діяльності. Належність відповідачу автомобіля МАЗ 437040 д.н.з. НОМЕР_1, як встановлено судом вище, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7.

За таких обставин суд вважає, що заявлені у позові вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до 49 ГПК України, судові витрати за розгляд справи покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 38-Б, код ЄДРПОУ 25186738, р/р 26503010000017, в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 7311 (сім тисяч триста одинадцять) грн. 74 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 10.08.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.